Острови скарбів - 2. Чи встановлять олігархи рекорд

Ледь не щодня з усіх кінців країни надходять новини про обшуки та кримінальні справи, ініційовані податківцями.

Останні ж завзято звітують про успіхи на ниві збільшення зборів до бюджету.

Показовим прикладом прискіпливої уваги податкової до бізнесу є обшук у дочірній компанії американської корпорації "Бунге", яка виробляє олію "Олейна".

А найбільш резонансною, напевне, є справа опозиційного каналу ТВі.

Втім, це випадки з життя "крупної риби". Малий та середній бізнес через тиск фіскалів вовком виє вже не перший місяць. І, очевидно, не останній.

Ще більш гнітюче це виглядає на фоні так званої податкової оптимізації. Її любить використовувати великий бізнес, який одночасно є владою. Мова йде про офшори та сонячний острів Кіпр.

"Економічна правда" вже не раз публікувала вражаючу статистику виведення грошей з України.

За 2010 та 2011 роки українські банки перерахували на офшорні та кіпрські рахунки астрономічні 53 397 мільйонів доларів. Це обсяг цілого держбюджету.

Найпопулярніша країна в цьому сенсі - Кіпр, який формально не є офшором. Однак там діє дуже вигідна схема оподаткування: ставка податку на прибуток - 10%, а на деякі види доходів - 0%. Україна ж має з островом угоду про уникнення подвійного оподаткування, укладену ще за часів глибокого СРСР.

Найбільше коштів у "податковий рай" йде з Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова. На другому місці - ПУМБ Ріната Ахметова. Третій - "Надра" Дмитра Фірташа.

Звісно, виведені мільярди повертаються в Україну у вигляді інвестицій. За офшорними фірмами ховаються вітчизняні бізнесмени, яким належать найбільші підприємства. Однак є нюанс: з цих грошей не платяться податки в Україні.

Журнал "Кореспондент", враховуючи наведену вище статистику, оцінив недоотримання бюджетом податку на прибуток 80 мільярдами гривень. Сміливо можна припустити, що цей розрив латається за рахунок "пресування" багатостраждального малого та середнього бізнесу.

"Економічній правді" вдалося отримати нові дані щодо перерахунків українськими банками коштів в офшори.

40 мільярдів?

Остання статистика, отримана редакцією з джерел в органах влади, стосується липня 2012 року. Кiпр та офшорні зони у розпал сезону відпусток отримали з України 2,3 мільярда доларів.

Фото УП

На Кіпр пішло 1,6 мільярда. На Британські Віргінські острови - 600 мільйонів. Вся інша "екзотика" отримала скромні 100 мільйонів.

Однак найцікавіше - це динаміка. Враховуючи липневу статистику, за сім місяців 2012 року на рахунки офшорних компаній було виведено 23 700 мільйонів доларів.

У 2010 році ця цифра становила 28 600 мільйонів доларів, а за 2011 рік - 24 700 мільйонів доларів. Тобто за сім місяців 2012 року майже досягнутий показник всього 2011 року.

Таким чином, в середньому за кожен місяць цього року з України йшли 3,3 мільярда доларів, не облагороджених податками. Якщо така динаміка збережеться, то річний показник може сягнути 40 мільярдів доларів.

Всього, враховуючи раніше опубліковані цифри, за роки правління чинної влади з України пішло в офшори та на Кіпр більше 70 мільярдів доларів.

"Рішення не прийнято"

Варто ще раз наголосити: ці гроші справді повертаються в Україну як інвестиції, але державний бюджет втрачає десятки мільярдів податків.

Банкір та опозиційний кандидат в депутати Андрій Пишний збільшення обсягів виведених в офшори коштів пов'язує з низкою факторів.

"По-перше - "Євро-2012". 2011 рік і перше півріччя 2012 року - це період, коли влада активно освоювала бюджетні кошти та кошти держмонополій на фінансування чемпіонату, виводячи з країни корупційну складову", - зазначив він.

"По-друге, влада остаточно взяла під контроль всю систему держзакупівель, а це близько 400 мільярдів гривень за рік, і масштабно розгорнула освоєння бюджетів держмонополій, держбанків, бюджетного фінансування", - сказав Пишний.

Фото УП

Третім фактором банкір вважає максимізацію прибутків близьких до влади бізнесменів: "Монополії, породжені владою в українській промисловості, енергетиці, транспорті, сільському господарстві, максимізували прибуток, який наближені до влади бізнесмени традиційно зберігають в офшорних гаванях".

