Китайський зерновий позов

Зараз, коли вся увага населення прикута до Криму, багато питань відійшло на другий план.

Чи то Межигір'я як уособлення "божевільної" уяви, чи то невиразна діяльність нової влади з поверненням "вчорашніх шахраїв".

Так само до другорядних потрапляє питання, з чим країну залишила попередня влада.

Недавно стало відомо, що Україну в міжнародних інстанціях чекають кілька позовів щодо відшкодування кредитів і коштів, які отримав колишній уряд.

Одна з претензій - позов Китаю щодо повернення коштів, отриманих державним зерновим трейдером під держгарантії для закупівлі збіжжя.

Як це було

Наприкінці 2012 року Державна продовольчо-зернова корпорація України - ДПЗКУ - підписала кредитну угоду з Експортно-імпортним банком Китаю на отримання 1,5 млрд дол. Кошти китайська сторона надавала на умовах держгарантій.

Ці гроші компанія повинна була витратити на закупівлю в Україні зерна та забезпечення його експорту. Як зазначали екс-урядовці, ДПЗКУ у 2013-2014 маркетинговому році мусила купити 4 млн тонн продовольчої пшениці та кукурудзи експортної якості для китайської корпорації ССEC.

Йшлося про експорт зерна не лише безпосередньо до Китаю, а й до третіх країн. На цьому завжди наголошували в колишньому уряді. Підстав не вірити чиновникам не було, тому що кредитної угоди ніхто не бачив.

Отже, продукцію, за словами екс-міністра аграрної політики Миколи Присяжнюка, ДПЗКУ повинна була поставити китайській CCEC, а та уже вирішувала, куди її експортувати. Про це, зокрема, у жовтні 2013 року він сказав ЕП.

Ще один кредитний транш на 1,5 млрд дол Китай обіцяв надати на конкретні проекти - закупівлю Україною китайських товарів або обладнання. Були варіанти з придбанням засобів захисту рослин і будівництвом зрошувальних систем. До конкретних кроків там не дійшло, тому і кошти, треба розуміти, теж не надходили.

Позов?

Як уже писала ЕП, Україна наражалася на штрафи з боку КНР через можливе невиконання домовленості з постачання зерна. Наприкінці 2013 року у державного зернотрейдера були труднощі із закупівлями збіжжя для китайців.

І от 25 лютого, після зміни влади, агентство УНІАН з посиланням на депутата від "Батьківщини" Геннадія Москаля повідомляє сенсаційну новину. Буцімто Китай подав до Лондонського міжнародного арбітражного суду - LCIA - позов до України стосовно відшкодування 3 млрд грн збитків.

За словами депутата, ДПЗКУ отримала від Китаю кошти для закупівлю зерна і всупереч угодам продала його китайцям лише на 153 млн дол. Посилаючись на митні документи, Москаль запевнив, що ДПЗКУ поставила зерно в інші країни.

Куди ДПЗКУ поставляла зерно

Джерело: Геннадій Москаль

Він стверджує, що ДПЗКУ купувала зерно в Україні для виконання китайського контракту, але одержувачем товару ставали інші підприємства. Мовляв, компанія ССЕС, якій згідно з кредитним договором українська корпорація повинна була поставляти зерно, отримала тільки 180 тис тонн продукції.

Через два дні, виступаючи з парламентської трибуни, про позов Китаю згадав і Арсеній Яценюк. Зокрема, він повідомив, що до України заявлена низка позовів про відшкодування кредитів і повернення коштів, які отримував уряд Януковича-Азарова. Як приклад прем'єр навів "китайський" позов.

Ці заяви в експертному середовищі викликали фурор і ще більше вдарили по зерновій державній корпорації. Її імідж і без того давно "підмочений": біля керма структури знаходяться менеджери, які управляли сумнозвісним "Хліб інвестбудом". За оборудки цієї компанії, до речі, досі ніхто не відповів.

ДПЗКУ швидко відреагувала на закиди, заявивши, що не діяла в обхід кредитних та торгових угод. Представники компанії запевнили, що ДПЗКУ може експортувати зерно як до КНР, так і на ринки інших країн. До 25 лютого, повідомила компанія, вона вже начебто відвантажила в Китай 2,6 млн тонн збіжжя.

