Клімат, народжуваність, міграція і доля великих міст: що може статися з Україною у найближчі 20 років

Щоб стати успішною державою, Україні потрібно навчитися "програмувати" своє майбутнє. Вирішити це завдання буде непросто, оскільки в керівництва країни горизонт планування обчислюється одним-двома роками.

План розвитку значною мірою заснований на поточних трендах: цінах на зерно і метал, зростанні ринків розвинених країн. Однак ситуація в країні і світі грають проти України, якщо покладатися лише на тренди.

Світ не бачить цінності в Україні. Про неї згадують в разі несподіваної перемоги вітчизняних спортсменів, зупинки агресії незрівнянно більшого ворога або повалення диктатора. Такий інтерес швидко минає.

Україна провалила шанс на участь у Шовковому шляху, вона не на карті логістичних потоків, не на туристичній карті, не в зоні інтересу інвесторів. Країна виключена з потенційних учасників Інтермаріона. Навіть нелегальні мігранти потрапляють в Україну частіше за все помилково.

Потрібно поміркувати: що Україна може дати світові крім чорноземів, "Мрії" і колишньої слави "Південмашу"? Які тренди і технології будуть визначати життя людей в найближчі 20 років?

Яке місце у світовій економіці посяде Україна? Як на неї вплинуть відкриття ринку землі та зміна клімату? Що буде з демографією, і на що перетворяться найбільші міста?

Чотири тренди, які вплинуть на життя людей

По-перше — демонетизація економіки. Посткапіталізм, заснований на ренті відносин, вражень.

По-друге — доступність штучного інтелекту (ШІ) як сервісу, зміна ролі людини і поява нових професій. Людина прекрасно вміє алгоритмізувати процеси, але сама їх виконує не найефективнішим чином. Вивільняється час людини від праці і виживання на пізнання і творення.

По-третє — більший контроль людиною якості і тривалості свого життя. Мова не тільки про друкування органів, "чистку" на клітинному рівні і генетичне редагування, а й про формування нових смислів існування.

По-четверте — можливість миттєвого отримання інформації про все.

Трильйони сенсорів і пристроїв, підключених на гігабітній швидкості до інтернету, технології розпізнавання і прогнозування поведінки, величезні можливості квантових комп'ютерів. Усе це дасть величезні можливості для пізнання і контролю за людством.[BANNER1]

Що забезпечить зміни в технологіях, економіці, соціумі

З одного боку, прискорюється проникнення інновацій. Те, що раніше займало десятки років від ідеї до втілення, тепер триває два-три роки. Швидше втілюються не тільки технологічні рішення, а й соціальні практики — краудфандинг, ОСББ, TikTok, Uber, шерингові моделі.

З іншого боку, ресурсна рента в економіці змінюється з капіталістичної на посткапіталістичну.

В основі людської поведінки лежить прагнення задовольняти потреби. Деякі з них задовольняються за допомогою обміну. Тисячі років вважається, що обмін повинен бути еквівалентним, тобто необхідно збалансувати цінності: ті, що даються, і ті, що отримуються.

Для цього, а потім і для накопичення, була введена міра еквівалентності обміну — гроші. Зараз це здається природним і справедливим, але якщо замислитися, то навіщо потрібна ця еквівалентність? Чи так це природно, що люди витрачають безцінний час на отримання ресурсу для задоволення потреб замість того, щоб займатися тим, що надихає?

Світ уже на порозі демократизації і демонетизації економіки. Sharing, який лежить в основі Airbnb, доступі до автомобілів та обладнання, клубному користуванні ресурсами, — тільки перший крок.

Далі — безкоштовний супутниковий інтернет, електроенергія з відновлюваних джерел та безкоштовний доступ до фінансів. Деякі уряди вже доплачують своїм громадянам тільки за сам факт ведення бізнесу або запуск стартапу. Масштаби краудфандингу до 2025 року виростуть більш ніж в десять разів, можливо, до 0,5% світового ВВП.

Гроші будуть замінені математичним еквівалентом і будуть прив'язані до часу. Тобто вартість грошей буде з часом падати, якщо вони просто накопичуються, а не використовуються. Гроші будуть замінені на лайки або калорії. У новій економіці будуть цінуватися враження, інтерес, відносини.

Протягом 20 років почнеться поступова відмова від грошей як еквівалента. Відпаде сама необхідність оцінювати обмін. Дарувати — стане природним способом існування у світі достатку, де базові потреби людини забезпечують роботи і штучний інтелект.[BANNER2]

П'ять технологій, які вплинуть на життя людини

Доповнена реальність, віртуальна реальність, змішана реальність (AR, VR, MR) стануть не лише розвагою, вони проникнуть у різні сфери. 3D-друк і 4D-друк спричинять масову персоніфікацію виробництва і дозволять випускати продукти за запитом: де потрібно і в потрібний момент.

