Непереможний Держкомзем

Недавно Світовий банк оновив рейтинг легкості ведення бізнесу. Титул найбільшої складності отримання дозволу на будівництво знову отримала Україна.

З 183 країн, які змогла обстежити установа, саме Україна має найскладнішу процедуру бюрократичного погодження початку будівництва.

Складність отримання дозволу на будівництво значною мірою пов'язана із складністю оформлення прав на землю і права власності на нерухомість на ній.

Законодавча база України, якою регулюються земельні відносини, складається з понад 500 документів. Чиновники завжди можуть знайти причину, за якою землевпорядна документація може отримати негативну оцінку.

Земельні відносини можна вважати найбільшою корупційною годівницею. З п'яти найбільших хабарів, зафіксованих в Україні, чотири стосуються землі.

Це включає в себе і найбільший зафіксований в Україні хабар - 42 млн дол. Саме стільки, за даними Єдиного реєстру судових рішень, вимагали тодішні голова Броварської райдержадміністрації, начальник управління земельних ресурсів, його заступник і двоє посередників за виділення ділянки іноземному інвестору.

Наразі без згоди Державного земельного агентства - колишнього Держкомзему - неможливо виділити ділянку навіть за наявності рішення місцевої ради.

Починаючи з 1 січня 2013 року повноваження з реєстрації прав на земельні ділянки у Держземагентства формально забрали і передали Державній реєстраційній службі. Насправді ж територіальні відділення Держземагентства просто змінили вивіску і продовжують діяти у старому режимі.

Трьох місяців достатньо, аби оцінити, як працює нова система. Поки що українці в соціальних мережах, на форумах та в ЗМІ ставлять їй оцінку "незадовільно".

Величезні черги, хаос, неточність даних у кадастрі. У деяких філіях чиновники вмикають термінал автоматичної реєстрації черги лише зранку, до початку прийомних годин, та видають талони лише у лімітованій кількості. Протягом дня термінал і монітори для виклику відвідувача за номером у черзі не працюють.

Потерпають і сільгоспвиробники, які не можуть зареєструвати договори оренди землі. Незареєстрований договір означає, що виробник не може отримати податкові пільги. Та й взагалі - користування землею стає напівзаконним, хоча держава у будь-якому випадку отримує кошти за оренду земель.

Голова Держземагенства в численних інтерв'ю каже, що його завдання - побороти черги та хабарництво. Чому б йому разом з головою Держреєстру не зробити якісь реальні кроки для цього?

Національна кадастрова система побудована так, що чиновник, який спілкується з громадянами, виконує лише функцію оператора комп'ютера, а рішення про реєстрацію приймає ДП "Центр ДЗК", в тому числі - в "ручному режимі".

Реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень в Україні значною мірою комерціалізована на базі Державного підприємства "Інформаційний центр" Мін'юсту. Воно одержує плату за ведення різних державних реєстрів та пошук інформації у них як від держави, так і від підключених до реєстрів нотаріусів.

Черги у Державній реєстраційній службі. Фото ukurier.gov.ua

При цьому самі реєстри та їх програмне забезпечення часто не належать державі, а є власністю компаній "Арт-мастер" та "3-Т". Це призводить до щорічних виплат роялті в розмірі сотень мільйонів гривень.

Наприклад, при реєстрації права на земельну ділянку необхідно виконати від шести до десяти операцій пошуку інформації в реєстрах, кожна з яких коштує 68 грн. Гроші в таких випадках отримує суб'єкт господарювання, а не держава.

Висока вартість землевпорядних робіт і послуг з оцінки нерухомого майна часто обумовлена "корупційною рентою", включеною у вартість відповідної документації.

При цьому, як неофіційно натякають землевпорядники, ціна 15-20 тис грн відображає не стільки собівартість кадастрової зйомки ділянки та виготовлення технічної документації із землеустрою, скільки є платою за "безпроблемне" погодження чиновниками документації та реєстрацію земельних ділянок.

При цьому собівартість цих робіт не перевищує 1-1,5 тис грн.

Люди, які не можуть сплатити таку ціну, опиняються в тупику. Відтак, узгодження землевпорядної документації та реєстрація ділянок може тривати роками.

Спроби дерегуляції у сфері землеустрою і оцінки земель зупинили галузь на два місяці. Зупинилася робота багатьох топографічно-геодезичних підприємств.

При цьому у приватних бесідах землевпорядники говорять про "формально безкоштовне" отримання сертифікатів інженерами-землевпорядниками у Держземагентстві і внесення їх до державного реєстру за 2-2,5 тис дол.

Отже, процедура реєстрації прав власності лише ускладнилася або ж зовсім зупинилася. Провал уже визнав уряд. Микола Азаров 30 січня ініціював звільнення голови Державної реєстраційної служби Леоніда Єфіменка.

12 березня 2013 року президент затвердив "Національний план дій на 2013 рік", який передбачає передачу повноважень з реєстрації прав на майно та земельні ділянки Центрам надання адміністративних послуг - ЦНАП.

Варто відзначити, що йдеться саме про передачу повноважень в частині взаємодії з громадянами. Ведення самого земельного кадастру та реєстру прав здійснює центральний орган державного управління, тобто Держземагентство.

Перевагою ЦНАП є їх відокремленість від Держземагенства та інших центральних органів влади. Вони створюються як підрозділи місцевих органів влади. ЦНАП надають широкий спектр послуг: реєстрація юридичних осіб, квартирний облік, видача дозволів на рекламу і встановлення індивідуального опалення.

Фото ЕП

Найважливіше, що в Держземагенства та Державної реєстраційної служби забирається можливість взаємодії з громадянами. Домовитися про корупційну складову з органом місцевої влади, який надає багато інших послуг, складно.

Крім того, фізична особа має право звернутися в будь-який центр надання послуг, а не лише у центр регіону, де вона зареєстрована.

Очікується, що уряд внесе до переліку послуг ЦНАП операції, пов'язані з обігом земель. Проект такої постанови Кабмін уже розробив і обіцяє невдовзі затвердити. Тоді втретє за останні півроку повноваження з прийому документів на реєстрацію прав власності перейдуть до нових органів.

Однак у Держземагентстві залишиться головний козир - програмне забезпечення. Як часто буває, у законі все може бути прописано гарно, але на практиці чиновники знаходять способи керувати усім в ручному режимі.

ПРО АВТОРА:

Володимир Макар, Голова Української аграрної ассоціації