Світу потрібні науковці

Повільне відродження світової економіки найближчими роками загострить конкуренцію країн за молодих вчених. Проте на українському ринку вакансій продавці та менеджери ціняться більше науковців.

З початком економічного відновлення почалось справжнє полювання на робітників з великими здібностями та потенціалом. За прогнозами аналітичного відділу журналу The Economist, в 2011 році економічне зростання буде в більшості країн світу малопомітним. Проте воно буде.

І продовжить тенденцію минулого року коли світ оговтувався від фінансових потрясінь Великої Рецесії. А основним локомотивом оновлення економіки стане наука та наукове виробництво, і тому попит на вчених буде швидко зростати.

Відродження, хоча і повільне, має принести в світове виробництво нові традиції. Сьогодні великі корпорації прагнуть освоїти не лише нові ринки. Топ-менеджери розуміють, що потрібно освоювати і нові сфери науки та техніки.

Згідно з даними доповіді інституту Брукінгса, за наступні 5-6 років частка науково-дослідних та конструкторських робіт в більшості галузей промисловості збільшиться на 30%.

Втім, експерти в розвинених країнах розуміють, що країни Азії та Африці покажуть більші темпи промислового розвитку. Такі світові аутсайдери, як Гана чи Нігерія можуть додавати 10% ВВП за наступні 12 місяців. Новим індустріальним тиграм допоможе постійне зростання цін на промислову сировину у світі.

Наприкінці 2011 року в них буде багато грошей. Тому розвиненим країнам, таким як США, країнам ЄС чи Австралії потрібно бути попереду. Бо вже невдовзі університети Аккри та Абуджі почнуть вирощувати свої наукові кадри для створення патентів та докторських дисертацій.

Тому країни, що встигнуть отримати достатньо патентів, і, головне, залучити більше науковців, ніж найближчі конкуренти, отримають перевагу.

Показовими є приклади США та Австралії. Вашингтон та Канберра обрали два різні шляхи втримання свого високого рангу в науці. Білий Дім ще з середини 2010 року почав розмірковувати над тим, що треба негайно послаблювати міграційне законодавство, бо власні людські ресурси вже не дають такої надії.

В Австралії не так розраховують на завезення робочої сили, як на підвищення рівня грамотності власного населення. Так, за індексом людського розвитку ООН, Канберра має один з найвищих показників, але проникнення Інтернету в країні вкрай слабке і не дає можливості розвивати інформаційні технології.

Саме цим уряд Джулії Гіллард хоче зайнятися цього року.

Страшна математика

Під час опитування громадської організації Тapping America's Potential з'ясувалося, що 84% американських школярів краще підуть до дантиста, ніж будуть робити домашні завдання з математики чи фізики.

Такий вибір школярів призводить, що за даними ВООЗ, в Америці близько 175 тисяч практикуючих стоматологів, майже на 15 тисяч більше ніж в країнах ЄС, проте кількість випускників вузів на природничих спеціальностях постійно падає.

Експерти Reuters вважають, що до 2015 року попит на такі спеціальності вдвічі перевищить пропозицію.

Ще в 2006 році колишній президент Джордж Буш-молодший направив у Конгрес пакет законів, який мав посилити позиції штатів в науковій сфері.

Проектами передбачалося реформувати систему вищої освіти і полегшити міграцію для наукомістких кадрів. Проте, поки папери розглядалися в парламенті, почалася економічна криза і грошей на реформу почало одразу бракувати.

Рік за роком адміністрації США відкладають спроби змінити вищу чи середню освіту, через великі затрати, які можуть викликати незадоволення виборців. А спроба змінити міграційні норми призвела до масштабних протестів в південних штатах, де громадяни не бажали мати сусідів з Мексики.

Тому реформу вирішили просто забути і зосередитися на більш нагальних речах, як порятунок автопрому і банків.