Автономний транспорт і смарт-логістика прискорять процеси в житті і бізнесі, підвищать безпеку переміщень. ШІ і квантові обчислення, доповнені нейротехнологіями інтеграції свідомості людини і комп'ютера, дозволять радикально змінити медицину, освіту, управління.

Neuralink Ілона Маска

Дослідження у сфері квантової телепортації наблизять людство до розуміння нових способів переміщення в просторі і часі.

Квантова телепортація

Що буде з штучним інтелектом і чи стане він загрозою

Сам по собі штучний інтелект не становить загрози. Люди помилково його олюднюють. У ШІ немає страхів, значить, немає потреб, інтересів, мотивів, цінностей, цілей. Завоювати світ, побудувати матрицю, поневолити людство — це все лише людські фантазії і дії.

Google та Amazon як умовні прообрази майбутньої "корпорації Umbrella" (військова та фармацевтична корпорація у всесвіті Resident Evil) або соціальні рейтинги в Китаї — це справа рук людей. Однак людина може використовувати штучний інтелект для непорядних цілей.

Обмежити використання ШІ буде вкрай складно, тому, швидше за все, у найближчі десятиліття людство піде традиційним шляхом кібербезпеки: захист, аналіз ризиків, дії на випередження.

Головний же тренд десятиліття — інтеграція людської свідомості і ШІ, над чим працює, зокрема, Neuralink Ілона Маска.[BANNER3]

Роль робототехніки та гуманоїдних роботів

Усе, що можна алгоритмізувати, будуть виконувати фізичні роботи або комп'ютерні алгоритми. Людині відкриються можливості для творення, пізнання і діяльності там, де можливі помилки вітаються або стають частиною "гри", наприклад, призначення топменеджерів, суддівство в судах і на футболі, особистий PR, креативний маркетинг.

Робот Атлас

У країнах, що розвиваються, буде рости потреба в людях при високій роботизації. У розвинених країнах зайнятість знизиться, до 2030 року безумовний базовий дохід і триденний робочий тиждень стануть реальністю.

Окремим викликом буде наділення ШІ правами, що частково перетинаються з правами людей. Поки окремі факти — офіціалізація криптовалюти або громадянство робота Софії — не спричиняють побоювань, але це тільки перші ранні сигнали майбутнього цунамі.

Україна у 2030 році

Винахідництво і software-продукти замість продажу мізків. Освіта для студентів з країн, що розвиваються, на стику фундаментальної та креативної шкіл. Екологічний рай. Чорнобиль в минулому, промисловість стагнує, але з'являється шанс на екологічне та органічне лідерство.

5PL-логістичний (Fifth Party Logistics) партнер Китаю з доопрацювання товарів для країн ЄС. Територія експериментів з інноваційною інфраструктурою, а не критика ідеї гіперлупа. Європейський космічний центр.

Чорнобиль

Інвестиції йдуть в країни, які породжують довіру і спричиняють інтерес. Млявим і жебракам не дають ні грошей, ні студентів, ні туристів. Що може стати проривом для України у 2020 році з ефектом на наступне десятиліття?

Державний візит в Китай на високому рівні. Прийом тисячі дітей з Китаю в санаторіях і таборах безкоштовно.

Поставки нафти в Білорусь. Спільна розробка нафтових родовищ на шельфі.

Повторне звернення до Конгресу і президента США про надання статусу основного союзника поза НАТО.

Передавання газотранспортної системи в управління українсько-німецько-американському оператору.

Пропозиція Саудівській Аравії та Ілону Маску побудувати космодром в Херсонській області.

Землі розформованої Академії аграрних наук — зона продовольчої безпеки Катару та інших країн Аравійського півострова.

Візити президента до країн Африки як президента країни — асоційованого члена Африканського союзу.

Заснування в Івано-Франківську або Полтаві інституту російської мови, видання нових правил орфографії та граматики.

Заснування інституту історичної пам'яті України та Польщі.

Перезапуск Міжмор'я у форматі Центрально-європейського об'єднання.

Інфраструктурні проєкти в рамках Шовкового шляху і Міжмор'я, зокрема — логістичні центри для Amazon та Alibaba.

Подвійне громадянство для діаспори (українців — 70 млн).

Підготовка до перейменування країни на Русь-Україна.

Криптостолиця, збагачення літію, спільний європейський проєкт з досліджень в Чорнобильській зоні, автоматизовані ліфтові паркінги в Києві, аутсорсинг митниці та верифікація соціальних виплат, переїзд уряду і парламенту в скляні куби.

Вплив відкриття ринку землі

20 років тому відкриття ринку було б природним. 10 років тому ефект був би високим: розвивалися б малі фермерські господарства, реальним був би польський шлях — 1,7 млн фермерів проти 45 тис в Україні.

Зараз ринок уже сформований: "чорний" ринок або ринок оренди. Земля не бере участі в заставах і не є фінансовим інструментом. Фондового ринку теж немає.

