Між Шенгеном та газом

Українська влада вимушена вести війну одночасно на кілька фронтів.

До стрімкого погіршення внутрішньополітичної ситуації та кризи економічних реформ додаються і зовнішньополітичні виклики цивілізаційного вибору - Митний союз - МС - або Угода про вільну торгівлю з ЄС - УВТ.

Крапку або крапку з комою в цьому питанні випадає поставити Віктору Януковичу та уряду Миколи Азарова. Жодного комплексного аналізу можливих наслідків вибору ніхто не проводив, проте деякі попередні розрахунки вже є.

Європейський вимір

Для з'ясування українських перспектив компанія ECORYS та центр CEPS провели дослідження. За його даними, економічні наслідки УВТ від скасування тарифів між ЄС та Україною включатимуть наступні пункти.

1. Короткострокове падіння надходжень до бюджету внаслідок зниження тарифів і середньострокове та довгострокове збільшення податкових надходжень до бюджету внаслідок збільшення потоків торгівлі та обсягів економічної діяльності.

2. Збільшення обсягів імпорту з ЄС у результаті скасування Україною ввізного мита. Це призведе до загострення конкуренції, падіння виробництва і зайнятості.

3. Збільшення обсягів експорту з України до ЄС внаслідок скасування ЄС ввізного мита на імпорт з України, внаслідок чого обсяг виробництва деяких товарів в Україні збільшиться).

Експорт до ЄС повинен зрости значно більше, ніж імпорт з ЄС, оскільки ЄС - це найбільший та найпривабливіший ринок у світі, який відкриває більше можливостей для українських експортерів, ніж для експортерів з ЄС.

Обсяг скорочення або збільшення виробництва залежатиме від галузі, обсягу покриття та графіку впровадження УВТ.

За оцінками Міжнародного центру перспективних досліджень, скорочення надходжень до держбюджету України внаслідок скасування мит на імпорт з ЄС становитиме 600 мільйонів доларів. Однак жодне дослідження не дозволило визначити конкретні товари, експорт чи імпорт яких зросте або скоротиться.

Узагальнена інформація про наслідки УВТ для України, %

Світовий банк у січні 2011 року підготував попередню оцінку впливу створення МС ЄврАзЕС на його членів. Аналіз різних сценаріїв доводить, що МС створить умови для зниження ВВП країн-учасниць внаслідок обмеження торгівлі зі світом.

З іншого боку, достеменно не відомо, що Україна виграє у випадку підписання УВТ з Європою. Річ у тім, що переговірники не досягли точних домовленостей, а спектр розбіжностей - доволі суттєвий. Переговори проходять непрозоро, тож існує ризик, що ефект може виявитися таким самим, як при вступі до СОТ.

За даними Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, у підписанні УВТ з ЄС зацікавлені українські аграрії та великі експортери. Нульові мита дозволять збільшити поставки в Європу хімічної продукції. Металурги особливого зиску не відчують, бо вони вже мають вільний доступ на ринок ЄС.

Російський вектор

Фахівці російського Інституту народногосподарського прогнозування РАН та Інституту економіки та прогнозування НАН України вивчали економічний ефект від МС для України. За їхніми даними, тут теж вистачає і плюсів, і мінусів.

Позитивні фактори

1. Зниження або скасування імпортного мита через зростання прибутку українських експортерів.

2. Зниження або скасування експортних мит на нафту, газ та інші види сировини призведе до зниження цін на вуглеводні на українських ринках, що зменшить витрати українських споживачів та покращить зовнішньоторговельний баланс.

3. Зниження цін на деякі товари, не пов'язані з нафтогазовими поставками, призведе до зменшення витрат українських споживачів та зростання споживчої здатності населення.

4. Розширення ринків збуту для українських виробників та розширення обсягів виробництва на українських підприємствах-експортерах, поява нових експортерів.

5. Зростання транзитної активності через територію України, завдяки чому зростуть доходи українських підприємств.

6. Додатковий приплив туристів з країн ЄврАзЕС в Україну.

Негативні фактори

1. Втрата внутрішніх ринків через зниження мита на низку товарів, що постачаються з країн ЄврАзЕС. Це призведе до скорочення обсягів виробництва на деяких українських підприємствах, які працюють на внутрішній ринок.

