Чорнобиль: арка - не панацея

Перетворення об'єкта "Укриття" Чорнобильської АЕС в екологічно безпечну систему - один з найпотужніших проектів, що реалізується в Україні.

Його вартість лише зростає, за останні шість років - утричі, терміни завершення робіт переносяться, а боротьба за участь у проекті лише загострюється.

Вартість проекту найближчим часом може зрости щонайменше на 500 млн євро.

Для завершення будівництва нового безпечного конфайнменту - НБК - над четвертим блоком ЧАЕС країни-донори внесли в фонд "Укриття" 1,54 млрд євро.

Про це у квітні 2014 року повідомив начальник управління ядерної безпеки Європейського банку реконструкції та розвитку Вінс Новак.

За його даними, для завершення будівництва НБК знадобляться додаткові гроші. Зараз фахівці аналізують, яка сума потрібна. Заявлені раніше терміни виявилися нереалістичними, тепер завершити роботу планують у 2017 році. Згідно з тендерною пропозицією проект повинен був завершитися 31 березня 2012 року.

Вартість контракту на "Проектування, будівництво, введення в експлуатацію НБК", укладеного 2007 року, становила майже 313 млн євро і 140 млн дол. Подібна доля спіткала й інші проекти на ЧАЕС, що споруджуються за міжнародні гранти.

Чорнобильський майданчик став своєрідним міжнародним полігоном для вчених, інженерів та будівельників, які вперше зіткнулися з настільки складним проектом.

Усі роботи фінансуються з Чорнобильського фонду "Укриття".

Його поповнюють 28 країн: Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Ірландія, Італія, Японія, Кувейт, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Росія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Великобританія, США, Ісландія, Ізраїль, Корея, Португалія, Словаччина, Словенія та Україна.

Внесок Києва 15 травня 2014 року збільшено із 104,2 млн дол до 167,6 млн дол.

Бізнес докладає чимало зусиль для отримання доступу до проекту з гарантованим фінансуванням у твердій валюті. Українські металурги отримують замовлення на виготовлення металоконструкцій вагою понад 30 тис тонн.

Будівельники вкладуть 80 тис кубометрів бетону, збудують дах саркофагу площею 80 тис кв метрів і створять 16 систем життєзабезпечення. Це неповний перелік того, на що можуть розраховувати українські виробники, адже в міжнародних проектах будівельні роботи виконують українські підрядники.

Безумовно, проект приносить державі суттєві дивіденди. Однак найбільші вигоди, як завжди, у корупціонерів, які розподіляють фінансові потоки. Ще на початку 2000-х років учасники чорнобильського проекту жартували, що вартість звичайної мишки до комп'ютера там коштувала приблизно стільки ж, як дорогий автомобіль.

Багато хто збагатився на трагедії українського народу, але наразі мова не про хабарників, а про радіоактивну загрозу, яку потрібно ліквідувати.

Під саркофагом - смертельні дози радіації

Минуло 28 років з того часу, як на четвертому блоці ЧАЕС була повністю зруйнована активна зона реактора та ушкоджена більшість несучих конструкцій.

Навколишнє середовище почали бомбардувати радіонукліди, що містяться в опроміненому паливі. За шість місяців ціною героїчних зусиль проектанти та будівельники збудували над реактором унікальний у світі саркофаг. Він розрахований на 30 років, до 2016 року, адже під дією радіації об'єкт руйнується.

Людство врятували від потужного опромінення, проте й досі найбільш важкою спадщиною тієї трагедії залишаються зруйновані елементи реактора, залишки палива та радіоактивні відходи - РАВ, що містяться в об'єкті "Укриття".

Досі залишається невирішеною проблема ядерного палива під зруйнованим четвертим енергоблоком. Після вибуху ядерне паливо в розплавленому вигляді розлетілося в приміщенні станції.

Під саркофагом лежить 180-200 тонн урану, цезію, плутонію, що є потужним джерелом радіоактивного ураження. Потужність гама-випромінювання перевищує 3,4 тис рентген за годину, що не сумісно з життям. Для людини за 70 років безпечно набрати дозу до 35 бер. Бер - це біологічний еквівалент рентгена.

Якщо за певних умов у скупчення ядерних матеріалів потрапить вода, може розпочатися ланцюгова реакція. Тобто ядерний вибух теоретично можливий. Щоб цього не сталося, над саркофагом натягнуть новий саркофаг. Його будують за останнім словом техніки зусиллями міжнародної спільноти.

