Чи можна реприватизувати "Укртелеком" за порушення зобов'язань

Навесні 2011 року завершилася багаторічна епопея приватизації національного телекомунікаційного гіганта - "Укртелекому".

Державі належало більше 92% акцій найбільшого українського оператора фіксованого зв'язку.

Ще 2007 року, за "помаранчевої" влади, ця компанія була включена до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Однак довгоочікувана подія сталася вже за "царювання" Віктора Януковича. 11 березня 2011 року Фонд держмайна продав державні акції "Укртелекому" компанії "ЕСУ", "дочці" австрійського консорціуму EPIC за 10,5 млрд грн.

"ЕСУ" стала єдиним претендентом на купівлю "Укртелекому". Тоді ж з'явилися перші підозри, що телекомунікаційну компанію купили не зовсім австрійці.

Власником "ЕСУ" була кіпрська Epic Telecom Invest Limited, яку називали "дочкою" австрійського EPIC. Втім, дізнатися справжнього власника острівної фірми майже неможливо. А у січні "ЕСУ" продали іншим кіпріотам - UA Telecominvest Limited.

Подейкували, що остання компанія пов'язана з найбагатшою людиною України Рінатом Ахметовим. Мовляв, саме він придбав "Укртелеком". Правда, люди олігарха оперативно заявили, що він не має жодного стосунку до UA Telecominvest Limited.

Згодом загадкові австрійці повідомили, що це їх компанія. "EPIC оптимізувала з технічних причин свою холдингову структуру, ввівши до неї UA Telecominvest, яка на 100% належить EPIC Telecominvest", - заявляли у компанії.

"Щодо володіння "Укртелекомом" і "ЕСУ", нічого не змінилося: EPIC залишається кінцевим власником 100% "ЕСУ" і 92,7% "Укртелекому", - говорилося в повідомленні.

Втім, серед обізнаних людей панує інша думка. Представники влади і бізнесу в один голос кажуть, що вітчизняний гігант - "государева справа", і справжнім покупцем була і залишилася легендарна "Сім'я" Віктора Януковича.

Непрямим свідченням цього може бути мертва тиша навколо "Укртелекому". У країні, де влада "трусить" усіх підряд, цю екс-державну компанію ніхто не чіпає. Не чіпають лише "Сім'ю" і наближених. Аргумент, звісно, неоднозначний, але такою є реальність.

Може, компанія "свята", і нема за що вхопитися? Однак коли це когось зупиняло? До того ж є інформація, що підстави для пильної уваги до "Укртелекому" таки існують.

"Економічна правда" поспілкувалася з низкою звичайних працівників "Укртелекому", які розповіли багато цікавого. Ця інформація стосується одного з наріжних каменів продажу компанії - умов приватизації.

На жаль, ЕП не може відкрито посилатися на ці джерела. М'яко кажучи, їм це не піде на користь. Проте їх інформація цілком заслуговує на оприлюднення.

Державні умови

Ще у жовтні 2010 року перший уряд Миколи Азарова видав розпорядження "Про погодження умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Укртелеком".

Ігор Кравець, виконуючий обов'язки голови правління "Укртелекому". Фото ukrtelecom.ua

Саме цими умовами визначалися права та обов'язки майбутнього покупця. Більше того, він мав неухильно дотримуватися державних вимог під пильним оком ФДМ.

"Строк дії зобов'язань покупця щодо умов, які не мають визначеного періоду їх реалізації, становить п'ять років від дати переходу права власності на пакет акцій товариства", - наголошується у документі.

Зокрема, підписані Азаровим умови містили низку соціальних пунктів.

Наприклад, недопущення скорочення робочих місць, щорічне підвищення розміру заробітної плати, здійснення добровільного медичного страхування.

За весь час з моменту продажу "Укртелекому" з боку держави не було жодного повідомлення про невиконання умов приватизації. Все тихо, мирно і благородно.

Однак звичайні працівники колись державної компанії, які забезпечують щоденну роботу "Укртелекому", мають дещо іншу думку. Адже текст документа далеко не завжди збігається з реальністю.

Виконання

ЕП порівняла інформацію працівників компанії з окремими пунктами урядового рішення, які стосуються соціальної сфери.

Пункт 3, підпункт "Д". "Недопущення скорочення робочих місць та розірвання трудових договорів з працівниками товариства з ініціативи власника чи уповноваженого ним органа протягом трьох років після переходу права власності на його пакет акцій".