2. Посилення міграційних потоків та скорочення трудового потенціалу української економіки. Переваги будуть пов'язані із зниженням рівня безробіття та додатковим потоком коштів, що перераховуються українськими робітниками на батьківщину.

3. Підвищення імпортних мит на товари, що завозяться з-за меж ЄврАзЕС. В цьому випадку виростуть витрати українських споживачів та знизиться купівельна спроможність населення.

Переваги та програші Росії від інтеграційних процесів будуть дзеркальними. Крім того, для Росії ефекти будуть трохи інакше розподілені в часі: негативи проявлятимуться, перш за все, в перші роки після початку форсованої інтеграції, а позитиви переважно будуть відчуватися в довгостроковій перспективі.

На думку російських науковців, найбільш очевидні ефекти економічної інтеграції пов'язані з розширенням товарообігу між країнами, яке відбудеться за рахунок спрощення торгівельно-економічних відносин.

Величина можливого приросту торгівлі між Росією та Україною в межах МС, мільярди доларів

За розрахунками російських фахівців, приріст експорту для України і Росії буде пов'язаний з чотирма основними групами товарів: продукти харчування, продукція машинобудування, металургійна та хімічна продукція.

Росії вдасться в більшій мірі наростити експорт продукції машинобудування, хімічної продукції, целюлози та паперу. Україна має можливість в більшій мірі, ніж Росія, збільшити експорт чорних металів, продуктів харчування, одягу та взуття.

До речі, за даними офіційної білоруської статистики, у 2010 році товарообіг між Мінськом та Москвою становив 118,9% від показника за 2009 рік.

Україна, за даними вітчизняної митниці, у 2010 році збільшила товарообіг з Росією до 153,1% порівняно з 2009 роком, що перевищує показники зростання як російсько-білоруського, так і російсько-казахстанського товарообігу, що збільшився в 1,3 разу. Досягнути такого успіху Україні вдалося і без членства у Митному союзі.

На думку першого заступника міністра фінансів України Вадима Копилова, після вступу до МС Києву доведеться знову вступати у СОТ - разом з РФ, Білорусією та Казахстаном. При цьому через коригування Україною своїх зобов'язань постане проблема виплати країнам-членам СОТ 5 мільярдів доларів компенсації.

А от урядовий уповноважений з питань співробітництва з РФ та державами-учасницями СНД Валерій Мунтіян вважає, що скасування експортних мит на нафту дасть 3 мільярди доларів економії, на нафтопродукти - 500 мільйонів доларів, зниження цін на газ до рівня внутрішніх російських - 4,5 мільярда доларів.

Щорічний приріст ВВП від інтеграції України у МС дасть 5 мільярдів доларів, додає він. Для модернізації української економіки необхідно 50 мільярдів доларів, і Київ може розраховувати на допомогу Москви у розмірі 25 мільярдів доларів, а в ЄС таких вільних ресурсів нема, переконує Мунтіян.

Протилежну думку має директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський. За його словами, після вступу у МС Україні не варто чекати притоку західних капіталів та технологій. У кризовий 2008 рік стабілізаційні фонди Росії були вичерпані, тому на її гроші розраховувати не варто.

У країнах МС низька конкуренція, але високий рівень монополізму, а значний рівень протекціонізму не може стимулювати зростання виробництва. У країнах МС конкуренція керована, і успіх залежить від близькості власника до влади.

Заступник директора Центру Разумкова Валерій Чалий з цим згоден. Він каже, що вступ України до Митного союзу суперечить декларації президента Віктора Януковича про входження України у двадцятку розвинених країн світу.

У перші роки МС може дати Києву надбавку в торгівлі, але стратегічно це надовго закріпить Україну в зоні низьких зарплат і слабкої конкуренції, підсумував експерт.

Вибір Україною вектора економічної інтеграції є суто геополітичним питанням, а всі економічні розрахунки - лише димова завіса. Ставки дуже високі, і помилка буде дорого коштувати державі.

Врешті-решт, економічні втрати будуть у будь-якому випадку, але лише один варіант залишає Україні політичну самостійність і цивілізаційну перспективу.