Натисніть для збільшення

Аналогічні спростування також з'явилися на сайтах Мінагропроду та МЗС. На той час новий склад уряду ще не був призначений.

На цьому ДПЗКУ не зупинилася. Пізніше корпорація оприлюднила ще одну заяву із згадуванням осіб, які начебто зацікавлені у поширенні неправдивої інформації.

"До організації відверто замовної та наклепницької кампанії проти ПАТ "ДПЗКУ" може бути причетний один з радників колишнього прем'єр-міністра Азарова, екс-голова наглядової ради держкорпорації Олег Маліч, якого підозрюють в ініціюванні корупційних схем та посадових зловживаннях", - йшлося у заяві.

Подейкують, саме Маліч стояв біля витоків підписання даного контракту з ССЕС.

Звісно, це лише офіційне спростування. Навіть якщо ДПЗКУ має право продавати зерно третім країнам, як перевірити, чи були відповідні погодження?

З самого початку навколо китайських угод був дивний ореол таємничості. Уряд відмовлявся їх оприлюднювати, посилаючись на "комерційну таємницю". У Мінагропроді казали, що на конфіденційності договорів наполягали китайці.

Зараз стає зрозуміло, що прибріхують і "викривачі", і "обвинувачені". Вони навіть влаштували щось на кшталт "інформаційної війни" у пресі.

Фото kmu.gov.ua

"За" ДПЗКУ

По-перше, ДПЗКУ отримала від Ексімбанку КНР тільки перший транш - 1,5 млрд дол. Про це свідчить офіційна звітність корпорації. Там можна побачити, скільки коштів надійшло наприкінці 2012 року. Інших траншів не було. Тобто якщо позов і є, то сума претензій не може становити 3 млрд дол, як про це заявлялося.

По-друге, 26 лютого, до призначення нового уряду, з представниками українського МЗС зустрічався Надзвичайний і повноважний посол КНР в Україні Чжан Сіюнь.

"Посол Китаю наголосив на відсутності з боку офіційного Пекіна претензій щодо ходу виконання контракту і готовності китайської сторони до його подальшої реалізації", - зазначається у заяві міністерства за підсумками зустрічі.

Якщо українське відомство правильно передало слова представника Піднебесної, то їх можна вважати офіційною позицією Китаю.

Загалом, дипломати з обох боків обережно висловлюються на тему конфліктів. Вони наполягають, що це з'ясування відносин між господарюючими суб'єктами, а не предмет міждержавних суперечок - незалежно від того, є суди чи ні.

По-третє, нема явних доказів. За словами партнера ЮФ AstapovLawyers Євгена Блінова, інформацію щодо звернення Китаю до Лондонського міжнародного арбітражного суду з позовом до України перевірити неможливо.

"Згідно із статтею 30 арбітражних правил ЛМАС арбітражний розгляд справи, будь-які матеріали та деталі розгляду є конфіденційними", - каже юрист.

Також, пояснює він, ЛМАС не може опублікувати прийняті ним рішення без письмової згоди сторін. Якщо арбітражний розгляд справи розпочато, його деталі є конфіденційними до прийняття фінального рішення у справі.

ЕП звернулася і до прес-служби Геннадія Москаля з проханням пояснити, звідки у нього інформація про позов. Утім, депутат проігнорував запит.

"Проти" ДПЗКУ

Як уже зазначалося, за останніми даними, які надходили з аграрного міністерства і ДПЗКУ, в рамках договору з китайською корпорацією українська сторона поставила 2,6-2,7 млн тонн зерна. Ймовірно - пшениці і кукурудзи.

В одному з повідомлень представники ДПЗКУ відзначали, що планують також поставляти китайцям сою і ячмінь. Щодо останньої культури, то корпорація тільки недавно - 28 лютого - відправила першу пробну партію ячменю до КНР.

Як відомо, 2013 року ціни на пшеницю і кукурудзу значно знизилися. Особливо подешевшала остання культура.

Джерело: консалтингова агенція ААА

Джерело: Baker Tilly. Натисніть для збільшення

Договір з китайцями підписували в кінці 2012 року і для індикативних розрахунків щодо кукурудзи була взята актуальна на той момент ціна - близько 300 дол за тонну. Відтак, ДПЗКУ непогано зекономила.