Зараз світ поступово оговтався від економічного шоку і зрозумів, що треба розвиватися в інших напрямах. На думку експертів Інституту САТО зараз найбільш перспективними в розвинених країнах стають професії програміста та комп'ютерного інженера, тоді як попит на фінансистів та банкірів трохи спадає.

І тоді у Вашингтоні почали розуміти, яку прірву вони створили для себе своїм очікуванням.

По-перше, Китай накопичив достатньо коштів та вступив в добу бурхливого розвитку науки. Тепер Пекін не економить на устаткуванні і на зарплаті своїм спеціалістам. А головне більше 20 тисяч талановитих студентів щороку навчаються в найбільших університетах світу за державні кошти.

В результаті в 2009 році КНР вийшла на друге місце за кількістю зареєстрованих патентів. Взагалі з 2010 року Вашингтон втратив одноосібне лідерство в патентній сфері. До цього він реєстрував більше наукових винаходів ніж усі країни світу разом. Тепер це планка зсунулася до відмітки 93 тисяч на рік, а інші країни зареєстрували 96 тисяч.

По-друге, в 2011 році держава перестане підтримувати компанії, які були на межі банкрутства і трималися на плаву лише завдяки державним вливанням. Тепер їм доведеться шукати нові методі отримання прибутків.

А більшість економістів на заході вважає, що перший період глобалізації, коли усім вистачало ресурсів, як мінеральних так і розумових закінчився. Тепер країни будуть конкурувати у всьому і за голови найкращих вчених також.

Саме тому, різні компанії в США починають тиснути на уряд заради проведення освітньої реформи. Так, дирекція найбільшого приладобудівного конгломерату Америки General Electric звернулася до уряду з проханням послабити візові обмеження для міграції наукових працівників.

У листі компанії зазначається, що її прибутки за 2010 рік складають 175 мільярдів доларів і вона готова розширюватися, проте потрібних спеціалістів немає. Проте, перед адміністрацією Барака Обами нагально стоїть потреба в реформі охорони здоров'я. Це дорога процедура, яка буде тривати кілька років та можливо призведе до втрати підтримки його адміністрації.

Тому реформувати школи зараз ніхто не буде, хоча Вашингтон вже зробив кроки на зустріч своїм компаніям, які відчувають кадровий голод. За пропозицією спеціалістів Центру Брукінгса найближчим часом американські законодавці мають зробити декілька кроків.

По-перше, визначити сфери, які є пріоритетом державного розвитку та послабити там вимоги для в'їзду іноземних фахівців.

По-друге, модернізувати систему видачі віз та дозволів на працевлаштування для висококваліфікованих працівників.

По-третє, автоматично видавати дозвіл на працевлаштування в штатах випускникам вузів в галузі точних наук. Таким чином, аналітики пропонують заохотити іноземних студентів та аспірантів залишитися працювати в США.

Також вони мають обмежити повноваження штатів в прийнятті рішення, щодо візових питань та працевлаштування мігрантів.

Науковці також запропонували створити великі наукові кластери. Це мають бути регіональні об'єднання університетів, які займатимуться однією тематикою. Це, на їхню думку потрібно для концентрації наукових знань в одному місці, аби науковці могли постійно обмінюватися інформацією.

Поки ці пропозиції розглядаються в Конгресі, кількість розумних мігрантів в США постійно падає. За даними ООН, 36% емігрантів в Канаду мають високу кваліфікацію, тоді, як в сполучені штати цей відсоток ледь сягає 6,5%.

Широка смуга

Лейбориський уряд Джулії Геллард на початку 2011 року оголосив про свої сподівання на майбутні кілька років. Виявилося, що Канберра також відчуває відтік наукових кадрів.

Ще 2009 року, колишній міністр міграції та громадянства Кріс Еванс заявив, що в майбутньому країну чекає небачена до цього втрата кадрів.

З Австралії щороку від'їжджатимуть близько 76 тисяч спеціалістів. Віком від 25 до 50 років. Це на думку прем'єр-міністра призведе до неминучого застою в економіці.

