Калетнік, Хомутиннік та Льовочкін переграли Януковича
Через 5 з невеликим тижнів після прийняття Верховною Радою Митного кодексу (див. ЕП) Президент Україні Віктор Янукович його все ж таки підписав. Другого накладання вето не сталося.
Документ виявився підписаним, незважаючи на те, що народні депутати просто познущалися над гарантом, назвавши затверджений документ "Митним кодексом з урахуванням пропозицій Президента України". Насправді, цілий ряд його пропозицій вони відверто перекрутили.
Льовочкін допоміг переграти Януковича
"Економічна правда" вже писала, що голова Держмитслужби Ігор Калетник і голова Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік намагалися обдурити президента.
Цього разу вони вирішили не ризикувати, і пішли простішим шляхом, знайшовши спільну мову з мозком гаранта в особі голови Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна.
Чому той погодився підтримати пропозицію молодих можновладців, невідомо. Можливо, в обмін останньому було запропоновано увійти в долю по найбільш ласим питанням, які відображені в новому Митному кодексі.
Ключовими положеннями кодексу, які потрібно було перекрутити керівництву Держмитслужби, були норми про визначення митної вартості. У варіанті, що запропоновав Президент, були присутні цивілізовані процедури узгодження вартості, прийняття рішення про її коригування, вступу в силу цього рішення і таке інше. Але це ніяк не могло влаштувати пана Калетника.
 |
| Сергій Льовочкін прийшов на допомогу |
Натомість, він пробив дику і абсурдну за своєю суттю норму про обов'язок декларанта вказувати в митній декларації ту суму, яку скаже там зафіксувати митник. Тобто, по суті, він узаконив те, чим сьогодні і так займається вся митниця. Але зараз вона робить це незаконно, а з червня здирництво набере легального статусу.
При цьому, як доважків пробита можливість застосовувати коригування в необмежених масштабах: Кодекс дозволить митнику завжди заявити, що йому не вистачає якихось даних. Благо, термін "дані" в принципі не визначений!
А процедури вступу в силу рішення про проведення коригування взагалі не передбачено. За принципом "немає людини, немає проблеми"!
Перелік транзитних товарів, що підлягають фінансовому забезпеченню, також тепер буде практично безмежним. Тобто, затверджуватися цей перелік буде, але відповідну постанову Кабміну явно будуть писати в Держмитслужбі.
При цьому, жодних критеріїв включення або невключення товарів у перелік немає. З освоєнням ресурсів на цьому напрямку пан Калетник поодинці не впорається - тут потрібна допомога надійного банкіра. Не виключено, що надійного банкіра йому зобов'язався надати Віталій Хомутинник, який виявився на подив лояльним до питань викривлення процедур визначення митної вартості.
До того ж, на прикметі у нього такий банкір бути повинен. Їм, наприклад, може бути його кум - Сергій Буряк, колишній голова Податкової та народний депутат.
Навіть там, де влада начебто хотіла піти на зустріч бізнесу, - в питанні декриміналізації його відносин з митницею, - все одно залишилася велика "дірка". З ідеєю декриміналізації, нагадаємо, виступив Президент. Вилилося це все у встановлення адміністративної відповідальності за економічні правопорушення.
Але в якості одного з компенсаторів настільки м'якого підходу в Митному кодексі з'явилася норма про можливість конфіскації транспортного засобу перевізника. Це може статися, якщо митні процедури порушив імпортер, який його винайняв! Цікаво, як скоро іноземні компанії почнуть відмовлятися їхати транзитом через територію України?
Отже, в Митному кодексі залишилися всі ті норми, про які писала "ЕП", і які спричинили попереднє накладення вето. Робимо висновок, що Льовочкін навіть може вмовити Януковича відмовитися від своїх намірів. Якщо, звісно, той мав наміри з самого початку. Можна припустити, що Льовочкін вносив конструктивні пропозиції лише для того, щоб зайвий раз поспілкуватися з Калетніком та Хомутинником наодинці.
