Днями парламент прийняв закони "Про спеціальний податковий режим" та "Податковий експеримент" для IT-бізнесу.

Перший передбачає спеціальний податковий режим для IT-компаній на десять років, другий - "податковий експеримент" на п'ять років для розробників програмного забезпечення.

Законопроекти написані низкою депутатів на чолі з нардепом Віктором Януковичем, який був одним з головних лобістів цих норм.

Щоб сплачувати протягом десяти років 5% податку на доходи працівників, 5% податку на прибуток і не платити ПДВ, підприємець повинен подати до податкової реєстраційну заяву, фінансову звітність, копії первинних документів та висновок Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації - Держнауки.

В інтерв’ю ЕП керівник цього відомства Володимир Семиноженко зізнався, що Держнауки буде встановлювати відповідність профілю компанії шляхом фізичних та документальних перевірок. А от які документи будуть перевіряти, чиновник не сказав.

Загалом Семиноженко виявився великим дипломатом. Якщо під час інтерв'ю він говорив про "серйозні кризові умови в економіці", то після звірки тексту інтерв'ю - уже про "серйозні кризові умови у світовій економіці".

Інший випадок. Було так: "Податкові умови змушують переводити багато компаній на єдине оподаткування". Стало: "Податкові умови змушують, можливо, переважну більшість - цього ніхто не знає - ІТ-компаній оформляти своїх працівників як платників єдиного податку".

Також після звірки у тексті з'явилися чимало слів "прозорість" та "прозоро", але чи досягається прозорість шляхом збільшення кількості цих слів?

Таких дрібних правок у тексті виявилося багато. Можливо, чиновник таким чином хотів згладити гострі кути в інтерв'ю.

- Ви проводили оцінку обороту ІТ-галузі?

- Річний обсяг - десь 1,5 млрд доларів. Близько мільярда доларів становить український експорт програмного продукту. І аутсорсинг.

Є різні оцінки також сірого експорту. Я вважаю, що підсумкову цифру загального обсягу галузі можна сміливо множити на коефіцієнт 1,7.

Саме існуюче законодавство і чинна система оподаткування вимушено ставлять в невигідні умови українських виробників порівняно з програмістами світу

Там вже давно впроваджено стимулювання галузі, яка визначає конкурентність економіки, темпи економічного зростання, створює абсолютно іншу структуру з великою часткою високих технологій та з найбільшою доданою вартістю. Тому велика частка ІТ-бізнесу знаходиться в тіні.

- З якою рентабельністю працюють українські компанії?

- Поки що в існуючих українських умовах рентабельність коливається від 10-20%. У деяких проектах може бути і 50%.

- З урахуванням тіньового ринку?

- Можливо. Чому зараз рентабельність не 100%, не 200% і не 1000%? Така рентабельність є у тих компаній, які можуть виробляти абсолютно готовий проект, куди входить і ціна бренду. А ми на підхваті.

Нам крихти дістаються, тому що існуючі податкові умови вимушують, можливо, переважну більшість - цього ніхто не знає - ІТ-компаній оформляти своїх працівників як платників єдиного податку. Великі компанії в таких умовах створити важко.

Якщо в існуючій ситуації велику компанію з виробництва програмного продукту змусити працювати повністю легально, то вартість робочої години нашого програміста, порівняно з вартістю години його колег з Білорусії, Росії, Індії чи Китаю, стає набагато вищою через єдиний внесок, стандартну ставку оподаткування доходів фізосіб і наявність ПДВ.

Тому і зроблені кроки, щоб українських програмістів поставити в рівні умови з конкурентами.

- Який відсоток галузі наразі в тіні?

- 30-40%. Зараз є всі умови, щоб галузь на 99% виходила з тіні. Я гарантую темпи зростання цієї галузі в 2013 році мінімум на 50%, незважаючи на серйозні кризові умови в світовій економіці.

До речі, зняття ПДВ з розробки ІТ-продукції та надання IT-послуг, яке було запроваджено з 1 січня 2011 року, дало, за даним Держстату, зростання на 50%. І це - завдяки лише одному стимулу.

Подібні темпи зростання зберігалися до тих пір, поки ПДВ знову не повернули. Зараз ринок дуже інтенсивно розвивається, а наші конкуренти на цьому ринку мають унікальні умови саме з цих податків.

Звернімо увагу. Обличчя української економіки наразі визначає ГЗК - сировинний сектор, який майже безкоштовно використовує надра. Водночас ІТ-галузь, яка належить до передового технологічного укладу, донедавна не мала жодних стимулів.

