Лісова промисловість: сировинний придаток чи золота жила

Лісова галузь переживає період змін.

11 травня уряд звільнив керівника Держлісагентства Олександра Ковальчука.

Кабмін також призупинив санітарні вирубування лісів для перегляду Мінприроди, Мінагрополітики та Держлісагентством відповідного порядку.

Як повідомило у коментарі ЕП Мінекології, у п'ятницю робоча група закінчила підготовку нових правил санітарного вирубування лісів.

За його словами, уряд розгляне їх на одному з найближчих засідань.

У липні 2015 року влада вже намагалася боротися з браконьєрством, ввівши мораторій на експорт лісу. Заборона вивезення необроблених лісоматеріалів повинна була стимулювати деревообробну галузь всередині держави.

ЕП вирішила з'ясувати, що змінилося у цій сфері за цей час, і наскільки ефективними є лісове господарство та деревообробне підприємництво в Україні.

Потенціал галузі

Україна володіє одним з найбагатших у світі лісових ресурсів - 10,6 млн га. Це одна шоста території держави.

Голова громадської організації "Незалежне експертне партнерство" Юрій Миколайчук пояснює: "Щорічно в Україні на 1 га приріст деревини становить 4 куб м, всього - 40 млн куб м. Держава використовує свій потенціал лише наполовину, вирубуючи 19 млн куб м деревини, тоді як у Європі цей показник сягає 70%".

Тобто Україна може заготовляти удвічі більше сировини і більше її обробляти. Як сталося, що, маючи такий потужний ресурс, країна досі не отримує надприбутків?

По-перше, внутрішній ринок не спроможний спожити так багато ресурсу: деревообробні підприємства недостатньо потужні. Таким чином, вже багато років спостерігається тенденція зниження видимого споживання сировини.

Виробництво, експорт-імпорт, видиме споживання пиломатеріалів в Україні, тис куб м

До того ж рівень прибутків українців різко впав на тлі девальвації гривні та інфляції, тож купівельна спроможність українців знизилася. Це позначилося на внутрішньому виробництві. Навіть у Києві, де попит на товари з деревини один з найвищих, виробництво меблів у 2015 році впало на 4,4% порівняно з 2014 роком.

По-друге, Україна переважно експортує товари з низькою доданою вартістю. За даними Держлісагентства, у грудні 2015 року країна продала за кордон 304,5 тис куб м круглого лісу і лише 30,3 тис куб м перероблених матеріалів.

Як стверджує консультант з лісового господарства Світового банку Михайло Попков, державна торговельна політика щодо деревини відсутня. Держава не зацікавлена в модернізації сектора та отриманні вищих прибутків від галузі. Цифри це підтверджують: прибутки від експорту деревини зменшуються.

Експорт деревини та виробів з неї у січні щороку(млн. дол. США) Джерело - Держкомстат

Натомість частка лісу у загальній структурі експорту зростає.

Експорт у % до загального обсягу експорту (січень) Джерело - Держкомстат

Ситуацію ускладнює й те, що державна підтримка галузі слабшає. За попередньої влади фінансування лісових господарств південно-східних областей сягало 1 млрд грн на рік. У 2015 році ця сума становила 500 млн грн, у 2016 році - нуль.

Як наслідок, стверджує провідний аналітик BRDO Ігор Лавриненко, у першому кварталі 2016 року третина працівників лісових господарств регіону звільнилася. Якщо в бюджеті не буде грошей на ліс у степовій зоні, то господарства збанкрутують. Це може призвести до відсутності належної пожежної охорони.

Ефект від мораторію

Планувалося, що мораторій на експорт лісу стимулюватиме внутрішнє виробництво. Частково так і сталося.

За словами президента Українського пелетного союзу Микола Коломийченка, введення мораторію поліпшило інвестиційний клімат у галузі, вітчизняні виробники почали вирішувати питання сировинного забезпечення, почали створюватися робочі місця, зросло виробництво твердого біопалива.

Однак є інший бік медалі: зменшується кількість покупців, знижуються державні прибутки, скорочуються видатки на сектор, банкрутують підприємства. "Заборона експорту наразі приносить користь деревообробній промисловості, але в довгостроковій перспективі не виграє ніхто", - вважає Попков.

Про здешевлення продукції теж не йдеться: на тлі девальвації гривні ціна на деревину на внутрішньому ринку навіть дещо зросла, а в доларах на експорт залишилася стабільною. Проте є ризик втрати прибутків від співпраці з найбільшими партнерами України - Китаєм, Туреччиною, Румунією, Австрією.

Неєвропейська практика

Як відзначає Миколайчук, у Європі нема тотальних заборон, допускаються лише часткові заходи. Наприклад, можна ввести вибіркове обмеження на вивезення цінних порід. У будь-якому разі експорт не повинен керуватися "вручну".

У Мінекономрозвитку вважають, що заборона на експорт деревини перешкоджає отриманню Україною міжнародної допомоги.

"Усунення цього фактора - необхідна умова для продовження реалізації в Україні третьої програми макрофінансової допомоги ЄС, де другий і третій транші - це 1,2 млрд євро, а також для подальшої лібералізації торгівлі з ЄС", - повідомляє заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська.

"Міністерство економічного розвитку та торгівлі підготувало законопроект про скасування мораторію. Кажуть, що під тиском ЄС та СОТ. Крім того, були спроби "поламати через коліно" представників галузі і нав'язати їм думку про втрату Україною 1,2 млрд дол допомоги", - написав Коломийченко у Facebook.

За його словами, ця обурило представників галузі. Вони заявили про лобіювання російських інтересів, бо росіяни є найбільшими постачальниками деревини в ЄС та останнім часом через санкції активно торгували українським лісом.

Деревообробники проти відновлення вільного експорту лісу. Вони провели у Львові з'їзд представників галузі з усієї України та ухвалили відповідну резолюцію.

Очевидно, влада мусить запропонувати інші способи стимулювання внутрішнього виробника, які б задовольнили і потреби держави, і вимоги підприємців.