17 "покращень" тендерів часів Януковича
Державні підприємства повинні публікувати інформацію про свої закупівлі. Їх сума 2011 року становила 250 млрд грн або дві третини обсягу всіх держзакупівель.
Протягом останніх двох років влада змінювала тендерне законодавство 17 разів. Рахункова палата класифікувала їх, як такі, що "суттєво викривили принципи конкуренції і прозорості".
Нинішнє керівництво держави методично закликає аналізувати його діяльність неупереджено. Тобто без емоцій і лише з фактами. Ми вирішили так і зробити.
Тим паче, що звіт Рахункової палати стосовно державних закупівель важко назвати прикладом емоційної белетристики. Хоча для любителів цифр він є чтивом, що захоплює не менше.
Проаналізувавши хірургічні операції над тендерами, парламентські контролери, видається, теж ледве змогли погамувати емоції.
Чого лише вартує така фраза: "Протягом 2011-2012 років до закону було внесено 17 змін та доповнень, які призвели до суттєвого викривлення принципів конкуренції, ефективності використання коштів і прозорості процедур закупівель".
Як відомо, з-під тендерного законодавства виводили все, що можна: від оренди і юридичних-фінансових послуг до коштів державних підприємств. Результатів "покращень" чекати довго не довелося. Стисло весь цей сум виглядає так.
Про законодавство
"Стара редакція закону не поширювалася лише на п’ять випадків предметів закупівлі. Після внесення змін їх перелік збільшено до тридцяти двох".
"Інша суттєва проблема - розширення переліку умов застосування процедури закупівлі в одного учасника. На 10 липня 2012 року стаття 39 закону містить дев'ять таких "виняткових" випадків, перша редакція закону їх налічувала лише 4".
"За міжнародними стандартами може бути лише одна підстава для застосування такої процедури: відсутність конкуренції. Тобто зазначена норма зводить нанівець принцип прозорості і конкурентності закупівель".
"Сумнівним з точки зору розвитку конкуренції є також закон №5044-6VI, за яким державні, казенні, комунальні, господарські товариства повністю виведені з під дії закону "Про здійснення державних закупівель".
"Це створює реальні передумови для неефективного управління державними коштами, обмеження конкуренції, безконтрольності та ризики для корупційних проявів у цій сфері. Крім того, граничні розміри щодо незастосування тендерних процедур розширено в рази".
"Зміни до чинного законодавства мають явно виражений лобістський характер, що підтверджується й іншими прикладами".
Про неконкурентні закупівлі
"У 2012 році найбільша частка вартості укладених договорів припадає на договори, укладені за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника. Такий стан справ склався вперше за весь період існування закону "Про державні закупівлі".
"Частка процедур закупівлі в одного учасника у першому півріччі свідчить про різке зростання - у п'ять разів - застосування замовниками неконкурентної процедури - закупівлі в одного учасника порівняно з минулим роком".
Про "Євро-2012"
"Величезний сегмент економіки, пов'язаний з підготовкою та проведенням чемпіонату "Євро-2012" з футболу в Україні, законодавчо вилучений із прозорого, конкурентного середовища".
Борис Колесніков, Віктор Янукович, Григорій Суркіс. Фото president.gov.ua |
"Процедури визначення вартості виконання робіт, цін на товари, вибору учасників закупівель і виконання зобов'язань за договорами були безконтрольними. Такий стан справ породжує зловживання державними коштами, їх незаконне та неефективне використання".
"Останній протокол засідання комісії з погодження застосування процедури закупівлі в одного учасника датований 24 липня 2012 року, тобто після закінчення чемпіонату. Перевіркою встановлено, що за жодною погодженою Агентством процедурою не було надано вмотивованого обґрунтування".
"Агентством без належних обґрунтувань надано 304 погодження щодо можливості застосування закупівлі в одного учасника за рахунок державних коштів на загальну суму 18 855 млн грн і 590 тис євро".
Про Мінекономрозвитку
"Міністерством запроваджена практика, за якою будь-який замовник може звернутися до нього щодо отримання висновку стосовно можливості застосування ним неконкурентної процедури закупівлі. При цьому надані позитивні висновки є фактичною гарантією правомірності проведення замовниками таких процедур".
"Мінекономрозвитку застосовує неоднаковий підхід до матеріалів моніторингу, оскільки майже половина матеріалів, за якими виявлені порушення законодавства у сфері державних закупівель, до правоохоронних органів не передавалися, хоча підстави для цього були".
Що робити
"Притягнення до відповідальності керівників головних розпорядників коштів державного бюджету у разі виявлення порушень у сфері державних закупівель".
Нам дуже імпонує ця пропозиція, бо ми глибоко переконані, що найголовнішою умовою для подолання корупції є невідворотність покарання за неї.
"Подання до Верховної ради законопроекту про внесення змін до закону "Про здійснення державних закупівель" з метою приведення його у відповідність до міжнародних стандартів у цій сфері, мінімізації корупційних ризиків та умов, що породжують відсутність конкуренції і розвиток тіньової економіки".
Цю пропозицію Рахункової палати експерти та журналісти почали втілювати в життя задовго до появи цього звіту.
У лютому 2013 року за їх наполяганням лідери опозиції зареєстрували законопроект №2207 "Про внесення змін до закону "Про здійснення державних закупівель" щодо підсилення прозорості закупівель підприємств".
Його суть полягає в зобов'язанні державних підприємств публікувати інформацію про їх закупівлі. До речі, сума таких закупівель у 2011 році становила 250 млрд грн або дві третини обсягу всіх державних закупівель.
Нам дуже шкода, що такий цікавий звіт залишився без уваги правоохоронних органів. Тож доведеться розбити його на менші частини і депутатськими зверненнями відіслати в ГПУ, з вимогою досудового слідства за найцікавішими фактами. Результатами цього листування поділимося найближчим часом.
Натисніть для перегляду повного тексту звіту Рахункової палати |
Оригінал публікації: 17 "покращень" тендерів часів Януковича