Тендерна палата №3
Ідеологи Тендерної палати, ліквідованої урядом минулою весною, уже котрий місяць не знаходять собі місця. Днями ЕП писала про їхні спроби повернутися до життя через Кабінет Міністрів.
А на початку поточного тижня в залі Верховної Ради з'явився паперовий проект закону "Про внесення змін у закон України "Про товарну біржу" і інших законодавчих актів України".
Торговельні біржі стали всього лише зручною площадкою для створення серії монопольних органів, що вже одержали в народі назву Тендерна палата №3. У розпорядженні ЕП опинився текст цього документа.
Нагадаємо, друга спроба реінкарнувати Тендерну палату почалася в середині літа. Тоді під шумок депутатам запропонували законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань аудиторської діяльності".
Ще рік тому документ підготував Кабмін, його прийняли в першому читанні, а на етапі підготовки до другого зацікавлені особи внесли в текст цілий ряд виправлень, істотно спотворивши суть документа. У гірших традиціях вітчизняної нормотворчості ідеологи виправлень про це нікому не сказали, про внесені зміни не знав навіть офіційний автор - Кабмін.
Співавтори документа, члени економічного комітету, запропонували тоді "дрібницю" - перевести всю звітність, у тому числі фінансову, податкову і статистичну, в електронну форму, а головне - змінити процедуру її подачі.
Планувалося, що контролювати проходження звітних документів, обробляти і зберігати будуть спеціальні "оператори документообігу" - нові структури, створення яких передбачав законопроект.
Але головне - в цьому документі запропонували створити при Держкомітеті з питань інформатизації нову Раду з питань інформатизації бухгалтерського обліку й електронної звітності.
Орган уповноважували надавати "висновки, рішення, роз'яснення, обов'язкові до виконання користувачами фінансової звітності, адресатами звітності й операторами електронної звітності", а також ліцензувати і затверджувати ліцензійні умови роботи нових операторів.
Благо під тиском громадськості тоді депутати вчасно спам'яталися і не проголосували за цей документ. Другу спробу перевірити парламентаріїв на пильність творці Тендерної палати почали цього тижня.
У надії потрапити під роздачу ситуативного спільного голосування Партії регіонів і БЮТ, група депутатів пішла за знайомою схемою лобізму. Щодо змін до закону "Про товарну біржу" експерти роблять ті самі висновки:
"Під час підготовки до другого читання суть документа спотворилася... Кабмін не знайомий з текстом цього законопроекту, проект не опублікований на сайті ВР і тримається в суворій таємності. До другого читання його готував тільки економічний комітет", - стверджує голова парламентського комітету з податків і митної політики бютівец Сергій Терьохін.
Ознайомиться з текстом документа встигли навіть не всі члени економічного комітету. "Я вже й не пам'ятаю, де я був, коли цей документ розглядали, і до якого з читань", - заявив ЕП член комітету Олексій Тесль. А Терьохін підрахував, що автори пропонують внести виправлення в 39 законів, а тому документ варто повернути на повторне перше читання.
Ідея упровадження всеохоплюючої електронної звітності червоною лінією проведена через нову ініціативу. Уже за місяць після прийняття закону звітувати будуть усі, незалежно від підпорядкування, форми власності і виду діяльності, крім (нове застереження) фермерських господарств.
Контролювати документообіг, обробляти і зберігати звітність буде спеціальна Рада з оціночної діяльності, що, судячи з повноважень, може стати одним з мегарегуляторів на ринку фінансових послуг.
"Склад і повноваження нової структури вражають своєю прямолінійністю", - в розмові з ЕП підкреслює віце-президент Союзу аудиторів України Михайло Кропивко. - Рада стане кишеньковим органом комітету Ради з економічної політики".
До складу з 15 осіб передбачається включити 5 депутатів-членів комітету. Ще п'ятеро призначаються з подачі голови економічного комітету (сьогодні це - почесний президент Тендерної палати комуніст Олександр Ткаченко). Меншість, що залишилася - 5 осіб - представники виконавчої влади і Рахункової палати, не впливатимуть на рішення ради.
Як сказано в документі, рішення приймаються більшістю й обов'язкові для виконання усіма. При цьому повноваження комісії, як і попереднього разу, безмежні: по своїй суті й організаційній роботі рада є повним аналогом Тендерної палати.
