Чому страйкувала "Українська біржа"

20 вересня року "Українська біржа" зупинила торги з 10 до 11 години. Цю акцію голова біржової ради УБ Ігор Мазепа назвав "безпрецедентною подією на українському фондовому ринку".

Справді, рішення щодо страйку - нехай лише на годину - підтримали 55 з 172 учасників торгів УБ, які забезпечують 98,66% торгового обороту біржі.

Серед них - інвестиційні компанії "Тройка діалог Україна", "Драгон капітал", "Конкорд капітал", інвестиційна група "Універ".

Офіційною причиною страйку став закон "Про депозитарну систему України", реєстраційний №9428 від 8 листопада 2011 року. Мазепа повідомив, що у разі набуття чинності законом ймовірність закриття УБ становитиме 70%.

Голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку - НКЦПФР - Дмитро Тевелєв пригрозив застосувати санкції до УБ, якщо вона призупинить торги.

Проте потім він прийшов до висновку, що не зовсім солідно за страйк видавати зміну графіка роботи біржі. Отже, він обмежився висловленням, що тут "має місце підміна понять з метою маніпулювання громадською думкою".

Так на вітчизняному фондовому ринку виник перший натяк на непорозуміння нинішнього очільника регулятора ринку цінних паперів з його представниками.

Втім, на конференції з приводу страйку керуючий директор інвестиційної компанії "Драгон капітал" Дмитро Тарабакін припустив, що комісія "займає нав'язану кимось позицію". Бунтівники не приховували, що головна мета акції - не з'ясувати стосунки з регулятором, а домогтися накладення вето на закон.

"Регулятор не може давати оцінку - підтримувати чи не підтримувати ті чи інші закони, адже їх приймає парламент як вищий орган законодавчої влади. В той же час, роботу з удосконалення документа треба продовжити, аби максимально задовольнити інтереси учасників ринку", - повідомила прес-служба НКЦПФР.

За даними ЕП, закон вже підписав Віктор Янукович. Отже, домогтися вето фондовики не змогли. Що ж, однак, стало причиною "біржового страйку"?

Новий елемент?

З цього приводу є офіційна "легенда", якої хочуть дотримуватися фондовики. У ній йдеться про наступне.

Радикальні заходи акціонери УБ прийняли для того, щоб звернути увагу президента на загрозливу ситуацію, що може скластися у зв'язку з набуттям чинності закону "Про депозитарну систему України".

У підписаному Мазепою відкритому листі на ім'я Януковича говориться, що під час підготовки до другого читання ініційований Кабміном проект закону від 5 липня 2012 року зазнав кардинальних змін в частині клірингової діяльності.

Зокрема, обурення авторів листа викликало створення у структурі фондового ринку нового елемента - Розрахункового центру - РЦ, не менше 75% якого належатиме Нацбанку. Його статутний капітал становитиме 100 млн грн.

Фото i.ua

Через цю структуру проходитимуть всі розрахунки учасників ринку. Отже, РЦ монополізує низку послуг на фондовому ринку.

Крім того, як вважають автори листа, в документі багато помилок і норм, які можуть негативно вплинути на розвиток інфраструктури фінансового ринку.

Втім, глава Ради НБУ, голова підкомітету з цінних паперів та фондового ринку Верховної ради Ігор Прасолов дотримується протилежної думки.

За його словами, ризики грошових розрахунків за угодами з цінними паперами можуть бути істотними. Тому контроль Національного банку за роботою Розрахункового центру на першому етапі дуже важливий.

На його думку, НБУ є додатковою гарантією дотримання прав інвесторів в угодах за принципом "поставка проти платежу" на біржах та на позабіржовому ринку.

"Плюс в тому, що Нацбанк у разі потреби надаватиме ліквідність Розрахунковому центру. Прийняття закону дозволить скоротити маніпулювання на біржовому ринку", - каже Прасолов, якого називають справжнім ініціатором даного закону.

Цьому є підтвердження. Саме цьому депутату належить авторство левової частки з 764 поправок до законопроекту в липневій редакції. Згідно з сайтом Верховної ради, лише 14 поправок, з яких вісім були відхилені, вніс нардеп Юрій Кармазін.

Цей закон адміністративним шляхом перерозподіляє ринок депозитарних послуг в Україні, а це десятки мільярдів гривень обороту на рік.

Зараз в Україні працюють три депозитарії: комерційний Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП), державний Національний депозитарій України (НДУ) і депозитарій державних цінних паперів Нацбанку.

Третій виконує здебільшого функцію обліку обігу державних облігацій (ОВДП), а другий створений, щоб відібрати бізнес у першого.

За проектом закону про депозитарну систему, підготовленим до другого читання, особами, які проводитимуть клірингову діяльність на фінансових ринках, стануть депозитарій державних цінних паперів НБУ, Центральний депозитарій цінних паперів (ще не створений) та Розрахунковий центр з обслуговування угод (створений НБУ).

Отже, два з трьох існуючих депозитаріїв мусять зникнути. Звісно, проти цього виступили торговці.

