Костусєв оштрафував американців через Продана і Плачкова

Нещодавно Антимонопольний комітет оштрафував за антиконкурентні погоджені дії дев'ять енергетичних компаній. Цікаво, що термін давності цієї справи становить близько двох років. Спостерігачі пов'язують дії АМК із майбутньою зміною влади та вбачають за рішенням тривіальне бажання нинішньої правлячої команди помститися.

Оштрафували НАЕК "Енергоатом", "Укргідроенерго", ДП "Укренерговугілля", "Центренерго", "Західенерго", "Дніпроенерго", "Волиньобленерго" і "Дніпрообленерго". Цим компаніям доведеться заплатити штраф у розмірі 390 тис. грн. Ще з однієї компанії, ЗАТ "AES-Київобленерго", котра не погодилася із висновками проведеного АМК розслідування, стягнуть 10 млн грн. Також АМК визнав антиконкурентними дії Національної комісії з регулювання електроенергетики.

Що ж стало причиною одночасного покарання відразу дев'яти енергетичних компаній - як генеруючих, так і енергопостачальних, серед яких є і державні підприємства (Енергоатом, Укренерговугілля), і повністю приватизовані ("AES- Київобленерго")? В інших компаніях державі належить контрольний пакет, і всі вони передані в статутний фонд НАК "Енергетична компанія України".

Представники вказаних компаній входили до складу Ради оптового ринку електроенергії, яка в 2005 р. затвердила Тимчасовий порядок обліку обсягів накопичення вугілля "газової" групи на теплових електростанціях енергогенеруючих компаній, а НКРЕ схвалила цей Тимчасовий порядок. Чим, як відзначив АМК, "фактично легітимізувала ці дії енергокомпаній".

У 2005 р. Тимчасовий порядок накопичення "газового" вугілля викликав великий резонанс. На склади електростанцій із метою створення запасів на зиму мали відправляти вугілля газової групи, антрацитове ж - використовувати для поточного виробництва. Але справа в тому, що на газовому вугіллі традиційно працює єдина в Україні приватна генеруюча компанія "Східенерго" (входить до ДПЕК Рината Ахметова). І для неї цей порядок означав штучне обмеження у виробленні, а відповідно, і в продажі електроенергії протягом усього "накопичувального" періоду.

Ба більше, фахівці АМК говорять, що на час прийняття Тимчасового порядку "Східенерго" накопичила вугілля більше, ніж інші компанії, і подальше його зберігання на складах означало би для неї додаткові збитки, оскільки вугілля втрачало свою якість. Адже в документі не було визначено, скільки "газового" вугілля і до якої дати повинна акумулювати кожна енергогенеруюча компанія, щоби на неї перестав поширюватися Тимчасовий порядок.

Таким чином, констатує АМК, компанії, блоки яких працюють на "антрацитовому" вугіллі, дістали перевагу перед тими, чиї блоки працюють на газовому. Погоджена тактика дев'яти енергокомпаній призвела до обмеження конкуренції на ринку електроенергії.

Тоді говорили, що рада енергоринку проголосувала за Тимчасовий порядок накопичення "газового" вугілля під тиском Мінпаливенерго, очолюваного Іваном Плачковим і його першим заступником та на той час президентом НАК "Енергетична компанія України" Юрієм Проданом. Адже державні пакети акцій цих компаній передані в статутний фонд НАК "ЕКУ", а ДП "Укренерговугілля" і НАЕК "Енергоатом" керовані Мінпаливенерго.

Проте "АЕS-Київобленерго", що брала участь в ухвалі Тимчасового порядку, - повністю приватизована компанія, її власник - американська корпорація АЕS. Вона виявилася єдиною компанією, яка не погодилася з висновками АМК.

Усі докори в антиринкових рішеннях Юрій Продан відкидав, відзначаючи, що цей Тимчасовий порядок "унікально спрацював" узимку 2005 - 2006 років. Завдяки запасам вугілля на складах ТЕС, зиму, що запам'яталася низькими температурами та тривалими переговорами з росіянами про ціну газу для України, успішно пройшли. При цьому теплові електростанції ще й знизили витрату газу.