Викривлені пропозиції президента
|
Редакція, що запропонована Президентом при ветуванні |
Остаточна редакція |
|
Пп. 1 п.2 ст.52: "2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену або скориговану ними самостійно за результатами консультацій з митним органом; " |
П.2 ст.52: "2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, або скориговану за результатами контролю, проведеного митним органом; " |
|
П.3 ст.53: 3. У разі якщо документи, зазначені в частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх складових згідно обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (при наявності) такі додаткові документи: " |
П.3 ст.53: "3. У разі якщо документи, зазначені в частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх даних згідно обраного декларантом методу визначення митної вартості, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:" |
|
Ст.55 (ряд пунктів): "4. Прийняте рішення про коригування заявленої митної вартості вступає в силу через 10 днів з дня його вручення під розпис декларанту або уповноваженій ним особі. |
Ст.55 (ряд пунктів): "4. Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа (за згодою) здійснює коригування заявленої митної вартості в терміни, що не перевищують строків декларування товарів, встановлених цим Кодексом. |
|
п.2 ст.305: "2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов'язковим при ввезенні підакцизних товарів на митну територію України та при їх переміщенні по території Україні прохідним і внутрішнім транзитом." |
П.2 ст.305: "2. Надання митним органам забезпечення сплати митних платежів є обов’язковим при ввезенні на мит-ну територію України та/або переміщенні територією України прохідним та внутрішнім транзитом товарів за переліком, який затверджується Кабінетом Мініст-рів України." |
До Києва повернуться "Березки"
 |
| Ігор Калетник зароблятиме на duty free |
Ще одне положення Кодексу Ігор Калетник, схоже, прописав особисто під себе. Відповідно до нього, в Києві (не в аеропорті, а в будь-якому місці столиці!) тепер можна буде відкривати магазини duty free.
Зрозуміло, вони будуть працювати виключно для обслуговування дипломатів та інших працівників іноземних представництв. На практиці ж, це означає створення колосального за можливостями канал узаконеної контрабанди!
Отже, незабаром можна очікувати появи в столиці магазинів, які в радянські часи працювали під брендом "Березка". У них дозволялося купувати товари, яких не було у вільному продажі, за вільно конвертовану валюту. Ще в СРСР, де КДБ працював набагато чіткіше за сьогоднішню СБУ, у цих магазинах "паслися" не лише іноземці.
Мито на яхти
Втім, керівництво Держмитслужби та депутати змогли показати, що думають не тільки про себе, а й про "народ" ... Вони згадали і зафіксували в Кодексі, вказавши окремий код УКТ ЗЕД, найбільш "народний" вид транспорту - яхти!
Якщо, скажімо, людина їздить по Україні на 10-річному "Рено", що зареєстрований на іноземця і стоїть на обліку "за бугром", то йому потрібно буде залишати межі Україні раз на рік.
А ось фактичним власникам яхт, які юридично належать іноземцям, це можна буде робити раз на 3 роки!
І правильно! Чи можна так знущатися над людиною, щоб він звідки-небудь з Межигір'я раз на рік ганяв судно через все дніпровські шлюзи? Адже більшість яхт, що борознять простори українських водоймищ, якраз і зареєстровані за кордоном.
Іноземна реєстрація чимось нагадує володіння офшором. По-перше, це робиться, щоб уникнути сплати транспортного збору (див. "Ставки збору за яхти"). По-друге, щоб не втратити її в разі чергової зміні влади.
Цікаво, чи мають яхти Калетнік, Хомутиннік та Льовочкін?
******************************************************************
ДОДАТОК 1. Мережа duty free
Стаття 420. Магазин безмитної торгівлі
1. Магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
2. Магазини безмитної торгівлі здійснюють продаж товарів громадянам, які виїжджають за межі митної території України, а також пасажирам міжнародних рейсів, які виконуються повітряними та водними транспортними засобами комерційного призначення, що експлуатуються резидентами. Реалізація магазинами безмитної торгівлі товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі, підприємствам забороняється.
3. Без шкоди для положень частин першої та другої цієї статті та статті 140 цього Кодексу в місті Києві може створюватися магазин безмитної торгівлі, призначений для обслуговування членів дипломатичного персоналу дипломатичних представництв іноземних держав в Україні та членів їх сімей. Обсяги продажу таким магазином товарів зазначеним особам встановлюються Кабінетом Міністрів України.
******************************************************************
ДОДАТОК 2. Пільги по яхтам
Стаття 380. Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України
1. Дозволяється тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування (крім яхт та інших плавучих засобів для дозвілля та спорту, що класифікуються у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД) на строк до одного року. Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України яхт та інших плавучих засобів для дозвілля та спорту, що класифікуються у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД, призначених для особистого користування, дозволяється на строк до трьох років. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав.