Радіаційна безпека: допоможе Захід

Після розпаду Союзу Україна на одинці опинилася з наслідками чорнобильської аварії.

Крім АЕС, на території країни розташовані промислові, наукові та медичні установи, що накопичують відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання - ДІВ, тобто джерела радіації, у яких закінчився термін експлуатації.

Держава також успадкувала застарілі комбінати, які зберігають відходи.

Можновладці всіх кольорів проходили до влади на популістських соціальних лозунгах. Екологія їх цікавила мало, тож проблема ядерних відходів залишалася. Невідомо, що було б з населенням України, якби не євро-атлантична спільнота.

Радіоактивна політика

До "Економічної правди" потрапила "Інформація про стан виконання робіт з вилучення та перевезення відпрацьованих ДІВ", яку підготували у міністерстві Олега Проскурякова за дорученням Кабміну.

У звіті міністр екології наголошує, що у 21 столітті Україна робила дві спроби самостійно розібратися з радіоактивними проблемами. Однак обидві були безрезультатними через хронічне недофінансування з бюджету.

Натисніть для збільшення

Перша спроба тривала з 2007 року до 2009 року. Тодішній уряд Юлії Тимошенко не зміг реалізувати "Державну програму безпечного зберігання відпрацьованих високоактивних ДІВ". Хоча встиг скласти реєстр відходів.

У 2008 році президент Віктор Ющенко затвердив "Загальнонаціональну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами".

Вона передбачала широке співробітництво з іноземними державами, а також залучення коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, який наповнювався за рахунок атомників - виробників таких відходів.

За цією програмою протягом 2008-2017 років українські платники податків повинні були витрати з бюджету 5 247,5 млн грн. Однак програма виявилася занадто амбітною - як для уряду Тимошенко, так і для нинішнього уряду.

За даними Мінекології, фактичний обсяг фінансування програми Ющенка на 2012 рік становив 237,59 млн грн або 4,5% від запланованих.

Жоден уряд в Україні не здатен вирішити проблеми радіаційних відходів самотужки. Микола Азаров. Фото kmu.gov.ua. Юлія Тимошенко. Фото vidia.org

"Україна приділяє мало уваги подоланню наслідків діяльності атомної енергетики. Коштів, закладених в тариф на поводження з радіоактивними відходами (РАВ), вкрай недостатньо для їх захоронення", - стверджує експерт з енергетики Національного екологічного центру України Артур Денисенко.

За його словами, проблема перекладається на майбутні покоління. Це також одна з причин дешевизни атомної енергетики, адже в тариф не закладені усі витрати на поводження з РАВ, виведення станцій з експлуатації, підвищення безпеки.

Однак і ті гроші, які дійшли з тарифів до фонду, не були результативними, вважає Проскуряков. "Кошти фонду РАВ на 90% використовуються на цілі, для яких він не був розрахований при створенні", - сказано в інформації Мінекології.

На запит автора щодо звітів про витраченні кошти в Держагентстві з управління зоною відчуження повідомили, що кошти витрачені в рамках закону.

Штучні джерела радіації

Хто заплатить

Автор також звернувся до агентства з питаннями про виконання планів із захоронення ДІВ. Голова відомства Володимир Холоша відповів, що з 2010 року по вересень 2013 року було опрацьовано 26 758 радіаційних джерел.

За його словами, в умовах складного бюджетного фінансування робіт агентство веде активну роботу із залучення коштів країн-донорів, передусім США та ЄС. Міжнародна технічна допомога надається безкоштовно.

За інформацією Мінекономрозвитку, до 2015 року США нададуть Україні 466 млн грн, ЄС - 121 млн грн. Характерно, що країни Митного союзу, незважаючи на їх політичні амбіції, відсторонилися від екологічних проблем сусіда. За діючими проектами зі сходу в Україну не надійшло жодної гривні.

"Фінансування з боку США та ЄС йде за програмою "Глобального партнерства проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення", а також інших проектів, які фінансує Єврокомісія", - каже екс-міністр МНС Віктор Балога.

Також, додає він, готується до ратифікації угода з НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, пов'язаних з військовими програмами СРСР.

Віктор Балога. фото mukachevo.net

Тимчасом Холоша перераховує успішні проекти.

Перший - "Зняття з експлуатації опромінювальних установок та безпечне зберігання ДІВ". Його профінансувало федеральне міністерство Німеччини з питань екології, захисту довкілля та безпеки реакторів.

Другий - "Покращення зберігання відпрацьованих ДІВ в Україні". Гроші дало Міністерство енергетики США.

Третій - "Переоснащення комбінатів "УкрДО "Радон". Донором знову стали США.

Четвертий - "Покращення умов поводження з відпрацьованими радіоактивними відходами". Цей проект підтримав Комісаріат з атомної енергії Франції.

"Без допомоги США та ЄС нам було б дуже важко. Навіть з їх підтримкою потрібно багато часу і власних коштів, щоб закрити це питання", - говорить Балога.

Звичайно, розвинуті країни, виділяючи кошти, передусім думають про своїх дітей. Однак це не применшує глобального значення підтримки. Українці повинні пам'ятати, кому треба дякувати за безпечне майбутнє наступних поколінь.