Вітчизняним аграріям не вистачає комбайнів
Найболючіше питання - кредитування. В Україні сільгосптехніку дають під 25% річних. В Росії це 2-3%, а у Білорусі - взагалі безвідсотковий кредит. Тому наш найбільший конкурент - саме Білорусь. Китаю, наприклад, необхідно багато часу для того, аби задовольнити цією продукцією власні потреби.
Вітчизняні виробники сільгосптехніки прогнозують цього року дефіцит комбайнів в Україні. У той час, як посівні площі збільшуються, агрофірми не зможуть придбати біля 2000 необхідних комбайнів.
Як нещодавно повідомило із посиланням на Міністерство промислової політики видання "Комерсант" (від 10.06.2008), на українське сільгоспмашинобудування "очікує стагнація й навіть повна ліквідація" і виробництво продукції сільгоспмашинобудування виросте нинішнього року всього на 2-3%.
У Мінпромполітики Економічній Правді повідомили, що подібного роду прогнозів ніхто не робив. "Зрозуміло, що галузь сільгоспмашинобудування потребує допомоги з боку держави. Міністерство докладає до цього зусиль. І ми впевнені, що можна очікувати поліпшення ситуації, але аж ніяк не погіршення", - запевнила прес-секретар Мінпромполітики Наталія Письменна.
Вона відмітила, що на нинішній міжнародній виставці-ярмарку "Агро-2008" була представлена продукція 70 вітчизняних підприємств. "Усе, що вони привезли на виставку, - розкупили на місці. А ще було підписано багато контрактів", - додала Письменна.
Самі виробники сільгосптехніки теж налаштовані на покращення ситуації. "Стратегія нашого заводу передбачає розширення асортименту продукції та збільшення продажів", - повідомив поміж іншим заступник директора із зовнішньоекономічних зв'язків Харківського тракторного заводу Віктор Логачов.
Ще минулого року Мінпромполітики оцінювало сектор сільгоспмашинобудування цілком оптимістично. Наприклад, у вересні директор Департаменту сільгоспмашинобудування Міністерства промислової політики України Володимир Саченко говорив про конкурентоспроможність українського виробника на зовнішніх ринках.
Того року підприємства збільшили продаж продукції на 16,2% в порівнянні з 2006 роком - до 3 млрд грн. З них експорт склав 1,2 млрд грн. Основними країнами-імпортерами були Російська Федерація, Казахстан, Узбекистан і Молдова.
Загалом минулого року вітчизняні підприємства сільгоспмашинобудування збільшили виробництво продукції на 16,2% в порівнянні з 2006 роком - до 2,63 млрд грн. Можливості заводів, за оцінками Володимира Саченка, були використані всього на 40%. На початку цього року він заявляв, що підприємства галузі потенційно здатні випускати продукції на 7,5 млрд грн за рік.
У планах підприємств українського сільгоспмашинобудування на цей рік - збільшення виробництва продукції до 3,1 млрд грн у поточних цінах. Як раніше повідомляв департамент сільгоспмашинобудування Мінпромполітики, планується виробити 9 тис. тракторів, 365 зернозбиральних комбайнів, 8,665 тис. сівалок і 14 тис. одиниць ґрунтообробної техніки.
А відповідно до затвердженої урядом державної програми розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування, до 2010 року обсяги виробництва на підприємствах галузі повинні зрости до 8 млрд грн.
Тим не менше, дефіцит комбайнів в Україні цього року є неминучим. "Ми не маємо можливості продати агрофірмам біля 2000 необхідних комбайнів", - повідомив ЕП Голова ТОВ "Херсонський машинобудівний завод" Олександр Олійник: "Посівні площі збільшуються - потрібно більше техніки, але українським виробникам не вистачить необхідної кількості комбайнів для збирання врожаю".
Задля допомоги виробникам сільгосптехніки Міністерство промислової політики вимагає від металургів підписання меморандуму про фіксування цін для підприємств сільгоспмашинобудування. Заступник Міністра промислової політики Володимир Севернюк на балансовій нараді представників підприємств гірничо-металургійного комплексу в Києві 10 червня повідомив, що для виконання даного меморандуму необхідно всього 60 тис. тонн металопродукції на рік.
Проте, практично всі металургійні підприємства, до яких зверталося Міністерство, відмовилися брати участь у даному меморандумі.
"Метал у нас в країні продають за європейськими цінами, а зарплатню своїм робітникам при цьому платять за мірками українськими", - відзначають у прес-службі Міністерства.
"Для нас це має дуже велике значення. Останніми місяцями ціна на метал піднялася на 70%. Відповідно й збільшується і собівартість продукції, яку ми виробляємо. А це зменшує можливості придбати її нашими аграріями", - зазначив Олександр Олійник.
За його словами, навіть цієї допомоги українським виробникам сільгосптехніки замало. "Держава має нам допомогти й на інших рівнях. Найбільш болюче питання - кредитування. У нас сільгосптехніку дають під 25% річних. Це занадто дорого. В Росії це 2-3%. У Білорусі - взагалі безвідсотковий кредит. Тому наш найбільший конкурент - саме Білорусь. Китаю, наприклад, необхідно багато часу для того, аби задовольнити цією продукцією власні потреби".
Вирішити проблему нестачі комбайнів агрофірми зможуть, купуючи продукцію закордонного виробника. Очевидно, нашій державі це не на користь: страждає власний виробник. Та лишається й інший аспект: не кожне підприємство може дозволити собі техніку не на умовах лізингу, який пропонує держава.
Власне, в такому випадку покупцю не залишається вибору між продукцією вітчизняною й іноземною. І, заглядаючи далеко вперед, у разі системного дефіциту не лише цього року іноземні виробники сільгосптехніки зможуть диктувати більш жорсткі умови. І, як наслідок, впевненіше зайняти цю нішу на вітчизняному ринку.