Більше чверті інженерних та торгівельних підприємств, які були створені в Австралії з 1995 до 2005 року заснували мігранти. Половина з яких отримала вищу освіту вже на новій батьківщині.

Проте Геллард визнала, що збільшувати потік мігрантів зараз неможливо. Бо в її країні довго боролися за екологічну стабільність, а масовий приплив населення призведе до завеликого навантаження на Австралії. Крім того, це погіршить і кримінальну обстановку. Тому потрібно використовувати власні резерви.

Лейбористи, на думку експертів Інституту економічного прогнозування, розуміють, що країна поступово накопичує великі кошти, адже світові ціни на корисні копалини постійно зростає.

Тому зараз можновладці можуть витратитися на програми з розвитку людського капіталу. За словами Джулії Геллард, 93% населення країни будуть за кілька років мати широкосмуговий доступ до Інтернету і зможуть подолати великі відстані між містами.

Політик вважає, що таким чином країна буде розвиватися більш продуктивно в сфері освіти та наукового пізнання. Для цього уряд використає здебільшого власні кошти, лише 40% інвестицій прийдуть з приватного сектору.

Усього на проникнення Інтернету країни хочуть витратити близько 40 мільярдів доларів. За ці гроші уряд планує надати доступ до інформації усім мешканцям континенту і залучити найбільш талановитих до наукових розробок.

За 10 років ці заходи мають гарантувати зростання ВВП країни на 10% та поступове покращення ситуації з висококваліфікованими кадрами в країні за рахунок лише власних резервів.

Все продати

Україна поки рухається трохи в іншому напрямку, ніж більша частина країн світу. За звітами державної служби зайнятості найбільше на нашому ринку потрібні менеджери спродажів та торгові консультанти.

Схожої думки притримуються і приватні рекрутингові компанії. За словами менеджера з підбору персоналу компанії "Фортуна" Зінаїди Нестерчук, поки торгові та офісні працівники тримають першість на ринку праці:

"На ці посади високий попит. Хоча зараз потроху оговтується і промисловість та будівництво. Проте організації вже більш суворо підходять до відбору економістів та бухгалтерів і не роздувають штат додатковими асистентами, як це було до кризи", стверджує вона.

Технічні на наукомісткі спеціальності поки не користуються таким попитом. Аналітики відзначають лише зростання цікавості до спеціалістів в Інтернет технологіях. Проте і тут національні компанії не мають першості.

Як вважає Нестерчук, українські корпорації трохи неадекватно ставляться до цих фахівців і тому ті охоче підписують контракти з іноземними корпораціями. Там воліють платити більше і не зв'язують трудовими угодами.

За даними Міжнародної організації праці (МОП), за 2010 рік трудова міграція високоосвічених спеціалістів з України трохи скоротилася. Під час кризи, західні компанії не поспішали брати іноземців на роботу і тому виїхати стало складніше.

За прогнозами аналітиків МОП, за 2009-2010 роки Україну покинуло на 5% менше науковців, ніж за 2008 рік, в 2011 ця цифра може збільшитися до 8%. Проте є більш важлива та небезпечна тенденція.

За 2010 рік в країнах СНД більше як на третину зросла кількість студентів та аспірантів, які виїхали за кордон за програмами грантів та стипендії. Такі системи стають все більш популярними на пострадянському просторі.

І не дивно, що в бюджеті США на цей рік є спеціально виділена стаття, де лежать 11 мільярдів доларів для студентів, зацікавлених продовжувати працювати в Штатах.

В доповіді, яка спрямована до адміністрації Барака Обами, дослідники інституту Брукінгса заявляють, що конкуренція за молоді та розумні голови буде лише зростати і їх буде важко здобувати.

Тому вони радять залучати талановитих студентів через стипендії та гранти і потім залишати їх в себе. Так би мовити виростити власне покоління вчених-мігрантів.

За даними МОП, за наступні 5-10 років країни СНД можуть втратити 30-40% талановитих студентів. І тоді стане зрозумілим, що не можна постійно продавати, нічого не виробляючи.