Прийшов час, щоб майбутнє економіки визначала інтелектуальна сфера, те найцінніше, що в нас є: інтелектуальні можливості, освіта і наукові досягнення.

- Компанії, які працюють за аутсорсингом, отримають право на спеціальне оподаткування?

- Звичайно. Компанії, які займаються ІТ-аутсорсингом в індустрії програмної продукції також потребують підтримки в забезпечені конкурентоспроможності своєї продукції. Головне, щоб питома вага обсягів доходу від ІТ-діяльності перевищувала 70%.

Однак не всі працівники таких компаній підпадають під окремі умови індивідуального оподаткування - мається на увазі єдиний соцвнесок і оподаткування доходів фізосіб.

Ці пільги матимуть представники професій, які безпосередньо працюють над створенням ІТ-продуктів. Обслуговуючий персонал, охоронці, водії таких пільг не матимуть. Перелік пільгових професій затвердить Кабмін.

- Чому до списку не потрапили хостери та реєстратори доменних імен, інтернет-ЗМІ?

- Щоб дати ще більший поштовх галузі, на першому етапі можна було б залучити до експерименту всіх, але з перехідними положеннями. Однак тут існує великий ризик.

За два роки відпрацювання цього закону була дискусія, як зробити, щоб потім ніхто не поставив під сумнів це законодавство. І ми вирішили, що потрапити повинні суто ті компанії, які мають безпосереднє відношення до виробництва програмного продукту.

- А дата-центри або компанії, що надають послуги хмарових технологій, підпадають під дію цих законів?

- Можуть, якщо вони розробляють або адаптують ці технології. Як правило, хмарні технології - це технології, які створюють на відкритому програмному продукті. Це новий напрямок, отже, під дію експерименту підпадають якраз найсвіжіші розробки, наприклад, та ж система електронного уряду, що створюється в Україні.

- Для того, щоб IT-компанія отримала реєстрацію в податковій, їй треба отримати висновок Держінформнауки. На підставі яких документів ви його даватимете? Будете перевіряти компанію фактично чи документально?

- І фактично, і документально. Зараз мова йде про те, щоб ретельно підготуватися до 1 січня 2013 року. І тому ми поспішали не тільки, щоб дати сигнал інвесторам, бізнесу, але й з метою, аби зробити процедуру на сто відсотків прозорою.

Ми не тільки хочемо мінімізувати, а й хочемо, щоб це була на сто відсотків прозора процедура. Якщо щось піде не так, то розпочнуться судові питання, тому ми хотіли б уникнути двозначного трактування.

Перелік цих процедур повинен бути настільки стислий, щоб від моменту, коли папери потрапили до податкової, до остаточно поставленої крапки, пройшло не більше місяця. Порядок отримання висновку Держінформнауки затвердить уряд.

- Компанії зможуть в судах оскаржувати рішення Держінформнауки?

- Так. Чому було залучене агентство? Це було прохання податкової. Унікальна ситуація для України: податкова з самого початку підтримала цей законопроект.

Вона розуміла, що це галузь, яка зараз практично нічого не платить, а ті ж 5% податку на прибуток будуть зацікавлені платити всі. І максимально себе легалізувати. Але у податкової немає відповідних профільних фахівців, отже, рано чи пізно виникла б ситуація, коли все одно довелося би створювати дублюючий орган.

Вони самі попросили, щоб фахівці, які відповідають в державі за реалізацію єдиної політики в галузі інформатизації, робили цей висновок.

- В Європейській бізнес-асоціації вважають, що залучення вашої структури може створити корупційні передумови в процесі реєстрації.

- Це дурниця повна. Це не позиція ЄБА, а, можливо, окремих її представників.

- Чого боїться ЄБА?

- Я думаю, що не ця організація боїться. Можливо, окремі особи, які не розібралися.

- Чому ці окремі представники асоціації бояться?

- Вони не зрозуміли дуже складного питання. Це адміністрування, якого потребує будь-яке законодавство. Чому ці деякі представники не вступають до публічної дискусії, а здатні лише щось сказати і сховатися?

Їх позиція передбачає, що реєстрацією має займатися винятково податкова, але податкова, у свою чергу, може сказати: "В мене інша думка". Компанія подасть в суд на податкову. Скільки суд розглядатиме справу? Місяцями!

