Тиждень у графіках: кількість загиблих у ДТП, чому зростає імпорт з РФ та "Укртелеком"

Скільки людей гине на дорогах

Після резонансної аварії у Харкові питання кількості ДТП знову стало актуальним. Як з'ясувала ЕП, 2017 року водії стали частіше потрапляти в аварії — за перші 8 місяців 2017 року кількість ДТП вже перевалила за 100 тисяч та може бути більшою, ніж минулого року.

"3,5 тисячі смертей у 2016 році. Це 1,5-2% ВВП або близько 4,5 млрд доларів втрат для української економіки за розрахунками Міністерства інфраструктури та Світового банку", —заявив міністр інфраструктури Володимир Омелян ще у червні.

Щоправда, тоді міністр трохи обмовився, оскільки за даними Нацполіції, смертність від ДТП є трохи більшою.

Найбільша кількість ДТП виникає через зіткнення та наїзди на пішоходів, демонструє статистика за перші вісім місяців 2017 року.

Харківська область, у якій трапилася резонансна ДТП, є однією з небезпечніших у цьому плані областей. Разом з Київською, Одеською, Дніпропетровською та Львівською.

Чому росте імпорт з РФ?

Україна наростила імпорт нафтопродуктів з Росії на 81,9%, що стало причиною загального зростання імпорту товарів з РФ на 38%.

За першу половину 2017 року Україна експортувала в РФ продукції на 2,277 млрд доларів, імпортувала — на 3,55 млрд доларів. Негативне сальдо торгового балансу з РФ становило близько 1,273 млрд доларів.

Порівняно з першим півріччям 2016 року експорт зріс на 20,9%, імпорт — на 38,7%.

43% імпорту становить торгівля бензином, паливом і нафтопродуктами. Україна витратила більше 1,5 млрд доларів на закупівлю пального, і ця сума зросла порівняно з першою половиною 2016 року на 81,9%.

Друге місце в товарній структурі імпорту з РФ посіли добрива. За згаданий період було закуплено добрив на 408 млн доларів і зростання в порівнянні з першим півріччям 2016 року становило 37,4%.

Українські підприємства також не змогли диверсифікувати поставки котлів і машин — у заводів окупанта було закуплено товарів майже на 300 мільйонів доларів. Зростання в порівнянні з відповідним періодом 2016 року — 6,3%.

Далі йдуть чорні метали (176,4 млн або 5% частки імпорту), пластмаси та полімерні матеріали (174,1 млн доларів, 4,9%), а також продукти неорганічної хімії (97,8 млн, 2,8%).

Варто відзначити, що торгівля машинами, чорними металами і продуктами неорганічної хімії дає позитивний ефект на сальдо зовнішньої торгівлі. Зростання експорту цих товарів збільшилося на 31,4%, 29,9% і 15,6% відповідно. Згадані групи товарів займають найбільшу частку в товарній структурі експорту в РФ і дали "плюс" в розмірі близько 619,6 млн доларів.

Але говорити про відновлення торгівельних відносин між країнами немає сенсу. Якщо дивитись на структуру експорту-імпорту між країнами з 2010 року, навіть зараз вона низька як ніколи.

Що там з "Укртелекомом"?

"Укртелеком" незабаром може знову стати державним. Господарський суд міста Києва задовільнив позов Фонду держмайна щодо розірвання договору купівлі-продажу пакета акцій телеком-компанії.

Фонд намагається стягнути з ТОВ "ЕСУ", яке володіє "Укртелекомом", 92% акцій компанії та вимагає 82 млн дол пені за невиконання інвестиційних забов'язань.

Уперше ЗМІ заговорили про повернення "Укртелекому" в державну власність у квітні 2013 року. Приводом для цього стало невиконання новим власником соціальних зобов'язань.

Зокрема, власник почав систематично скорочувати персонал, але ФДМ порушень не знайшов. Для порівняння: зараз в "Укртелекомі" працює 25,4 тис осіб, а чотири роки тому, коли Ахметов купив підприємство, штат нараховував 58,9 тис.

Останні чотири роки компанія генерує щорічний чистий дохід від реалізації продукції у межах 3,1-3,2 млрд грн. Операційний прибуток за перше півріччя 2017 року становив 634 млн грн, чистий прибуток — 355 млн грн.

Проте у 2013-2016 роках більше половини прибутку власник "Укртелекому" отримував від абонплати за послуги місцевого стаціонарного зв'язку. Ці доходи з кожним роком знижуються на сотні мільйонів гривень. При цьому доходи від інтернет-послуг, які на другому місці за обсягом, ростуть лише на десятки мільйонів. Структура доходів виглядає так.

ТОВ "ЕСУ", яке контролює олігарх Рінат Ахметов, сподівається це рішення оскаржити. Поки справа не пройде всі судові інстанції, підприємство залишатиметься під контролем бізнес-групи Ахметова.

Детальний текст "Економічної правди" про це, ви можете почитати за посиланням.