Українська правда

Трубою прикриють грандіозний "дерибан"

Можна припустити, що уряд президентської "Сім'ї" затіяв грандіозну аферу, і ГТС - лише один з елементів. Поки всі говоритимуть про хижу Росію, "правильні хлопці" можуть тихо "розпиляти" між собою інші стратегічні об'єкти.

26 квітня, коли політично активна публіка уважно стежила за боями навколо телеканалу ТВі, у Верховні раді раптово з'явився сенсаційний законопроект.

Цей документ покликаний зняти всі перепони для майбутньої приватизації української газотранспортної системи.

Власне, розмови про можливі маніпуляції з трубою точаться вже давно. Більше того, кілька місяців тому вірогідність здачі ГТС Росії була як ніколи великою.

Однак, як стверджували інформовані джерела, від такої ідеї начебто відмовилися. Про ці події "Економічна правда" писала докладно і не раз.

Згідно з розповідями, ситуація виглядала дещо дивно. Президент Віктор Янукович нібито кілька разів пропонував президенту РФ Володимиру Путіну "трубу" в обмін на знижку на газ і кілька разів передумував. Путіну ці ігри набридли, і він перестав говорити на дану тему.

Мотивація Януковича зрозуміла. Попереду президентські вибори 2015 року, а економіка напівмертва, грошей нема. Не в останню чергу так сталося через захмарну ціну на російський газ за "контрактом імені Юлії Тимошенко".

Віддавши ГТС Росії, можна було б розраховувати на послаблення "газового зашморгу" і дивитися у 2015 рік з більшим оптимізмом. Однак Кремль хоче повної капітуляції і встановлення тотального контролю над Україною. Це розуміють навіть на Банковій.

Чи захоче Кремль бачити наступним президентом Януковича? Велике питання. Тим більше, з огляду на категоричне неприйняття Москвою українського "Папи" та пташенят з його "Сім'ї".

Отже, за наявною інформацією, було прийнято рішення здаватися більш "демократичним" Міжнародному валютному фонду та Євросоюзу. Там дадуть рятівні гроші, які дозволять уникнути здачі на милість жорсткого Путіна.

Однак вимоги Заходу для Януковича також не з найкращих. Довелося випустити Юрія Луценка, і, очевидно, доведеться випускати Юлію Тимошенко. Не менш "цікаві" економічні вимоги МВФ, з яких найсуттєвіші - збільшення ціни на газ для населення та девальвація гривні. І як в таких умовах вигравати президентські вибори?

Але раптом Кабмін вносить до парламенту документ, який відкриває двері для приватизації "труби". На "трубу" начебто претендує лише Росія. Отже, найлогічнішим припущенням є те, що з Москвою таки домовилися. Про цей законопроект ЕП вже писала і навіть наводила вірогідний сценарій здачі ГТС Росії.

Однак виявилося, що все не так просто. При уважному прочитанні законопроекту виявляється, що ГТС може бути не єдиною метою документа. Більше того, постає питання, чи затівається ця гра винятково заради газової труби.

Роль "Сім'ї"

Отже, як і годиться в таких випадках, законопроект щодо ГТС носить туманну назву: "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою реформування НАК "Нафтогаз України". Всі цікаві речі в Україні, як правило, відбуваються з метою реформування, поглиблення та покращення.

У парламент документ потрапив від імені прем'єра Миколи Азарова, а пояснювальну записку до нього підписав "сімейний" міністр енергетики Едуард Ставицький. У публічному просторі законопроект "відмивали" також Ставицький та перший віце-прем'єр, фінансовий директор "Сім'ї" Сергій Арбузов.

Едуард Ставицький. Фото kmu.gov.ua

Перший казав, що "можна продати більше половини газотранспортної системи, якщо це буде вигідно для держави". "В Євросоюзі є країни, в яких не стоїть питання про 50% плюс одну акцію - держава володіє меншою частиною ГТС. Однак це не створює проблем, бо права кожного міноритарного акціонера захищені", - поясняв він.