Як народився проект нового укриття

Наприкінці 1996 року, коли уряд України підписав меморандум про взаєморозуміння між країнами "Великої сімки" та Європейською комісією про закриття ЧАЕС, відразу ж заснували Чорнобильський фонд "Укриття" - ЧФ.

Мета фонду - акумулювати кошти міжнародної допомоги Україні щодо перетворення саркофага в екологічно безпечну систему. Тоді ж було затверджено план заходів на об'єкті - Shelter Implementation Plan або SIP вартістю 768 млн дол.

Розпорядником грантів країн-донорів став ЄБРР. Діяльність фонду контролює асамблея 28-ми країн-донорів - Росія приєдналася пізніше. Ціни росли, виникали непередбачені витрати, тому акумульовані у фонді кошти на кінець 2013 року зросли до 1,54 млрд євро.

Ухваленню плану SIP передувала низка робіт. Ще у 1992 році, після ретельного вивчення стану об'єкта, з'явилася концепція поетапного перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему.

Серед етапів - стабілізація, будівництво "Укриття-2", вилучення і розміщення у сховищах радіоактивних матеріалів, які знаходяться всередині об'єкта.

Результатом цієї кропіткої роботи став "План здійснення заходів на об'єкті "Укриття", розроблений при взаємодії Європейської комісії, України і США. Він був ухвалений у червні 1997 року на засіданні країн "Великої сімки".

Проектний термін саркофага, збудованого 1986 року, добігає кінця, а будівництво арки над існуючим об'єктом гальмується через дефіцит коштів. Усі сподівання - на країни-донори, адже власних коштів Україні бракує, а Чорнобильська станція припинила заробляти вже понад 13 років тому.

Команду про зупинку останнього працюючого енергоблоку на вимогу Заходу дав президент Леонід Кучма. Проте працівники ЧАЕС до останньої хвилини не вірили, що станцію зупинять, адже щороку модернізований за останнім словом техніки третій блок виробляв електроенергії на 300 млн дол.

Станцію зупинили 15 грудня 2000 року. З того часу вона стала своєрідним міжнародним полігоном для створення невластивих їй раніше виробництв.

Бюджетні ін'єкції щороку зростають

З року в рік зростають відрахування для потреб ЧАЕС з державної скарбниці.

Ухвалена у квітні 2014 року постанова Кабміну про використання коштів для підтримки у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" і здійснення заходів з підготовки до зняття з експлуатації ЧАЕС передбачає виділення у 2014 році 745 млн грн. Це на 17 млн грн більше, ніж у 2013 році.

В. о. генерального директора ЧАЕС В. Сайда повідомив ЕП, що ці кошти спрямують на "експлуатацію енергоблоків та об'єктів промислового майданчика, технічне обслуговування і ремонт обладнання, систем, будівель і споруд".

Натисніть для збільшення

Перелік робіт досить довгий і не завжди зрозумілий, адже в останні роки керівництво ЧАЕС не надто інформує громадськість про реалізацію своїх проектів.

Більше того, керівництво ЧАЕС стверджує, що бюджетних коштів бракує. Зокрема, 2014 року бюджетний запит був майже на 400 млн грн більший порівняно з наданими коштами - потрібно було майже 1,2 млрд грн. Хай там як, а реалізація проектів у зоні ЧАЕС затримується на шість-вісім років.

Як фінансувалися роботи на Чорнобильській АЕС

З урахуванням виділення у 2009 році 89,2 млн грн з резервного фонду Кабміну

Здавання об'єктів відстає на роки

У зоні відчуження, де розташовано понад 800 звалищ радіоактивних відходів, будуються об'єкти, від готовності яких залежить процес виведення з експлуатації зупинених енергоблоків ЧАЕС. Усі вони фінансуються за рахунок грантів Європейської комісії. Внесок України незначний - близько 10% вартості.

Будуються ці об'єкти дуже повільно, тому виведення з експлуатації зупинених енергоблоків ЧАЕС теж затягується.

Першим планували ввести в дію завод з переробки рідких радіоактивних відходів.

Термін введення був запланований на початок 2003 року, але лише у квітні 2014 року там сформували першу партію з чотирьох зацементованих упаковок радіоактивних відходів, що були відправлені на захоронення у спеціально обладнане сховище комплексу "Вектор" вартістю понад 33 млн євро.

До речі, першу чергу комплексу "Вектор", будівництво якого почалося ще 1998 року за 17 км від ЧАЕС, село Буряківка, коштом західних країн спільно з Україною запустили із запізненням на шість років.

Другий важливий об'єкт - промисловий комплекс щодо поводження з твердими радіоактивними відходами вартістю 47 млн євро. Будівництво почалося 2001 року, і лише 2009 року німецька компанія Nukem передала об'єкт в експлуатацію.