На жаль, звіт "Укртелекому" за 2012 рік ще не опублікований. Але, як свідчить документ за 2011 рік, опублікований на сайті компанії, тоді в компанії працювало 67 тис осіб, в 2010 році - 77 тис.

"Середньоспискова чисельність працівників "Укртелекому" зменшилася на 9,5 тис осіб. Зменшення відбулося в результаті удосконалення бізнес-процесів та модернізації телекомунікаційної мережі компанії", - зазначалося у звіті.

Хоча в урядовій вимозі прямо зазначені положення КЗПП, за якими новий власник може скорочувати персонал, - поновлення на роботі іншого працівника або звільнення за порушення дисципліни. Про жодне "удосконалення" не йдеться.

"Скорочення вміло приховане і називається "оптимізація штату", тобто працівників змушують працювати на умовах неповного робочого дня. Донедавна у нас в цеху працівники однієї дільниці працювали на 0,9 посадового окладу, іншої - на 0,8 окладу, але після звільнення багатьох працівників за власним бажанням ми працюємо повний робочий день", - розповіли співробітники компанії.

Вони навіть поділилися копіями попереджень про зміну умов праці, які вони підписували з ініціативи нових власників компанії.

Втім, наприклад, в аналізі фінансового стану "Укртелекому" за перше півріччя 2011 року речі названі своїми іменами.

За коментарем ЕП звернулася до прес-служби компанії.

"Укртелеком" працює винятково у правовому полі, виконуючи, зокрема, і всі умови приватизації. У товаристві не допускалися скорочення чисельності або штату працівників та розірвання трудових договорів з працівниками з ініціативи власника", - наголосили у прес-службі.

"Водночас варто зауважити, що у товаристві спостерігається відтік працівників з різних причин - закінчення строкового трудового договору, звільнення за власним бажанням тощо", - зазначили у компанії.

Пункт 3, підпункт "З". "Щорічне підвищення розміру заробітної плати кожного працівника не менш як на індекс інфляції за відповідний попередній рік".

Пункт 3, підпункт "И": "Протягом року з дати підписання договору купівлі-продажу пакета акцій рівень середньомісячної заробітної плати працівників товариства не нижче середньомісячної заробітної плати, що склалася у галузі транспорту та зв'язку, яка визначається Держкомстатом за видами економічної діяльності".

Працівники "Укртелекому" стверджують, що зарплату їм піднімали лише один раз і то одразу після приватизації - десь на 120-140 грн. "З того часу уже два роки зарплату не піднімають", - наголошують вони.

У прес-служби компанії дещо інші дані: "Динаміка середньомісячної заробітної плати в "Укртелекомі" відображає збільшення її розміру. Середньомісячна заробітна плата у 2011 році становила - 2 672 грн, а в 2012 році - 2 858 грн".

"За період з дати укладання договору купівлі-продажу пакета акцій "Укртелекому" (11 березня 2011 року) у товаристві не допускається зменшення розміру основної заробітної плати кожного працівника", - наголосили у компанії.

Тим не менше, у приватизаційних умовах чітко зазначалося, що рівень середньомісячної зарплати працівників повинен бути не нижчим за середньомісячну заробітну плату, що склалася у галузі транспорту та зв'язку.

За даними Держстату, у квітні 2011 року середня зарплата у цій галузі становила 3 125 грн, а у грудні 2012 року - 3 618 гривень. І у 2011-2012 роках, коли "Укртелеком" вже був приватним, середня зарплата нижче 3 тис не опускалася.

Фото slate.fr

Можливо, різниця у кількасот гривень і не здається суттєвою, але тільки не для звичайних працівників. Можна собі уявити, як рахують копійки при таких окладах.

Пункт 3, підпункт "Ї". "Здійснення за умови прибуткової діяльності товариства за рахунок його коштів добровільного медичного страхування".

Пункт 3, підпункт "Й". "Продовження недержавного пенсійного забезпечення всіх працівників товариства протягом не менш як трьох років від дати укладення договору купівлі-продажу пакета акцій товариства".

Працівники "Укртелекому" категорично стверджують, що медичне страхування не проводиться взагалі. Хоча, за результатами роботи 2012 року, компанія отримала чистий прибуток - 366 млн грн.