Далі податкова обов’язково повинна подати апеляцію. Якщо не подасть, то це означає корупцію, коли держоргани начебто не захищають держінтересів. І кожна компанія, яка буде подавати скаргу, повинна пройти весь ланцюг аж до Верховного суду України. А це скільки займе часу? Роки. Ось вам і відповідь.

Подібні заяви - це популістська і некомпетентна точка зору. Тут, навпаки, агентство виступає захисником цієї сфери. За сприятливих умов обсяги виробництва ІТ-галузі до 2015-2016 років можуть досягти рівня металургійного комплексу України за часткою у ВВП.

- Тобто ви хочете сказати, що агентство готове захищати IT від податкової?

- А більше немає кому. Інакше ми залишаємо кожну IT-компанію один на один з податковою. Але чи потрібно вам пояснювати, що означає, коли компанія залишається один на один з районним інспектором?

- Держінформнауки буде видавати висновки безкоштовно?

- Так. Це велике навантаження і до нього також потрібно буде підготуватися. Ми сподіваємося на тісну співпрацю з усіма громадськими ІТ-асоціаціями. Тільки так ми зможемо зробити стовідсотково прозору процедуру участі компаній в експерименті.

- Держінформнауки з набранням чинності двох законів про сприяння ІТ-сектору перетвориться в неформального регулятора ринку?

- Регулятори - це коли регулюються природні монополії, а ми, навпаки, маємо підтримувати конкуренцію. Тобто слово "регулятор" для ринку тут не доречне.

Сергій Тігіпко. Фото ua.money.comments.ua

- В одному із згаданих законів не сказано, за якими критеріями компанії отримають право на зменшення єдиного соцвнеску.

- Ті, хто підпадає під визначення, що вони займаються індустрією програмного продукту. Думаю, що за квартал-півроку всі учасники ринку підготуються до цього.

- Скільки бюджет недоотримає від цих законів?

- Він нічого не втратить, бо зараз мало що платиться в бюджет. Набуття законопроектами чинності, навпаки, значно збільшить надходження до бюджету.

- Ви вважаєте ці законопроекти повноцінними? Не буде, як з Податковим кодексом, коли невдовзі після його прийняття довелося вносити суттєві зміни?

- Думаю, цей процес триватиме шляхом прийняття нормативних документів, щоб вдосконалити адміністрування. А в самих законах все визначено.

- Коли почнеться реєстрація компаній? У 2012 році?

- До 1 жовтня 2012 року буде створена вся необхідна законодавча база для реєстрації ІТ-підприємств.

Зокрема, Кабміну доручено у тримісячний строк з дня набрання чинності затвердити Порядок надання суб’єкту індустрії програмної продукції за його зверненням висновку щодо відповідності фактичних видів економічної діяльності видам економічної діяльності, внесеним цими законами до Податкового кодексу та Переліку професійних назв робіт індустрії програмної продукції, яким будуть визначені посади, що підпадають під пільгове оподаткування на рівні 5 відсотків заробітної плати.

Також Мінфіном за погодженням з Держінформнауки буде затверджено форму реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію та порядок ведення реєстру суб’єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.

- Ви очікуєте приходу іноземних інвесторів в IT?

- Звичайно. Головне - інвестиції в хай-тек. У нас іноземні інвестиції, на жаль, приходили переважно в спекулятивний сектор. В спекуляцію на фінансовому ринку. В спекуляцію на нерухомості. Приходили в сировинні галузі, в розробку надр.

- Чому Сергія Тігіпка вважають лобістом цих законів?

- Він стільки зробив для цього. Безумовно, він лобіст в найкращому сенсі цього слова. Більшим лобістом є лише Микола Азаров. Але, підкреслюю, лобістами цих законопроектів стала більшість депутатів, значна частина суспільства, весь уряд.

Народний депутат Віктор Янукович

- Можливо, Тігіпко лобіст, оскільки має партнерські стосунки з власником "Дата-груп" Кардаковим?

- Про партнерські стосунки я не знаю. Натомість хочу ще раз підкреслити, що від такого лобізму виграють усі - як сама ІТ-галузь, так і економіка України в цілому.

Не випадково, що законопроекти підтримали представники всіх фракцій - і провладних, і опозиційних. Адже це - лобіювання наших національних інтересів.

- А чому народний депутат Віктор Янукович зацікавився цією галуззю?

- Для мене, в гарному розумінні, це було дещо несподіваним.

Але те, що Віктор Янукович переймається ІТ, свідчить про дуже сучасні погляди цього молодого політика.