Арбузов же переконував: "Цей крок треба було зробити, щоб продовжити реформи в галузі. Він продиктований побажаннями ЄС, щоб навести порядок. Законопроект поданий, і я сподіваюся, що у Верховній раді буде єдність для ухвалення рішень".

З цього випливає, що законопроект про продаж "труби" народжувався з благословення верховного керівництва корпорації "Сім'я".

Втім, не слід забувати, що "младореформаторів" у Росії, м'яко кажучи, не дуже люблять. Наприклад, у "Газпромі" категорично відмовляються обговорювати газові справи із Ставицьким. Чи "Папа" таки вирішив здаватися Кремлю?

Сумніви щодо цього посіяв один з поважних членів Партії регіонів. "Проект ухвалений не буде. Він навіть профільного комітету не пройде. Спочатку президент має чітко сказати, куди ми йдемо: у Росію чи у Європу", - сказав він ЕП у приватній розмові.

Була озвучена й інша думка: законопроект буде ухвалений, але не заради Росії, а з метою банального "дерибану" нафтогазової галузі між угрупуваннями самої влади.

Тож є дві версії. Перша - газову трубу здадуть Росії. Друга - газову трубу разом з усією державною нафтогазовою галуззю "розпиляють" між своїми.

Непряме підтвердження однієї з них надійшло з несподіваного джерела - Головного науково-експертного управління Верховної ради, через яке, за процедурою, проходять всі законопроекти перед розглядом в комітеті.

Думка юристів

14 травня на сайті парламенту був опублікований висновок цього парламентського відомства щодо того самого проекту закону - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою реформування НАК "Нафтогаз України".

Зазвичай цей формальний папірець ніхто не читає. А дарма. Саме у цьому документі, який супроводжуватиме законопроект під час парламентських розглядів, міститься наступний висновок.

"За результатами розгляду в першому читанні проект закону доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій".

Чому ж юридичне управління пропонує депутатам "завернути" урядову ініціативу з настільки чутливого питання, публічно підтриманого всесильною "Сім'єю"? Зауважень рівно п'ять, і вже перше з них відкриває очі на всю красу урядової гри.

Сергій Арбузов. Фото kmu.gov.ua

У підписаній Ставицьким пояснювальній записці зазначалося: прийняття проекту дозволить здійснити реформування "Нафтогазу", "спрямоване на підвищення економічної ефективності галузі, що буде відповідати вимогам законодавства ЄС у зв'язку з приєднанням України до договору про заснування Енергетичного співтовариства та сприятиме посиленню енергетичної незалежності України".

Проте, на думку парламентських юристів, "значна частина положень проекту має більш загальний характер, ніж приведення статусу "Нафтогазу" у відповідність до зобов'язань України за протоколом про приєднання до договору".

Річ у тому, що дія цих законодавчих положень поширюватиметься на всі державні і комунальні підприємства, а не лише на "Нафтогаз", наголошують у парламенті.

"Наприклад, зміни до статті 9 закону "Про управління об'єктами права державної власності" дозволятимуть Кабміну відчужувати всі корпоративні права держави поза межами законодавства про приватизацію", - йдеться у документі.

Також, на думку юристів, зміни до частини 1 статті 11 проекту дозволять передавати корпоративні права держави будь-яким господарським товариствам.

"Водночас зміни до частини 9 цієї статті надають Кабміну право відчужувати нерухоме майно об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації", - наголошується у висновку.

"За таких умов назва проекту не відповідає його змісту. У зв'язку з цим пропонуємо виключити з проекту всі зміни до вказаних законів, які не мають безпосереднього відношення до реформування "Нафтогазу", або відкоригувати їх таким чином, щоб сфера їх дії обмежувалася лише зазначеним реформуванням", - йдеться у документі.

У другому зауваженні управління основна думка лише посилюється. Юристи звертають увагу, що "Нафтогаз" включений до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженому відповідним законом.

