Уряду Греції не вдалося домовитись із кредиторами. 30 червня Греція мала б заплатити 1,6 млрд євро МВФ. Нових кредитів для рефінансування старих боргів країна не отримає, бо уряд відмовився виконувати вимоги того ж МВФ та Єврокомісії щодо підняття податків та перегляду соціальних стандартів.

Як результат – дефолт, економіка в рецесії, з банкоматів можна зняти максимум 60 євро в день, всі банки закриті.

Україна уже зробила дуже багато для виконання вимог МВФ, щоб запобігти ще гіршій фінансовій та економічній кризі. Причому найбільший удар прийшов на простих людей. Були різко підняті комунальні тарифи, ріст зарплат та пенсій в умовах значної інфляції заморожений.

Залишилось виконати лише одну суттєву умову МВФ – скасувати податкові пільги для агропромисловості. В 2014 році пільги для агропромисловості складали 19 млрд грн, в 2015, у зв’язку з девальвацією досягнуть, напевно, 30 млрд грн.

Податкові пільги зі сплати ПДВ в агропромисловості:

Джерело: ДФС

МВФ, вимагаючи скасувати пільги, вказує на дві дуже прості речі. Перша – агро промисловість є єдиною прибутковою галуззю в Україні:

Другий факт – це те, що найбільшу вигоду від пільг отримують великі агрохолдинги. Додана вартість, від сплати податку на яку звільнені аграрії, по-суті є показником врожайності та рентабельності. У великих аграріїв ефективність більша через те, що ті застосовують кращі технології. Значить від пільг вони отримують значно більше, ніж малі аграрії.

У рослинництві великі агрохолдинги можуть отримувати втричі більше пільг на гектар, ніж малі фермери. Ще більш разюча різниця спостерігається в тваринництві. Фактично, окрім великих холдингів, пільгами у тваринництві ніхто не користується.

В 2014 році найбільші агрохолдинги, публічна звітність яких є в публічному доступі, отримали 300 млн дол у вигляді податкових пільг. Найбільше пільг отримали виробники пташиного м’яса – "Укрлендфармінг" та МХП. І це в країні, яка перебуває в стані війни, та якій не вистачає грошей для соціальних виплат.

Пільги зі сплати ПДВ в 2014 році по компаніям

Джерело: Звітність компаній

80% пільг у тваринництві припадає на вирощування курей. І майже всі ці пільги використовуються його двома найбільшими холдингами.

Фото DR, nv.ua

Саме ця висока концентрація пільг в одних руках дозволяє холдингам бути активним лобістом в парламенті. Джерела в парламенті стверджують, що депутати представники МХП та "Укрленфармінгу" здійняли бучу в парламенті, погрожуючи у разі скасування пільг ледь не третім майданом. Разом з тим, твердження про смерть малого тваринництва у результаті скасування пільг не витримує математики.

Також дивним виглядає потреба надання пільг рослинництву. Незрозуміло, для чого "Кернеру" чи "Астарті" потрібно отримувати понад 20 млн дол на рік пільг від державного бюджету? Українські латифундисти уже давно рухаються вгору по рейтингу найбагатших українців.

Найбагатші українці-аграрії у списку Форбс, 2014

Джерело: Forbes.ua

Усі найбагатші аграрні олігархи твердо присутні у Верховній Раді та будуть захищати своє. Причому найсильніше лобі має саме "Кернел", який робить статок на виробленні рослинного масла.

2 липня скасування податкових пільг буде поставлено на голосування у парламенті. Провалення голосування за законопроект фактично заблокує допомогу від МВФ. Це поставить Україну у теперішню ситуацію Греції. Фактично, інтереси олігархів, які зробили статки на м’ясі, маслі та птиці, будуть протиставлятись інтересам країни в цілому.

Андрій Веревський, Микола Толмачов, Валерій Коротков, Рінат Ахметов та Олег Бахматюк. Фото focus.ua

Варто очікувати не лише на пасивний спротив окремих депутатів. Напевно, що агролобісти влаштують перед парламентом та Кабміном справжню виставу, яка має довести, що не можна позбавляти мільярдерів державної підтримки. Не виключено, що в ЗМІ випливуть хвилі компромату проти уряду. Так само, як розпочали цькувати міністра фінансів Наталю Яресько, коли та вперше запропонувала перевести аграрних баронів на загальну систему оподаткування.

Ще один кордон захисту олігархів має пройти вулицею Банкова. Хоча Юрій Косюк вже не є заступником голови Адміністрації президента, він напевно має вплив на президента. Власник МХП може намагатися зупинити невигідний законопроект – якщо той пройде через Верховну Раду. А це означає, що до останньої миті зберігається ймовірність накладення вето на законопроект.

Президент Петро Порошенко та Юрій Косюк (другий справа). Фото focus.ua

Чи виявиться аграрне лобі сильнішим за МВФ та здоровий глузд? Чекаємо на день голосування.