Україна залишиться без власного хліба?

Песимістичні прогнози щодо врожаю-2009 не виправдалися. Попри економічну кризу, аграрії таки знайшли гроші на посівну та жнива.

За прогнозами експертів, до кінця 2009 року господарства зберуть 43-45 мільйонів тонн зерна. Це на 20% менше, ніж у рекордний для пострадянської України 2008 рік, коли було намолочено 54 мільйони тонн. Але цього достатньо, щоб нагодувати країну та експортувати залишки.

Хоча для України добрий врожай - така сама біда, що й поганий. Висока пропозиція призвела до падіння цін на внутрішньому і зовнішньому ринках. Країна виявилася не готовою до такої кількості зерна.

Сюрпризи врожаю

Цьогорічні жнива показали, що природа не підкоряється законам економіки та політики. Погода у ці скрутні часи виявилася сприятливою для зернових, хоча прогнози експертів були невтішними.

Справді, навесні спостерігалися тривалі заморозки, і аграріям довелося терміново пересіювати втрачені площі озимих. Початок літа теж не дав підстав для оптимізму - через брак дощів виникла загроза посухи.

Щоправда, вже у червні пішли дощі, і врожайність покращилася. Поліпшилася і якість зерна, зокрема, збільшилася кількість білка та клейковини. Винятком став Крим, де 70% врожаю виявилися неякісними.

Потреби внутрішнього ринку у зерні у 2009 році фахівці Мінагрополітики оцінили у 27,2 мільйона тонн, в тому числі 6,8 мільйона тонн продовольчого зерна. Таким чином, експортери можуть продати за кордон без втрат для українського ринку 16-18 мільйонів тонн хліба.

Де взяли гроші

Лаври переможця у "битві за врожай" намагаються надіти на себе як прем'єр-міністр, так і президент країни. Проте, можна з упевненістю сказати, що аграрії завершили жнива, скоріше, всупереч державі, ніж завдяки.

Цей рік характеризувався браком фінансування. Припинилася допомога із страхуванням врожаю, різко скоротилися пільгові кредити. Це давало підстави говорити про фінансовий голод аграрних господарств.

Проте за кілька останніх років ситуація в агросекторі дещо змінилася. За цей час зміцнили свої позиції потужні аграрні холдинги, які зараз контролюють 80% внутрішнього ринку зернових. Орендуючи великі площі, вони мають достатньо грошей на закупівлю техніки, оплату пального та посівний матеріал.

Отримані гроші від врожаю-2008 великий агробізнес вкладав у банки чи офшори, відповідно, мав достатньо коштів на посівну-2009.

Дрібним та середнім господарствам було гірше. Їм довелося зменшити витрати на мінеральні добрива, гербіциди та закупівлю нової техніки, що дозволило знизити собівартість продукції.

Щоправда, вони не змогли зекономити на пальному, яке подорожчало на 25-40%. Правда, комусь пощастило: Аграрний фонд продав господарствам 70 тисяч тонн дизельного пального за пільговими цінами.

Селянам ціни не подобаються

Набагато більше збитків аграріям завдало падіння цін на зерно, спричинене зниженням світових котирувань. Хоча врожай у світі був меншим, ніж торік, але платоспроможний попит на товар знизився, насамперед, з боку бідних країн. Відповідно, впали і внутрішні ціни. Наразі вони приблизно такі ж, як і торік.

Внутрішні гуртові ціни на зерно, гривень за тонну

Щоправда, 2008 року врожай був більшим, а купівельна спроможність гривні - вищою. Оскільки гривня впала до долара на 70-75%, то продаж зерна на внутрішньому ринку для аграріїв став невигідним.

Впливають на ринок і внутрішні чинники. Зокрема, падає попит з боку основних покупців - кондитерських та хлібопекарських підприємств, птахофабрик та свиноферм. Як наслідок, з початку липня зерно подешевшало на 12-14%.

За словами віце-президента Аграрної палати України Петра Ківшика, наразі фуражну пшеницю купують за ціною 800 гривень за тонну, або 91,5 долара, а продовольчу - 900-950 гривень, або 102,9-108,6 долара.