За словами Пишного, не останню роль відіграє й намагання убезпечитися від ризиків, пов'язаних з виборами.

"Більша частина цих грошей своїм джерелом має або держбюджет, або держмонополії, або контроль якоїсь сфери, породжений адмінресурсом. Це вже позначається на економіці, з країни йдуть мільярди, які могли б інвестуватися в конкурентоспроможність і модернізацію, нові робочі місця", - зазначив банкір.

"Окреме питання дефіцит бюджету. Вони викачують з країни живі гроші, заміщаючи діру запозиченнями або держгарантіями. За 2,5 року правління Януковича прямий і гарантований борг країни зростав фантастичними темпами - у середньому понад 7 мільярдів гривень на місяць", - додав Пишний.

ЕП також звернулася за коментарем з "офшорного питання" до віце-прем'єра та одного з лідерів виборчого списку Партії регіонів Сергія Тігіпка. З усіх представників уряду саме Тігіпко найактивніше ратував за боротьбу з цим явищем.

Названі вище цифри він прокоментувати не зміг, очевидно, сумніваючись в авторитетності джерел. Однак повідомив, що сам зробив запит з цього приводу в спеціальні служби, які відстежують перерахування коштів.

"Найголовніше - це інвестиційний клімат. Гроші йдуть (з країни. - ЕП), бо щось не влаштовує в інвестиційному кліматі. З цим треба працювати", - сказав Тігіпко.

"З одного боку, ціла низка коштів йде, щоб повернутися. Вони йдуть туди, там працює англійське право, і потім вони повертаються в Україну. І ми бачимо, що основний інвестор - це Кіпр. А насправді цей основний інвестор - Україна", - зазначив віце-прем'єр.

"З іншого боку, це погано позначається на надходженнях до бюджету, на соціальній сфері. Тому що гроші, які пішли туди, назад повернулися. Але це пішло без податків або з мінімальними податками. Ось це проблема", - додав він.

Ще у кінці 2011 року Міністерство соціальної політики, яке очолює Тігіпко, підготувало проект закону, згідно з яким уряд пропонує обкладати 12-процентним збором до Пенсійного фонду перерахування грошей в офшори.

Разом з цим пропонувалося розширити перелік офшорів, операції з якими можуть проводити українські резиденти, з 33 до 68. Але найцікавіше, що Кіпр у цей перелік не потрапляє, оскільки острівна країна є членом ЄС. Експерти взагалі називали цю ініціативу цілковитим піаром.

Фото УП

Тігіпко ж зауважував, що проблеми з країнами, які не є офшорами, але мають офшорні ознаки, - не лише українські.

"Вирішення цієї проблеми світовою спільнотою було знайдено у площині контролю за ціноутворенням при проведенні окремих видів операцій у вигляді рекомендацій Організації економічної співпраці та розвитку", - зазначав віце-прем'єр.

За його словами, Мінсоцполітики розробило зміни до Податкового кодексу щодо контролю за трансфертним ціноутворенням.

Видається, що всі ці ініціативи мали б перспективи, якби у Верховній раді сиділи самогубці. Однак членами парламенту від правлячої партії числяться, наприклад, Рінат Ахметов та Василь Хмельницький. Їхні "офшорки" не піддаються підрахунку.

Розраховувати, що в новообраній Верховній раді щось зміниться, не доводиться. Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ, Ігор Коломойський та інші поважні діячі не йдуть у парламент особисто, але у партійних списках та мажоритарних округах вони ведуть цілу армію майбутніх депутатів, які явно не стануть душити самі себе.

На питання, чи вірить Тігіпко у щасливе життя його ініціатив, віце-прем'єр відповів: "Я скажу відверто, що легко цей закон прийняти неможливо. Але, з іншого боку, коли приходить криза, треба включати резерви. Я вважаю, що цей закон - це один із серйозних резервів для поповнення джерел поповнення бюджету".

Крім проектів Тігіпка є ще один шлях вирішення проблеми - денонсація угоди з Кіпром. Це питання вносилося у парламент не раз, але результат був один і той же: "рішення не прийнято".

Отже, підприємці середньої руки змушені або уникати сплати податків, або платити і за себе, і за того хлопця. Що, разом з корупційною складовою, фактично знищує їхній бізнес. І скільки це триватиме - не знає ніхто.