Хоча вона не є самостійним суб'єктом влади, їй надаються істотні владні повноваження, відібрані, у тому числі, і в інших відомств. При цьому відповідальність у структури - нульова.
Так, автори ідеї наділяють комісію правом самостійно затверджувати положення про себе. У Мінфіну на користь Ради відберуть право визначати національні стандарти методології бухобліку і форм фінансової звітності. А від Держкомітету з питань інформатизації - повноваження реєстратора спеціалізованого програмного забезпечення й операторів електронної звітності.
Комісія буде ліцензувати і вести реєстр операторів електронної звітності. Зокрема, підприємців зобов'яжуть завіряти її цифровим підписом. За неподання електронної звітності або несвоєчасну подачу сума середніх штрафів збільшитися в 10 разів.
"Один раз якісь підприємства затримають подачу звітності, що чревате політичною розправою. Крім штрафів у законопроекті передбачений інший важіль безконтрольного наставляння провинних на шлях істинний. Документ поширює незалежну оцінку на приватні угоди, у тому числі, і з продажу землі, квартир, тощо", - говорить ЕП експерт у сфері держзакупівель Андрій Марусов.
За словами експерта, у цьому випадку підвішувати на гачок можна буде не тільки компанії, але і будь-яку фізичну особу. Це допоможе зацікавленим політичним силам натиснути на потрібних людей.
Схема ідеологів Тендерної палати як ніколи проста: вони пішли по знайомому шляху, наплодивши велику кількість посередників, за рахунок яких і планують одержати основний дохід, підкреслює експерт.
"Рада з інформатизації буде видавати ліцензії операторам-посередникам, що відповідають за якість програмного забезпечення, і фактично його дозволяти. Очевидно, що за тиждень після прийняття закону на поверхню спливе шар операторів, виробників спеціального програмного забезпечення, так чи інакше пов'язаних із членами новоствореної ради", - говорить Андрій Марусов.
"Норми документа безпрецедентні в цивілізованому світі і суперечать демократичному євроінтеграційному курсу України. Законопроект, у випадку його прийняття, підсилить корупцію в органах державної влади. Схожий механізм управління пропонувався й у проекті Тендерної палати №1 і №2", - говорить ЕП президент асоціації бухгалтерів Сергій Горлов.
Утім, відмінності від попередньої ініціативи є. Цього разу Рада буде не одна, а дві. Друга - Рада з оцінної діяльності, за своїм принципом роботи один в один збігається з першою структурою. Щоб зміцнити її статус, розроблювачі ініціативи пропонують відібрати у Фонду держмайна на користь Ради функції ліцензування, управління і нагляду за оцінною діяльністю.
Плюс - функція проведення оцінки майна. Крім того, автори законопроекту пропонують поширити контроль Ради з оцінної діяльності на систему нотаріату.
"Після цього робота в Ради закипить. Оцінювачі, підлеглі Раді, почнуть переоцінювати кожне підприємство. Не виключено, що ціна переоцінки стане вище, а вже нове підприємство так точно оцінять за завищеними категоріями", - прогнозує глава союзу "Тендерна палата закупівель за кошти бюджетів усіх рівнів" Володислав Зубар.
За його переконанням, закон "Про товарну біржу" постраждав зовсім випадково, оскільки потрапив у поле зору депутатів, як урядовий документ із головною вимогою - прийняти у першому читанні.
Обмежаться і можливості біржі, зокрема, з укладання біржового договору і групи товарів. Приміром, до останнього часу через біржу можна було купити автомобіль. У випадку прийняття виправлень цього не можна буде зробити без нотаріуса.
"Шкода закон, що став гарним ґрунтом для паразитів. Хоча його розроблювачам не важливо, у якому законі його подавати - учора він закладений у виправленнях до закону про аудиторську діяльність, завтра - у законі про ліквідацію наслідків паводка. Тепер механізм тендерної палати представлений у новій біржовій формі", - говорить Володислав Зубар.
Експерт підкреслює, що схема Тендерної палати в її оригінальному вигляді блякне в порівнянні з новим запропонованим механізмом торгів. Обсяг коштів, що буде в обігу як в оцінній діяльності, так і в сфері електронної звітності, багато в чому перевершить ліквідовану схему держзакупівель.