Повна SOPA або Цифровий маккартизм

Wiki підтримали багато інтернет-гігантів, наприклад, Google. Але список противників проектів законів SOPA і PIPA ще більше. Серед них звукозаписуючі компанії, видавництва, кінокомпанії, виробники косметики, міжнародні платіжні системи і навіть найбільші телеканали США.

На жаль, боротьба з піратством в такому вигляді дуже сильно нагадує полювання на відьом, яку в минулому столітті ініціював американський сенатор Джозеф Маккарті. Він примудрився обдурити всю країну, яка за його покликом кинулася шукати комуністів. Комуністи - реальні та уявні - були виявлені і в кінокомпаніях, і ювелірних будинках, і в банках.

Найдемократичніша країна - США - сама собі завдала явищем, яке отримало назву маккартизм, колосальної економічної, соціальної і політичної шкоди. Відловлюючи комуністів, Штати забули про свою Конституцію, яка гарантує свободу думки, релігійних та політичних поглядів.

У 21-му столітті Палата представників наступає на ті ж граблі, забуваючи на цей раз про свободу слова, яку теж гарантує Конституція. Але в цифровому столітті проект закону SOPA поширюється далеко за межі однієї країни: фактично, якщо документ буде прийнятий і підписаний президентом, під удар буде поставлено весь світ.

Якщо за часів маккартизму люди, звинувачені в пособництві комунізму, втрачали роботу і ігнорувалися суспільством, то за порушення авторських прав американські законодавці загрожують кримінальним переслідуванням і взяттям під варту.

При тому що боротьба з піратством має заохочуватися цивілізованим світом, вона не може бути хрестовим походом проти тих, хто нібито порушив чиїсь авторські права - це порушення необхідно для початку довести і тільки потім застосовувати санкції. Але проект закону передбачає негайне покарання, наприклад, припинення розповсюдження і продаж контенту. Це кінцева мета закону, але чи не повинен такі рішення приймати суд? Розчаровує, що американська Феміда вдягне форму українського даїшника.

Зараз багато спостерігачів вважають, що закон буде прийнятий, і сподіваються, що президент США накладе на нього вето. Добре, що найбільші компанії встали на захист свободи слова і свого бізнесу. Але інші великі корпорації не менш сильні - вони жадають карати будь-кого, хто, на їхню думку, чинить замах на їх власність.

С'ю Гарднер, виконавчий директор Фонду "Вікімедіа", говорить, що Wiki - це лише майданчик для розміщення користувацького контенту: інформації та опіній. SOPA поставить на такій свободі слова та обміні інформації хрест. Підкоряючись закону, цей та інші ресурси почнуть жорстко карати своїх користувачів, а потім і самі будуть покарані. Бізнес, який будувався роками, може зникнути.

Правовласники, які, очевидно, лобіювали цей закон, тільки того й добиваються, бо вони не навчилися контролювати свою власність в інтернеті. Вони рахують недоотримані прибутки замість того, щоб самим створити систему онлайн продажу свого ж контенту: музики, текстів, відео та фото.

Виявилося, що найцивілізованіша країна не може цивілізовано впливати на цивілізовані публічні компанії. Є багато інших способів обмежити піратство, але автори закону вирішили боротися з "піратами" по-піратськи.

Ну, добре, закон прийняли. Що далі? Прощавай Wiki, Google, Twitter? Одного разу буде заблокований чийсь екаунт у Facebook за розміщення краденого контенту. Потім ще один еккаунт. Потім сто, тисяча, мільйон. Де в США стільки тюремних камер, щоб сховати в них всіх, хто поділився статтею Financial Times або мультфільмом Disney?

І яким чином уряд США збирається компенсувати збитки власників акцій публічних інтернет-компаній, які вже два десятиліття будують свій бізнес саме на тому контенті, з яким збираються боротися автори закону?

На нас чекає одна з драматичних битв за свободу слова і бізнес. Це вам не облава на ринку "Петрівка".