Експерти кажуть, що пшениця третього сорту стає рентабельною, якщо її ціна перевищує 1 200 гривень за тонну. Отже, селянам може не вистачити грошей на посівні роботи та виплату позик, яких вони торік набрали на 300 мільйонів гривень.

"Допомогло" і Мінагрополітики, привівши вимоги до сортів зерна до міжнародних стандартів. Внаслідок цього, 30% пшениці перейшло з категорії продовольчої до більш низькоякісної фуражної, що не могло не позначитися на внутрішніх цінах.

Аграрний фонд іде на допомогу

Підвищити ціни на зерно має державний Аграрний фонд, який з липня скуповує врожай. Щоправда, він відмовився від спотових контрактів - угод з коротким терміном виконання, які давали змогу селянам одразу отримати гроші. Натомість, відомство вирішило сконцентруватися на заставних закупівлях.

Фонд має купувати зерно за середньозваженою ціною, яка встановлена протягом останніх трьох сесій на Аграрній біржі. Якщо вона нижча за мінімальну - пшениця третього класу - 1 251 гривня, першого класу - 1 501 гривня, - то фонд мусить купувати за мінімальною ціною. За словами чиновників, закупівельна ціна в АФ на 30-40% вища, ніж на ринку.

Загалом, з липня до жовтня фонд мав викупити 1,5 мільйона тонн зерна. Причому його не купують, а беруть у заставу, видаючи аграріям позику у розмірі 60% від мінімальної вартості зерна. Протягом восьми місяців продавець може або реалізувати товар державі, або викупити його назад.

Це, звичайно, не влаштовує аграріїв, які в умовах браку обігових коштів хочуть одержати всі гроші відразу. Але й ці кошти отримає не кожен. Наразі озвучені плани купити 1,5 мільйона тонн зерна у заставу та 1 мільйон тонн - за форвардними угодами. Що робити з іншими 40 мільйонами тонн, уряд не каже.

У Кабміні запевняють, що Аграрний фонд прийматиме все зерно. Уряд зменшив кількість довідок для закупівель з шістнадцяти до чотирьох, а Фонд може купувати зерно як на сертифікованих, так і на несертифікованих складах.

Ціни на пшеницю в Аграрному фонді, вересень 2009 року, гривень за тонну

Ціна врятує внутрішній ринок

Зрозуміло, що Аграрний фонд не зможе викупити багато зерна, адже грошей на це у бюджеті немає. На внутрішньому ринку затишшя. Одні покупці чекають, доки ціни впадуть ще більше, інші намагаються не накопичувати запаси під час кризи.

У таких умовах виробники роблять все можливе, аби вивезти зерно за кордон і будь-що його продати. "Ціни, які пропонуються біля морських портів, набагато вищі, ніж загалом в Україні", - сказала у коментарі "Економічній правді" керівник аналітичного відділу консалтингової агенції ААА Марія Колесник.

За її словами, у попередні роки світові котирування були завищені через перегрітий ринок, тому "зерно по 2 500 доларів за тонну - вже у минулому". Аналітик вважає, що зараз ціни стабілізувалися, чекати якихось коливань не варто, а внутрішні розцінки цілком залежать від зовнішньої кон'юнктури.

Проте урожай-2009 приховує дві загрози.

По-перше, якщо внутрішня ціна буде падати, то аграрії масово експортуватимуть зерно за кордон, вивозячи і товар, призначений для внутрішнього ринку.

По-друге, через низьку привабливість зернових селяни можуть знизити посівні площі під озимі, надавши перевагу іншим культурам.

Врятувати ситуацію могло б розширення внутрішнього споживання. Більш активні закупівлі тваринницьким сектором дозволили б наростити поголів'я свиней, рогатої худоби та птахів, відповідно, збільшивши пропозицію українського м'яса на ринку.

Є потенціал для зростання закупівель і з боку харчової галузі, яка побоюється накопичувати великі партії зерна. Якщо уряд допоможе цим споживачам, підтримавши їх позиками, то це дасть змогу підвищити внутрішні ціни на зернові.

Покращити фінансове становище села могли б форвардні контракти Аграрного фонду, а також повернення експортерам заборгованості з ПДВ, яка, за різними даними, складає 2,5-8 мільярдів гривень.