Великі проблеми виникли із спорудженням сховища СХОЯТ-2, яке повинні були ввести у дію на початку 2003 року.

Туди потрібно було вивантажити ядерне паливо із зупинених блоків ЧАЕС. Проте сховище, збудоване консорціумом французьких фірм Framatome/Campenon Bernard/Bouygues, виявилося непридатним для використання: там потріскали бетонні контейнери, що призвело б до витоку радіації.

На об'єкт було витрачено 74 млн євро, частину з яких консорціум повернув на рахунок ЄБРР. Колишнє керівництво Державного комітету ядерного регулювання стверджує, що серйозних помилок припустилися і ЧАЕС, і підрядник.

Американська компанія Holtec обіцяє збудувати нове сховище. Коштуватиме воно дорожче - 225 млн євро, але проект гальмує й досі. Фінансуватимуть його також з рахунка ядерної безпеки ЄБРР.

Оскільки вивантажувати ядерне паливо з третього блоку треба було якомога швидше, керівництво ЧАЕС вирішило тимчасово перемістити паливо з пристанційного басейна у старе сховище СХОЯТ-1 з використанням технології ущільненого зберігання. Роботи почали 2005 року і завершили 2008 року.

Пошкоджені паливні збірки домовилися вивозити в Росію на переробку. Щороку у держбюджеті передбачена стаття "Вивільнення від ядерного палива енергоблоків" - на 2014 рік уряд виділив майже 44 млн грн, на 2013 рік - менше 16 млн грн.

Ця стаття включає в себе виготовлення, сертифікацію та постачання вагона-контейнера для транспортування ВЯП, обладнання для стабілізації, перевезення і зберігання пеналів з пошкодженим ВЯП, техобслуговування і ремонт обладнання.

Головна проблема зони відчуження - перетворити саркофаг над зруйнованим четвертим реактором в екологічно безпечну систему. У вересні 2010 року завершено планування території та розпочато земляні роботи для спорудження нового укриття. Тоді ж почалося зведення фундаментів монтажної зони нової арки.

Чорнобильська арка

Перший етап піднімання західної частини арки нового конфайнменту розпочали у квітні 2014 року. На висоту 16 метрів підняли 4 579 тонн металоконструкцій. Після монтажу бокових сегментів почнеться піднімання до висоти 26,5 метра.

Новий саркофаг збудують у вигляді арки висотою 105 метрів, довжиною 150 м і шириною 260 м. Конструкція важитиме близько 30 тис тонн. Її збудують на певній відстані від зруйнованого реактора, де рівні радіаційного впливу не такі високі. Потім конструкцію насунуть на зруйнований четвертий блок ЧАЕС.

Ці роботи планували завершити до 2015 року. Тепер обіцяють до 2017 року.

Будівництво конфайнмента над об'єктом "Укриття" є однією з найважливіших умов перетворення об'єкта на екологічно безпечну систему.

У серпні 2007 року після відкритих міжнародних торгів між Чорнобильською АЕС і СП "Новарка", до складу якого входять французькі VINCI Construction Grands Projets і Bouygues Travaux Publics, укладено угоду на проектування, будівництво та введення в експлуатацію першого пускового комплексу конфайнмента.

Коли об'єкт "Укриття" буде накритий новою герметичною спорудою, це дозволить почати його демонтаж.

Проте залишається невирішеною найбільша загроза: майже 200 тонн ядерного палива під зруйнованим четвертим реактором. Потужна радіація руйнує нинішній саркофаг, і нова арка теж не захищена від неї.

Уран має 14 ізотопів, три з яких зустрічаються у природі

Джерело: nuclear.fatal.ru

Експерти прогнозують, що вилучення палива з-під саркофага стане можливим через 30-50 років, якщо до того часу в Україні створять сховище для кінцевого захоронення радіонуклідів з тривалим періодом розпаду. Тому поки що будуть постійно здійснювати моніторинг стану палива під зруйнованим реактором.

Це враховано в терміні експлуатації нового саркофага. Він розрахований на сто років, тоді як збудований 1986 року - на 30 років. Для вирішення цієї проблеми потрібно розробити технології вилучення палива в умовах смертельних потоків радіації та трудові затрати, підрахувати вартість таких робіт.

Вилучення палива стане можливим лише за умови, що світове співтовариство донорів виділить кошти на вирішення цієї проблеми. За оцінками експертів, на це знадобиться щонайменше 10 млрд дол.

Усі фото - chnpp.gov.ua