Цю інформацію підтвердили і в самому "Укртелекомі". Там заявили, що медичне страхування не здійснювалося, "оскільки у попередні роки товариство закінчувало календарний рік зі збитком".

"За результатами роботи у 2012 році компанія отримала чистий прибуток. Питання про розподіл прибутку (покриття збитків) "Укртелекому" за підсумками роботи за 2012 рік розглядатиметься на річних загальних зборах акціонерів, які відбудуться 25 квітня 2013 року", - повідомили у прес-службі.

А от щодо недержавного пенсійного забезпечення свідчення різні. Працівники заявляють, що внески у недержавний пенсійний фонд не перераховуються зовсім. На підтвердження своїх слів вони надали копії виписок з пенсійних рахунків за 2011 рік.

Водночас у прес-службі "Укртелекому" повідомили, що у 2008 році тоді ще державна компанія заснувала відкритий недержавний пенсійний фонд "Емерит-Україна".

"Товариство проводить перерахування на пенсійні рахунки своїх працівників недержавному пенсійному фонду "Емерит-Україна" в межах показників відповідних витрат, затверджених фінансовими планами "Укртелекому". На 31 грудня 2012 року  в системі персоніфікованого обліку учасників фонду обліковується 76 795 відкритих діючих індивідуальних пенсійних рахунків", - заявили в компанії.

На сайті управляючої компанії пенсійного фонду "Укртелекому" "Тройка-діалог" є звіти про діяльність фонду за 2011 рік та дев'ять місяців 2012 року.

Згідно з цими документами, вартість активів в управлінні фонду на 31 грудня 2011 року перевищувала 68 млн грн. Пенсійні внески за рік становили всього 30 тис грн, а пенсійні виплати - 10,8 млн грн.

Протягом 2012 року ситуація дещо покращилася. Вартість активів становила 72,5 млн грн. Основний дохід був отриманий від інвестування - 6,5 млн грн. Пенсійні внески становили 1 млн грн, а виплати - 3,3 млн грн.

ФДМ

Очевидно, що вичерпною інформацію з цих питань повинна володіти установа, яка контролює виконання приватизаційних умов, - Фонд державного майна.

Згідно з положеннями закону про приватизацію, до договору купівлі-продажу об'єкта повинні включатися зобов'язання сторін, визначені умовами приватизаційного конкурсу. Тобто ті самі умови, які затвердив Кабмін.

Водночас, затверджений фондом порядок контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу визначає санкції за порушення умов.

Згідно з цим документом, при порушенні новим власником умов договору, держава здійснює заходи з досудового врегулювання спору. В іншому випадку держава звертається до господарського суду для застосування санкцій.

Серед останніх - примусове виконання умов договору, стягнення штрафів та пені, а також розірвання договору або визнання його недійсним та повернення об’єкта у державну власність. Тобто у найгіршому випадку "Укртелеком" за невиконання умов приватизації теоретично можуть повернути державі.

Голова ФДМ Олександр Рябченко. Фото focus.ua

ЕП звернулася до Фонду держмайна з проханням повідомити, як виконуються умови приватизації колись державної телекомунікаційної компанії. Зокрема, просила прокоментувати і скарги працівників на невиконання соціальних зобов'язань.

У державному відомстві заявили, що уважно контролюють виконання умов приватизації. "У разі виявлення фактів невиконання або неналежного виконання умов договору купівлі-продажу фондом в обов'язковому порядку буде застосовано всі передбачені законодавством санкції", - заявили у прес-службі.

Але найцікавіше, що відповіді ФДМ та "Укртелекому" щодо "соціальних питань" містили майже ідентичну інформацію, яку навіть нема сенсу цитувати повторно. Це може свідчити про відсутність у держави претензій до приватної компанії.

* * *

Звісно, питання виконання соціальних зобов'язань при приватизації "Укртелекому" виглядають скромно на фоні звичних для України обсягів корупції та розкрадань. Справді, як можна порівнювати мільярдні справи "Сім'ї" або наближених до неї олігархів з кількома сотнями гривень окладу середнього працівника "Укртелекому"?

Однак для десятків тисяч людей ці кілька сотень дуже важливі. Це шкільна форма для дитини або шматочок сиру на сніданок.

Саме про це думають звичайні працівники, поки поважні люди пишуть правильні умови приватизації, складають ідеальні акти оцінки майна і пильно контролюють виконання зобов'язань приватизованими підприємствами.