Азаров віддасть право звести "ядерний" завод росіянам?

Плідна економічна співпраця з Росією, як кажуть одні, або нестримне поглинання Москвою українських стратегічних об'єктів, як переконують інші, у червні 2010 року поширилася на ядерну енергетику.

Під час візиту російської урядової делегації до Києва міністр палива та енергетики України Юрій Бойко та гендиректор російської державної компанії "Росатом" підписали угоду про організацію російською стороною кредиту на добудову двох ядерних енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції.

Також було підписано угоду між українською НАЕК "Енергоатом" та "Росатомом" про співпрацю у будівництві в Україні заводу з переробки ядерних відходів. Крім того, український атомний монополіст домовився з російським виробником ядерного палива компанією "Твел" про постачання цього продукту з 2011 року.

Формально український уряд оголосив конкурс із залучення партнера для зведення заводу. Днями у розпорядження "Економічної правди" потрапив текст "Методики оцінки пропозицій учасників конкурсу з відбору технології та партнера з організації в Україні виробництва ядерного палива".

[B]

Документ було надіслано компаніям, які готові надати Україні технології виготовлення ядерного палива. Передбачається, що фірми користуватимуться методикою при складанні пропозицій на конкурс. Кінцевий термін подачі заявок до Мінпаливенерго - 22 липня 2010 року.

Уряд запевняє, що цей документ винятково виважений і збалансований.

Як уже писала "Економічна правда", заступник міністра палива і енергетики Наталія Шумкова вважає, що направлені компаніям умови недискримінаційні. "Обидві компанії мають однаково сильні стартові позиції", - стверджувала вона.

Самі ж конкурсанти наразі не коментують вимоги: мовляв, ще не вивчили текст. Однак прискіпливий аналіз тексту методики показує, що насправді він містить кілька преференцій для одного з двох учасників конкурсу - російського "Твела". Ці пільги роблять імовірнішою його перемогу над американською Westinghouse.

За більшістю критеріїв - технології та термін будівництва - обидва учасники, судячи з усього, наберуть максимальну кількість балів. Те саме, вочевидь, стосується і вартості будівництва: відповідно до прогнозів експертів, вона відрізнятиметься не більше, ніж на кілька відсотків.

Тому обрахунок переваги одного з учасників відбуватиметься на рівні десятих часток балів. Тут і закладено успіх російської компанії.

Передусім методика оцінки не враховує кілька переваг американського проекту, на яких завжди наголошувала Westinghouse.

1. Згода на повну державну власність майбутнього заводу. Американці наголошують, що вони і зараз воліли би не входити до статутного капіталу українського підприємства, а лише продати власну технологію.

Проте, відповідно до четвертого розділу критеріїв, "Умови співробітництва", частка інвестора повинна бути менше 50%. Алгоритм врахування критеріїв, наведений у пункті третьому методики, передбачає, що пропозиція залишити державі 51% або 100%, оцінюється однаково: в один бал. Отже, перевага зникає.

2. Дешева перша черга заводу. Westinghouse наголошувала, що може дуже дешево спорудити завод з неповним циклом виготовлення паливних збірок потужністю 200 тонн урану на рік до 2013 року.

Решта технологій, які добудовуватимуться пізніше, коштуватимуть дорожче, але у них можна буде інвестувати кошти, зароблені першою чергою підприємства. Отже, відбуватиметься економія кредитних коштів.

Умови конкурсу справді передбачають, що завод будуватиметься у кілька етапів, однак у фінансовій частині критеріїв враховується тільки сукупна вартість кожної технології, а дешевизна першої черги ігнорується.

3. Досвід передачі технологій. Росіяни досі не зводили на території інших держав заводи і не передавали їм ліцензії на виготовлення ядерного палива. Американці ж передавали ліцензії кільком європейським країнам.

Проте цей параметр не буде враховуватися при підрахунку балів кожного з учасників конкурсу. Інформацію про такий досвід лише рекомендується зазначити у п'ятому розділі критеріїв, який не впливає на кількість балів.

Нарешті, суттєву перевагу росіянам забезпечує пункт 4.5, який визначає, що інвестор має забезпечити безвідсотковий кредит на будівництво комбінату.

Звісно, американці таку позику надати не можуть. Їхні проекти традиційно фінансує Європейський банк реконструкції та розвитку, який надає кредити хоча й за достатньо низькою ставкою, але не нульовою. А у росіян ніхто не питатиме, звідки вони взяли гроші, за які будують завод.

Таким чином, якщо жодне з підприємств не запропонує революційно низької вартості заводу, а це малоймовірно, то перемога росіян може бути забезпечена за рахунок названих дрібних преференцій від українського уряду.

Вимоги Кабміну до "Твела" та Westinghouse. Повний текст