Український бізнес "мігрує" на Захід

Коли київську компанію, що торгує будівельними матеріалами та інструментами, поінформували про прихід Податкової, частина її працівників терміново покинула офіс, а інші замкнулися там зсередини і поспіхом пакували в паперові коробки бухгалтерську документацію і скидали її тим, що внизу. Одна з коробок впала на Тойоту, якою потім все це відвезли подалі від працівників Податкової.

Сервери компанії спустили вниз на кабелях, через які “в мирний час” працівники мали доступ в інтернет.

В цей час поверхом нижче власник інтерент-магазину В'ячеслав, що торгує побутовою та комп'ютерною технікою, скомандувавши своїм підлеглим негайно виключити комп’ютери і покинути приміщення за 5 хвилин, біг на склад, аби забрати власні сервери, поки цього не зробила податкова міліція. Працівники “евакуювалися” за 4 хвилини.

В результаті, ті, що зверху, "домовилися" з податківцями, а В'ячеслав зробив резервні копії бухгалтерської історії свого бізнесу і почистив сервери.

Ця історія про співжиття середнього бізнесу і контролюючих органів трапилася на початку весни, хоча в Україні щодня відбуваються десятки схожих випадків.

Причини такої взаємодії прості – Податкова знає, коли і за якими схемами компанія оптимізує податкові платежі, і замість боротьби з цим продає бізнесу “індульгенції”.

Наведемо одну з поширених схем оптимізації податкових платежів інтернет-магазином: компанія може купити техніку “по безналу”, а може і за готівку. Далі техніку проганяють через мережу конвертаційного центру - по ланцюжку компаній за потрібною інтернет-магазину ціною. Таким чином можна ефективно мінімізувати податкові зобов’язання.

У випадку придбання техніки за готівку продавцем часто виступає фізична особа-підприємець, у випадку безготівкового розрахунку – ТОВ.

Прихід правоохоронців або податківців на підприємство має чітко окреслену мету: від бізнесу вимагають заплатити податки, заплатити перевіряючим, поділитися часткою в компанії або за їхніми діями явно простежуються суто політичні мотиви.

Нижче наведемо декілька промовистих прикладів з недавнього минулого.

"ПростоПрінт". У вересні 2011 року УБОЗ Києва провело обшук і вилучення документів та устаткування у київській компанії "ПростоПрінт" підприємця Дениса Олейнікова.

Компанію звинуватили у порушенні авторських прав чемпіонату з футболу ЄВРО-2012. Бізнесмен упевнений, що обшуки було проведено через друк футболок з написом “Спасибо жителям Донбасса...”.

Олейніков з родиною залишив Україну, побоюючись арешту.

“Інком”. 12 жовтня 2011 року податкова міліція столиці на кілька годин заблокувала центральну будівлю лідера вітчизняного ринку інформаційних технологій корпорацію "Інком". Згодом після гучного інформаційного скандалу податкова міліція заявила, що помилилася адресою. Учасники ринку говорили, що цими діями “Інком” намагалися переконати поділитися бізнесом.

Засновником "Інкому" є Олександр Кардаков. Він також є власником компанії "Октава Капітал", активи якої оцінюються в 2,5 млрд гривень. “ЕП” звернулася до Кардакова за коментарем. Відповіді ми не отримали.

GSC Game World. На початку зими 2011 року стало відомо, що український розробник комп'ютерних ігор GSC Game World, творець "Козаків" і STALKER покидає український ринок. Одна з причин полягає в тому, що власник компанії Сергій Григорович отримав пропозицію від правоохоронних органів поділитися.

Ex.ua. В січні 2012 року міліція закрила популярний файлообмінний ресурс EX.UA.

Правоохоронні органи стверджують, що ресурс порушував законодавство про захист авторських прав, хоча співробітники сайту упевнені, що всі питання із правовласниками законодавчо врегульовані. Після закриття EX.UA користувачі інтернету на знак протесту масово атакували сайти МВС, президента, уряду, Партії регіонів, Нацбанку, СБУ.

2 лютого міліція відкликала вимогу про блокування порталу EX.UA, а 3 лютого веб-ресурс частково відновив свою роботу. На сьогодні EX.UA працює, але більшість файлів відсутні.

“Розетка”. 19 квітні податкова міліція навідалась у найбільший в Україні інтернет-магазин Rozetka.ua. Проти керівництва магазину порушено кримінальну справу за підозрою в ухилянні від сплати податків на суму понад 7 млн гривень. Робота магазину була призупинена. Пізніше керівництво інтернет-магазину врегулювало конфлікт з державою.

“Сокол”. 19-20 квітня тривали перевірки і в конкурента Rozetka.ua. Зокрема, Державна служба боротьби з економічною злочинністю Дніпровського району Києва провела  перевірки в інтернет-магазині Sokol.ua. 21 квітня роботу магазину було відновлено. Власники Sokol.ua запевняють, що перевірка планова і не пов'язана з Rozetka.ua.

Видання звернулося до ДПС та МВС з проханням прокоментувати методи роботи їхніх працівників з інтернет-бізнесом. Наш запит залишився без відповіді.

ТММ. 8 травня Шевченківська районна прокуратура Києва, за допомогою співробітників Управління боротьби з економічною злочинністю, провела обшук в офісі будівельно-девелоперської компанії "ТММ" в рамках розслідування кримінальної справи за фактом шахрайства посадовими особами компанії.

