Валютне кредитування: дозволити не можна заборонити?

Заборона на валютне кредитування хоч і знята, але й дозволом це назвати важко.

З 1 січня 2011 року перестали діяти антикризові постанови Національного банку. Разом з ними зникли всі формальні заборони на валютне кредитування підприємств.

Якщо бути юридично точним, то для підприємств обмеження було знято ще два роки тому. Заборона була прописана лише у постанові №319, прийнятій на початку кризи - у жовтні 2008 року.

"Банки можуть надавати кредити в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки, у межах обсягів заборгованості за ними, що склалися на цю дату. Усі інші кредити банки можуть надавати в установленому порядку за наявності відповідних ресурсів", - значилося в антикризовій постанові.

Проте у грудні 2008 року документ було замінено на постанову №413. У ній заборона вже не була прописана. Тим не менш, банки взяли за правило, що валютні кредити могли отримати лише підприємства, які мають валютну виручку.

Жорстка заборона на валютне кредитування населення була замінена обмежувальною нормою. НБУ видав постанову, яка зробила невигідним кредитування громадян у валюті.

Банк, що видав позику фізичній особі, повинен був негайно зменшити свій прибуток на 50% наданої суми. Якщо ж відбулося прострочення на один день, з прибутку повинна була відніматися вся сума позики.

Додатковий бар'єр на шляху постачання населенню валюти виник 23 червня 2009 року. У цей день Верховна рада внесла зміни до деяких законів, які стосувалися подолання негативних наслідків фінансової кризи.

Зокрема, парламент до 1 січня 2011 року заборонив банкам видавати валютні кредити фізичним особам на будь-які цілі, крім оплати лікування та навчання за кордоном. Пільгу отримали лише ті громадяни, які працюють як підприємці.

Потрібно визнати, що і самі банки не були зацікавлені видавати кредити, причому не лише валютні. В результаті поєднання усіх факторів, у 2009-2010 роках обсяг виданих валютних позик постійно падав.

Обсяги наданих кредитів, мільярди гривень

Джерело: Національний банк

Упродовж 2010 року питання валютного кредитування активно обговорювалося. Виникли дві протилежні течії. Нацбанк та Асоціація українських банків пропонували взагалі заборонити валютне кредитування. На їхню думку, валютні позики - це "бомба", яка буде "вибухати" при кожному коливанні курсу гривні щодо долара.

Крім того, їх існування не є грамотним явищем з точки зору банківського регулювання. Мовляв, у зоні контролю НБУ є цілий сектор, який не піддається регулюванню і залежить скоріше від рішень Федеральної резервної системи.

Правда, це була позиція колишнього голови НБУ Володимира Стельмаха. Новий керівник відомства Сергій Арбузов висловився за продовження лише заборони на кредитування населення. Про юридичних осіб він наразі не сказав нічого.

"Доцільно встановити на рівні закону заборону на надання фінустановами споживчих кредитів в іноземній валюті фізичним особам. У зв'язку з цим Нацбанк підтримує введення заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті на території України. Разом з тим, з огляду на брак часу, може розглядатися також проміжний варіант - подовження дії відповідних положень закону № 1533 ще на п'ятирічний період - до 1 січня 2016 року", - зазначив Арбузов в інтерв'ю інформагенству "Інтерфакс".

Другої точки зору дотримувалися комерційні банки, особливо найбільші з іноземним капіталом. Зазвичай, вони пропонували дозволити валютне кредитування будь-яких підприємств, а іноді - і фізосіб.

"Треба говорити не про те, забороняти або дозволяти. Це питання потрібно правильно регулювати. Підприємства повинні самі на свій страх і ризик вирішувати, чи хочуть вони зв'язуватися з кредитами", - поділився власним баченням з "Економічною правдою" заступник голови одного з середніх банків.

Він визнав, що курсові ризики при валютному кредитуванні існують, проте у банків сьогодні багато валютних ресурсів, і ці гроші повинні працювати.

Таким чином складається негласний компроміс. Нацбанк не проти валютного кредитування підприємств, але має намір заборонити кредитувати населення у валюті.

У той же час, поки що видавати кредити населенню можна. Разом з тим, банки не дуже активно використовують цей механізм, тому що залишилася вимога формувати резерви в розмірі 50-100% виданих кредитів.

"Незважаючи на закінчення строку дії антикризового закону, очікувати буму споживчих кредитів у доларах та євро не варто. В першу чергу, залишаються вимоги НБУ щодо резервування таких кредитів. Досвід фінансової кризи також позначиться на термінах кредитування у бік зменшення, і на вимогах до потенційних позичальників у бік посилення", - розповів начальник управління казначейських ризиків департаменту з управління фінансовими ризиками Кредитпромбанку Андрій Грищенко.

Директор департаменту роздрібного бізнесу "Ерсте банку" Тетяна Надточій також зазначила, що, незважаючи на припинення дії закону № 1533-VI з 1 січня 2011 року, її банк не планує масово пропонувати кредити в іноземній валюті фізособам. У першу чергу, це пов'язано з жорсткими нормами резервування, які регулятор не відміняв. У той же час, вона підкреслила, що проблема не лише в цьому.

"Можливо, до кінця першого кварталу ми вийдемо з пропозицією валютного кредитування, проте продуктовий ряд буде досить обмеженим. Як показала практика, вплив валютних ризиків при довгостроковому кредитуванні не тільки істотно, але часто виявляється чинником, який робить неможливим подальше нормальне обслуговування зобов'язань клієнтами. Кредитування в інвалюті можна використовувати тільки на незначні терміни, не більше 3 років, і в невеликих обсягах", - вважає вона.

Звичайно ж, згодом банки напевно почнуть кредитувати у валюті. Для багатьох з них це єдиний шлях нарощувати обсяги кредитування. Тому ключовою в усій цій справі є позиція Нацбанку.

Екс-голова Сергій Тігіпко увійшов в історію як людина, що дозволила валютне кредитування. Згодом цей дозвіл вилився у майже 180 мільярдів гривень додаткового боргу, який має сплатити населення України за валютними кредитами.

Чи захоче Арбузова перетворитися на другого Тігіпко?