Довідка

Клірингова діяльність - визначення зобов'язань, що підлягають виконанню за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, підготовка документів (інформації) для проведення розрахунків, створення системи гарантій з виконання зобов'язань за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

Проти призупинення торгів УБ виступила "Незалежна асоціація банків України" - НАБУ, яка представляє 94 банки і близька до Нацбанку та асоціація "Українські фондові торговці" - АУФТ, що має статус саморегулюючої організації - СРО.

Проте відомо, що НАБУ є кишеньковою структурою Нацбанку, а АУФТ - Комісії з цінних паперів. Отже, розподіл сил зрозумілий: державні органи не підтримали акцію проти себе. Можна ще раз згадати заяву Тевелєва.

Фото ppblog.ru

Прихильники законопроекту в його липневій редакції посилаються на досвід Польщі, яка лише недавно частково приватизувала Варшавську фондову біржу, зберігши корпоративний контроль держави. Під егідою держави там створювався і центральний депозитарій.

У Росії успіхи Московської міжбанківської валютної біржі пояснюються інтересом центробанку - він один з її найбільших акціонерів - до розвитку цієї структури і значною часткою держави у всіх складових біржового холдингу.

Недавно російська держава витратила сотні мільйонів доларів на централізацію своєї депозитарної, клірингової та розрахункової інфраструктури.

Отже, це світова тенденція. Україна ж буквально копіює законодавство Росії. Зокрема, так було із скандальним законом "про наклеп".

Отже, Нацбанк хоче монополізувати сферу розрахунків на фондовому ринку. Це схоже на рейдерство, але під прикриттям закону. Тож позиція торговців зрозуміла.

Однак прибічники закону теж знайшли гарні аргументи на його користь.

"Законопроект у першому читанні відверто ігнорував законодавство про платіжні системи, перерахування коштів і, відповідно, роль регулятора таких систем - НБУ. По суті, він дозволяв узаконити квазіклірингову і квазіплатіжну систему, створену УБ", - каже член ради Асоціації українських фондових торговців Ігор Когут.

За його словами, проект вітчизняного закону про депозитарну систему допускає приватизацію Розрахункового центру через п'ять років. Тут виникає питання: а чи не відомі вже зараз люди, на користь яких відбудеться приватизація?

Можна очікувати, що невдовзі держава відмовиться від безальтернативних послуг РЦ або значного корпоративного контролю за ним.

Втім, АУФТ теж не все подобається у цій редакції проекту. Наприклад, те, що рахунок у цінних паперах залишився обліковою, а не юридичною конструкцією, а виписка з нього - єдиним документом, що підтверджує право власності на папери.

Вказують в асоціації і на штучне обмеження видів угод на фондовому ринку, невідповідність практикам національної платіжної системи, конфлікт з практикою міжнародних розрахункових систем SWIFT.

Також слабо виписане поняття страхових фондів, що ускладнить їх створення. Відсутні механізми оподаткування клірингової і розрахункової діяльності.

Фото money.cnn.com

Цікаво виглядає позиція Всеукраїнського депозитарію цінних паперів, інтереси якого начебто захищають торговці-"заколотники".

"Слід шукати компромісні шляхи і не допустити зриву роботи біржі та поглиблення падіння фондового ринку України", - сказав ЕП голова правління ВДЦП Дмитро Чугаєвський, який не підтримує радикальних методів протесту УБ.

Він вважає створення єдиного центрального депозитарію та консолідацію розрахункового блоку позитивними моментами закону, що дозволить Україні впровадити сучасні технології клірингу та розрахунків.

Хто контролюватиме мільйони

Хоча в Україні десять фондових бірж, колеги УБ не підтримали. Можливо, тому, що більшість з них мають мізерні обсяги торгів, тому і втрачати у бізнесі їм нічого.

Цікаво, що біржа ПФТС, головним акціонером якої є російська біржа ММВБ-РТС (українські "дочки" російської біржі ММВБ-РТС повинні бути об'єднані. - ЕП), участі у страйку не брала. У ПФТС це пояснюють невизначеністю з керівництвом біржі. Скоріш за все, росіяни просто диверсифікували протестні ризики.

"Заклик до "страйку" підтримали менше третини членів УБ, щоправда, на них припадає 98,66% обсягу торгів на біржі. Тому цікаво, що там роблять інші 116 членів УБ, на яких припадає 1,34%", - зазначають в АУФТ.

В асоціації хизуються, що 19-20 вересня обсяг торгів на фондовій біржі "Перспектива" - ФБП - в 1,5 разу перевищив обсяг торгів на УБ за 20 днів вересня.

Минулого місяця вона посіла друге місце за обсягом торгів з часткою загального біржового обороту 40% після ПФТС - 53%, а третє місце дісталося УБ - 6%.

Втім, за чутками, "просуванню" на вітчизняному біржовому просторі ФБП зобов'язана лояльному ставленню до неї посадовців з Нацбанку.