"У зв'язку з цим рішення, яке стосується зміни його статусу, повинне прийматися лише після виключення "Нафтогазу" з названого переліку, оскільки передача його іншим юридичним особам, які утворюватимуться на його базі, може призвести до зміни його власника", - йдеться у висновку.

Третє зауваження стосується безпосередньо "труби". Так, урядовим законопроектом пропонується встановити, що приватизація держпідприємств, "дочок" "Нафтогазу", які займаються транспортуванням магістральними трубопроводами і зберіганням у підземних газосховищах, здійснюється за рішенням Кабміну.

Засідання уряду. Фото kmu.gov.ua

"Було б доцільним на законодавчому рівні визначити засади приватизації відповідних підприємств, зокрема, те, як повинна визначатися вартість відповідних об'єктів приватизації, способи їх приватизації (бажано на відкритому конкурсі), та забезпечити збереження у державній власності "блокуючого" пакета акцій", - наголосили юристи.

В принципі, далі можна не читати. Четверте та п'яте зауваження стосуються більше технічних моментів.

Висновки

Що ж насправді написали юристи? Передусім те, що урядовий законопроект відкриває шлях для переходу у приватні руки "Нафтогазу" та всіх його похідних. Включно з "Укртрансгазом", який займається транспортуванням палива.

При цьому документ відкриє величезне "вікно можливостей", адже не унормовує ні оцінку об'єктів, ні спосіб приватизації, ні збереження за державою "блокпакета".

Грубо кажучи, "Сім'я" зможе без навіть декоративного конкурсу та за безцінь отримати, наприклад, "Укртрансгаз" лише за рішенням контрольованого нею уряду.

Але й це не все. Як свідчить перше зауваження юристів, законопроект можна буде використати не тільки для приватизації нафтогазової галузі, а й усіх державних корпоративних прав, тобто взагалі всього державного. Навіть того, що заборонено приватизувати: стратегічних об'єктів, від яких залежить життєдіяльність країни.

Екс-керівник ФДМ Олександр Бондар у коментарі ЕП заявив, що негативний висновок науково-експертного управління Верховної ради нічого не вирішить.

"Це управління майже завжди дає негативний висновок. Це жодним чином не впливає на проходження законопроекту. Якщо на те є воля Адміністрації президента та Кабміну, цей законопроект пройде Раду", - сказав він.

За його словами, скуповувати голоси у парламенті стало важко і дорого, тож влада вирішила відсунути депутатів від приватизації і зосередити ці повноваження в уряді.

Інший екс-керівник Фонду держмайна, депутат від Партії регіонів Михайло Чечетов переконує, що цей законопроект покликаний виконати вимоги Євросоюзу.

"У чужий монастир не треба йти із своїм уставом. Хочеш в їх монастир - приймай їх устав. Ми підписали енергетичну хартію, яка відкриває двері до Європи. Цей закон виписаний у контексті реалізації європейської Енергетичної хартії", - сказав він.

За словами Чечетова, законопроект буде "повністю ухвалений". "Думаю, у травні документ буде внесений в парламент. Те, що йому уготований позитивний фінал, у мене сумнівів нема", - сказав він.

Михайло Чечетов

Водночас, відповідаючи на питання, чи не призведе його ухвалення до того, що всі приватизаційні питання буде вирішувати лише Кабмін, "регіонал" сказав: "Це функції виконавчої влади. Виконавча влада, вона що - не українська? Це ж влада України".

Можна припустити, що уряд президентської "Сім'ї" затіяв грандіозну аферу, і газотранспортна система тут лише один з елементів. Основна мета - одним ударом відсунути норовливий парламент і отримати грандіозну можливість для "дерибану" всієї державної власності.

Поки всі говоритимуть про хижу Росію, "правильні хлопці" можуть тихо "розпиляти" між собою газотранспортну систему разом з усіма іншими стратегічними об'єктами.