Фото freedom.sumy.ua

Збільшення фіскального тиску на бізнес у зв’язку з передвиборчими соціальними ініціативами президента Віктора Януковича і перевірок правоохоронців підштовхує українські компанії до масової міграції своїх серверів закордон.

“Ці події підштовхнули учасників ринку задуматися над своєю інформаційною безпекою. І, на жаль, більшість компаній, які займаються бізнесом, почали вже мігрувати або готуватись до відходу з наших дата-центрів. Тим більше, що технології дозволяють розміщувати сховища за межами України. Така тенденція вже намітилася”, прокоментував “ЕП” член правління Інтернет асоціації України Іван Пєтухов.

Найбільш популярними напрямами є Німеччина та Нідерланди, менш привабливими – США і Великобританія.

В інтернеті з кожним днем більшає оголошень про розміщення сайтів компаній на серверах, які фізично розташовані закордоном. З’явилася реклама в центральних ЗМІ про надійність таких сервісів.

Форуми рясніють повідомленнями про те, що український інтернет-бізнес після випадків з Ex.ua та магазинами  “Розетка” і “Сокол” почав масово запасатися доменними іменами за межами України. Підприємці активно зайнялися пошуками нової батьківщини для свого бізнесу, адже закордоном неможливо перевірити сервер чи закрити сайт без рішення суду.

Пєтухов додав, що середня місячна вартість оренди одного виділеного сервера в Європі становить менше 100 євро. Окрім того, все більш популярними стають хмарові технології.

“Я не закликаю переходити на закордонний хостинг, я закликаю владу переглянути відношення до інтернет-бізнесу. Не робити таких захоплень, не робити вилучення серверів”, - наголошує Пєтухов.

Фото comparex-group.com

Трапляються й варіанти навпаки - сервери знаходяться в Україні, а бізнес зареєстрований в офшорі.

Зокрема, одна з компаній, яка займалася гральним бізнесом, після його заборони в Україні прописала себе в офшорі і швидко перепрофілювалася в компанію, яка офіційно займається інтернет-платежами, а неофіційно - продовжує первину діяльність. Сервери цієї компанії залишилися в Україні.

Це не означає, що дана компанія захистила себе на 100%, але в такому випадку фіскалам чи правоохоронцям вже буде важче проводити вилучення.

До речі, в день, коли податківці блокували роботу “Розетки”, їхні колеги паралельно проводили обшук в цій компанії (з етичних міркувань назву компанії ми вирішили не називати).

Коли приходить Податкова

Фото Коментарі

Податкова окрім планових перевірок влаштовує бізнесу і позапланові. Будь-який позаплановий візит податківців є не експромтом, а добре продуманою операцією, підготовка якої здійснюється приблизно за такою схемою.

Аналітичний відділ Податкової переглядає податкову звітність компаній за певний період, і коли задекларовані доходи чи транзакції якогось підприємства починають викликати багато запитань (зростають в декілька разів порівняно з попереднім періодом або на “мертві” рахунки раптом падають шестизначні суми), відділ аналітики починає “розробляти” компанію.

У цьому випадку піднімається реєстрація, рахунки, власники, контрагенти тощо. В підсумку будується схема, яка лягає на стіл керівництву. Якщо ця компанія ще не заплатила або в неї немає “даху” в прокуратурі, СБУ чи інших ешелонах влади, її беруть “в оборот”.

Робота проводиться настільки детально, що на заключному етапі підготовки податківці вже знають точну адресу фіктивних і живих офісів, “податкову біографію” директора, головного бухгалтера, марки їхніх автомобілів, реальне місце проживання.

Після цього на конкретне підприємство, а точніше, на його керівництво (директора та головного бухгалтера) чекає декілька варіантів розвитку подій.

1. Працівники Податкової поштою або для більшого ефекту особисто надішлють/принесуть благу вістку про те, що вашою персоною зацікавились підлеглі О.Клименка. Проте, така вістка на папері має дивовижну здатність губитися або зникати безвісти.

2. На порозі підприємства з’являються працівники податкової з вимогою термінової зустрічі з керівництвом та дозволом на вилучення документів/серверів, яке в більшості випадків проводиться тут же, на місці.

3. Ті ж самі податківці стукають у двері підприємця вже не самі, а з групою підтримки (маски-шоу по-нашому). В такому випадку проводиться не тільки вилучення звітної документації, а і паралельний обшук в офісі компанії, на який теж є дозвіл.

За словами нашого співрозмовника з ДПС, варіант розвитку подій залежить від того, з якою метою готується візит наповнювачів державного бюджету: це може бути просто вистріл на удачу (варіант 1 – раптом хтось злякається і добровільно проспонсорує стражів закону). При 2 і 3 варіантах мета візиту зазвичай полягає в тому, щоб банально “збити гроші” або за особливим розпорядженням згори.

“Буває по різному. Одні домовляються відразу, інші намагаються порвати документи, сідають на них. В ексклюзивних випадках документацію намагалися з'їсти. Це не допомагає”, - ділиться наболілим наш співрозмовник.

Втім, додає він, домовляються у будь-якому випадку, це лише питання часу, суми та вміння вчасно знайти впливового покровителя. Але через якийсь час Податкова з'являється на порозі знову. Такий ось вигідний симбіоз: бізнес працює, а податкова його не чіпає, поки той платить.

***

… А в цей час власник київського інтернет-магазину В'ячеслав домовляється про міграцію своїх серверів в Німеччину.