В чому ще може бути причина галасу? ЕП почула цікаву версію. Згідно з нею, основною причиною виникнення ажіотажу навколо депозитарного закону стала непрозорість біржової торгівлі, яку можна "вирахувати" тільки через депозитарне обслуговування біржових угод, тобто посттрейдингову систему.

Особливо це стосується випадків різних "прогонів" для формування біржових цін, угод, укладених з деякими порушеннями, чи угод без покриття.

Поки розрахунково-клірингову систему контролюють самі учасники торгівлі, вони там ховають свої "хвости". Якщо система стане непідконтрольною біржі і перейде до НБУ, ховати "хвости" буде нікуди, і всі "кривобокі" угоди просто не пройдуть.

Фото mo-re.kiev.ua

Для самих же інвесторів не так важливо, хто контролюватиме депозитарну систему. Головне, щоб вона була технологічною, знижувала ризики, не допускала "кришування" біржових маніпуляцій і махінацій.

Скоріш за все, проблеми можуть виникнути тільки у біржових спекулянтів, бо без реальних ресурсів їх бурхлива активність може луснути, як мильна бульбашка.

Звісно, ця точка зору вигідна прибічникам закону, але чи означає це, що наведена версія є цілком неправдивою?

Є ще одна, навіть більш цікава версія.

Як розповіли ЕП в одній з фондових компаній, справжня причина галасу - гроші. Співрозмовник розповів, що йде боротьба за використання вільних залишків, які створюються за рахунок депозитів учасників ринку. Ті повинні тримати на своїх рахунках певні суми, гарантуючи цим свою спроможність вести розрахунки.

"Керівництво УБ хоче отримати доступ до системи електронних платежів - СЕП - Нацбанку, щоб розміщати ці гроші на "овернайти" (кредити на одну добу, дуже популярні серед банків, які повинні дотримуватися нормативів НБУ з ліквідності. - ЕП). А тут у них ці гроші відбирають. Тепер ними буде розпоряджатися Нацбанк. Ціна питання - іноді до сотні мільйонів гривень", - каже джерело видання.

За даними НКЦПФР, клірингові центри мають "Українська біржа" та фондова біржа "Перспектива". Пропозиція НБУ про концентрацію розрахункової функції в одній установі, підключеній до Системи електронних платежів, веде до утворення "грошового мішка" - замість створення таких центрів при окремих біржах.

Оскільки різні біржі спеціалізуються на різних паперах, торговець змушений депонувати гроші на різних майданчиках. Через низький рівень ліквідності на ринку і без того невеликі обсяги ресурсів вилучаються з обігу і заморожуються. В цьому позитив пропозиції Нацбанку.

Отже, є резонансні заяви з боку торговців. Є боротьба за величезну владу над депозитарними операціями. Вже навіть відомі позиції сторін у конфлікті. І все-таки: яка справжня причина протистояння? У цій завуальованій історії з дебатами навколо депозитарного закону наразі більше запитань , ніж відповідей.

Точки зору експертів

Глава Ради Національного банку Ігор Прасолов

Фото unian.ua

- Активна участь НБУ в побудові інфраструктури фондового ринку - величенний плюс для країни. НБУ в Україні та за кордоном розглядається як авторитетна і шанована державна організація, якій довіряють.

У світі є SWIFT - приватна система банківських платежів, а в Україні це СЕП - державна система банківських платежів. Близько 40% банківської системи нашої країни, що використовує СЕП, належить іноземцям, що свідчить про високу довіру міжнародних інвесторів.

Такий підхід створює надійну інфраструктуру не тільки для ринку цінних паперів, але і деривативів (незабаром законопроект про деривативи буде поданий у Верховну раду).

У світі працюють різні моделі. Ми застосували модель з активною участю центрального банку, яка найкраще підходить Україні. Тим більше, що в подальшому НБУ буде мати 25% у капіталі Розрахункового центру.

До речі, згідно із законопроектом, кліринговою діяльністю, крім Розрахункового центру, можуть займатися клірингові установи.

Наприклад, Лондонська клірингова палата, яка не належить біржам і торговцям, обслуговує всі провідні біржі Сіті, включаючи Лондонську фондову біржу.

Законопроект №9428 був прийнятий з максимально можливим консенсусом.

Голова біржової ради "Української біржі", керівник компанії "Конкорд капітал" Ігор Мазепа

Фото УП

- Ринок довго очікував зваженого закону про депозитарну діяльність, в рамках якого будуть урегульовані питання клірингу на фондовому ринку. І такий закон був прийнятий, але з прямим саботажем депутатами указу президента.

Прописані у ньому новації, а саме створення єдиного Розрахункового центру, суперечать міжнародному досвіду, вводять непрозорого, неринкового посередника між кліринговими організаціями та учасниками ринку з одного боку, і Нацбанком та Центральним депозитарієм - з іншого.

Монополізація функцій, закріплених за Розрахунковим центром, робить неможливим повноцінне управління ризиками на фондовому ринку, загрожує його існуванню. Підписання закону в цій редакції відкине Україну у дикі 90-ті роки.