У листопаді 2013 року в корпорації були проблеми із закупками. З нею відмовлялися працювати аграрії через невигідні форвардні закупівлі.

За користування грошима треба було платити по 100 грн за кожну законтрактовану тонну. Ціни на зерно встановлювалися на рівні "цін фіксингу" Аграрної біржі, а вони бували нижчими від ринкових на 300-500 грн. На виробників також лягали витрати на страхування і договір застави.

При цьому у ДПЗКУ вважали, що це справедливе перекладання частини вартості китайського кредиту на сільгоспвиробника. І це в той час, коли фермери перебували на межі банкрутства через ціновий обвал.

Тож корпорація витратила на закупки, можливо, трохи більше третини позики. Правда, у ДПЗКУ стверджують, що китайський кредит також ішов на забезпечення експорту зерна - зберігання, логістику, перевалку - та на виплату відсотків.

Рахунки державної корпорації обслуговуються в Укрексімбанку. За даними джерел ЕП, на початку 2014 року держбанк мав на своїх рахунках не більше 500-600 млн дол. Чи всі гроші з рахунка ДПЗКУ - невідомо.

Подейкують, що частина коштів китайського кредиту ще наприкінці 2012 року через валютні облігації потрапила у Держказначейство, а якась частина "розчинилася" у самій корпорації.

Учасники ринку розповідали, як менеджери корпорації "вимивали" кошти. Купували в окремих компаній кукурудзу по 300 дол за тонну, коли її реальна ціна на ринку була 180 дол за тонну. Різниця у вигляді "відкату" поверталася. Це нескладно перевірити за договорами закупівель, та чи захоче новий уряд це робити?

На сайті ДПЗКУ зазначається, що в грудні 2013 року компанія випустила облігації на 900 млн грн. Мета випуску - "фінансування закупівлі зерна на внутрішньому ринку". Нелогічна дія для компанії, у якої купа китайських доларів, чи не так? Бонди так і не були розміщені, тож інформація про позов може підтвердитися.

Новий міністр аграрної політики Ігор Швайка. Фото УП

За інформацією "Укрінформу", конфлікт почав назрівати кілька місяців тому і сягнув "апогею" у листопаді. Сторони намагалися його врегулювати, однак події на Майдані і прагнення не зіпсувати атмосферу державного візиту Віктора Януковича в Китай на початку грудня 2013 року затягнули з'ясування стосунків.

За даними видання, розгляд у суді відкладено до березня. Якщо українська сторона поставить зерно у повному обсязі, то предмет спору буде вичерпано.

Подейкують, проблема виникла не тому, що Україна не могла поставити зерно або не бажала це робити, а внаслідок того, що китайський партнер, не будучи зерновим трейдером, не мав квот на ввезення товару в країну. Тоді була узгоджена схема реекспорту, але, очевидно, на якомусь етапі вона дала збій.

Операція "підміна"

За інформацією джерела в уряді, Китай зараз зовсім не хвилюється щодо невиконання угоди, тому що наданий китайським банком кредит забезпечений державними гарантіями. А позов до Лондонського суду може бути просто додатковою страховкою на тлі попередніх затримок.

Утім, в КНР б'ють на сполох з іншої причини. Посилаючись на високопоставленого китайського чиновника, співрозмовник каже, що новий уряд пропонує замінити ДПЗКУ іншими експортерами.

Державну компанію, попередньо, мають замінити три приватні компанії, їх назви невідомі. Раніше інтерес до поставок зерна в Китай виявляв аграрний бізнесмен Олег Бахматюк. Проте, це можуть бути і не найбільш відомі на ринку гравці.

Ймовірно, це буде подаватися так, начебто ДПЗКУ не впоралася із завданням, а позов з боку Китаю свідчитиме про її безгосподарність.

"Вони з глузду з'їхали? Щоб замінити корпорацію, їм доведеться повністю перекроїти усі міжнародні домовленості. Це дуже важко зробити. Китайці, я впевнений, на це не підуть. До того ж уряд надавав державні гарантії ДПЗКУ - державній установі", - обурюється топ-менеджер однієї з аграрних компаній.

ЕП надіслала новому міністру запит з проханням прокоментувати відповідні ініціативи.