Нинішня вихолощена редакція закону про ринок землі з виключеним з гри іноземним капіталом особливого економічного прориву не створить. Однак є набагато важливіший момент: пріоритет приватної власності.

У розвинених країнах успіх держави визначається не служінням громадян, а успіхом кожного громадянина. Тому в протестантських країнах більш високий рівень розвитку (модернізована релігія). В основі успіху — критичне мислення і захист державою приватної власності.

Якщо ж в країні "чорні" нотаріуси переписують власників землі, ідеї крадуться, процвітають рейдерство і чорний PR, приватна власність не захищена, то про які зовнішні і внутрішні інвестиції може йти мова?

Рейдерське захоплення ферми в Харківській області

Приватний власник стає відповідальним і вимогливим до держави громадянином. Відновлені в правах 7 млн власників землі — це як мінімум відновлення справедливості, а як максимум — старт справжньої модернізації суспільства та економічного буму.

Що принесе Україні зміна клімату

Субтропіки невблаганно піднімаються вгору по українських широтах. Географія зернових вже змінилася. Без відновлення системи зрошення в південних областях країни перспективи зростання врожайності туманні.

Зміна клімату в Україні

Усе це тьмяніє перед перспективою підвищення рівня світового океану.

За оцінками лауреата Нобелівської премії 2018 року з економіки Вільяма Нордхауса, чиї висновки покладені в основу Паризької кліматичної угоди, перспективи гнітючі. У 2050 році велику частину Херсонської, Одеської, Миколаївської областей та Криму може затопити море.

Поява виробництв з високою доданою вартістю

Уже зараз Україна здатна дивувати світ виробництвом інноваційних вітрових електростанцій, СЕС, катерів, проєктуванням вертольотів для половини світових виробників, дронами, електрозаправками, новими матеріалами, органічними продуктами і кормами для тварин.

Завод з виробництва ВЕС

У світі нема дефіциту товарів. Швидких імітаторів вистачає в Південно-Східній Азії, тому Україна повинна дбати не про точки зростання, а про рівний доступ ринкових гравців, демонополізацію та захист прав власності. Не держава повинна визначати пріоритети для бізнесу, а сам бізнес.

Держава могла б допомогти бізнесу розвитком відносин з Китаєм, Індією, країнами Африки, Аравійського півострова і Південно-Східної Азії.

Ризик трудової і кліматичної міграції

Україна, швидше за все, стане цільовою країною для міграції. Поки війна, невисокий рівень толерантності до іноземців і низький рівень економічного розвитку, говорити про позитивну міграцію не доводиться.

Однак робота за кордоном 8 млн українців із 17 млн працездатних змушує виробників і торговців говорити про імпорт трудових ресурсів з Центральної Азії, Північної та Західної Африки.[BANNER4]

Що буде з народжуваністю і старінням населення

Демографічні зміни в Україні загрожують істотними змінами в соціальному та економічному планах.

Автор 26 років вивчає процес дорослішання і з 2015 року помітив парадоксальну зміну. 18-20-річні завжди відрізнялися від 25-28-річних за прагненнями, цінностями та інструментами комунікації. Дорослішаючи, вони переймали багато шаблонів та інструментів старших.

Тепер же 25-28-річні не просто інші. Вони інфантильні, живуть сьогоднішнім днем, очікують миттєвої винагороди. Вони мислять глобально, не читають довгих текстів, хочуть бути в курсі миттєво.

Вони включаються в ком'юніті, "живуть" у віртуальному світі, не обтяжують себе активами, не прив'язуються до брендів і місць, цінують враження.

Більш того, старші покоління переймають їх шаблони поведінки. Це означає, що ми всередині фазового переходу. Поняття держави, шлюбу, освіти, економіки трансформуються уже найближчим часом.

За спостереженнями ексзаступника глави НБУ Владислава Рашкована, завдяки успіхам медицини пенсіонери живуть довше і витрачають свої заощадження та солідарні пенсії, молоді стає менше через зниження народжуваності, вона також витрачає, а не зберігає.

Поки у світі є надлишкова ліквідність, проблема неочевидна, але до 2030 року вона стане однією з головних причин краху монетарної системи.

Як будуть розвиватися найбільші міста України

У Києві живе десята частина населення країни і це зовсім не межа. Концентрація населення буде тривати. З сіл — до Стрия, зі Стрия — до Львова, зі Львова — в Київ, Варшаву, Берлін, Копенгаген.

Один з векторів розвитку світу — формування так званих кілець міст, смислових та інших взаємозв'язків, центрів економіки і суспільства.

В Україні є сенс у Києва як універсального міста на кшталт Берліна. В Одеси та Львова теж є смисли: туризм, торгівля, логістика, залученість у світовій IТ-ринок. Чи з'являться смисли у Дніпра і Харкова — науковий, студентський, інноваційний — поки незрозуміло.

Андрій Длигач, футуролог, стратег, генеральний директор групи компаній Advanter Group, співзасновник громадянської платформи "Нова країна"