Водночас відомо, що в 2005 р. не всі члени НКРЕ (її головою був Валерій Кальченко, котрого, як і Юрія Продана й Івана Плачкова, вважали представником "київської" команди) схвалювали Тимчасовий порядок, вважаючи його неринковим механізмом. Адміністративне втручання в роботу оптового енергоринку було однією із причин, що спонукала тодішнього члена НКРЕ Юрія Кіяшка за власним бажанням піти з посади.

Реакція нинішньої НКРЕ (відтоді її склад сильно змінився) на висновки АМК ще не відома - у відділі зі зв'язків із громадськістю Нацкомісії не змогли сказати з цього приводу нічого конкретного.

АМК взявся за справу з ініціативи "Східенерго", що звернулося зі скаргою в 2006 р. (цю дату називають у АМК, а в "Східенерго" стверджують, що це було в 2005 р.). Тяжко зрозуміти, чому комітет витратив на розслідування понад рік. Але цікаво, що вердикт винесли тільки зараз, незадовго до зміни виконавчої влади в Україні.

Як раніше повідомляло інформоване джерело в АМКУ, на початку 2007 року розслідування припинили через відкликання заяви компанією "Східенерго". Відповідно до п. 3. ст. 30 закону " Про захист економічної конкуренції", строк розгляду справи про узгоджені дії чи концентрацію не повинен перевищувати трьох місяців. У разі, якщо протягом строку розгляду справи комітет не прийняв ніякого рішення, вважається, що на узгоджені дії надано дозвіл. Справа стає ще цікавішою, зважаючи на те, що у разі невизнання "змовниками" своєї провини, комітет міг оштрафувати енергокомпанії на 2,2 млрд гривень.

Однак у АМК говорять, що тривалість розгляду зумовлена довгою процедурою - зокрема попередніми слуханнями і дискусіями з учасниками справи.

Дивним видається й гігантський штраф, накладений на "AES-Київобленерго", - єдину приватизовану компанію-"відповідача".

За інформацією прес-служби АМК, дев'ять енергетичних компаній оштрафували за антиконкурентні погоджені дії. За таке порушення конкуренційне законодавство передбачає штраф до 10% річного доходу кожного підприємства. Визначаючи розмір штрафу, АМК враховує, чи визнають компанії вчинене порушення, чи готові сплатити штраф до Державного бюджету, чи беруть на себе зобов'язання в подальшому не допускати аналогічних порушень.

У АМК говорять і про те, що Оптовий енергоринок, по суті, є узаконеним картелем. Але, за їхніми словами, не обов'язково такий картель буде приймати антиконкурентні рішення. Адже є конкурентне законодавство, якого повинні дотримуватися у своїй діяльності абсолютно всі. І якщо порушник визнає свої порушення, то це означає зобов'язання не допускати їх надалі.

Інакше кажучи – "AES- Київобленерго", яке відмовилося визнати провину, саме винне у розмірі штрафу… Втім, у АМК абсолютно впевнені, що компанія оскаржить рішення в суді, та прогнозують затягування процесу років десь на два.

"Я вважаю, що "AES-Київобленерго", оштрафоване АМК на 10 млн грн, відстоїть свою правду в суді. Рада енергоринку, а потім і НКРЕ, приймали рішення в рамках чинної нормативної бази - закону "Про електроенергетику", договору між членами оптового ринку електроенергії. Це якщо говорити про юридичну базу. А якщо про суть - таке рішення викликане гострою потребою накопичити вугілля на електростанціях, інакше б ми не пройшли осінньо-зимового періоду, особливо початку 2006 року", - прокоментував ЕП ситуацію заступник секретаря РНБОУ Юрій Продан. За його словами, до нього зверталися енергетичні компанії-фігуранти справи, і він написав звернення до АМК, аби в комітеті розглянули цю справу з урахуванням вказаних обставин. "Адже якщо так підходити до питання, то так само можна карати раду енергоринку практично за всі її рішення. Зараз, наприклад, у роботу пріоритетно включаються газові блоки ТЕС - є відповідне рішення і ради ринку, і НКРЕ. Це теж робиться для накопичення вугілля на електростанціях. (Про те, що напередодні початку опалювального сезону запаси вугілля на електростанціях були дуже низькими, ЕП писала раніше – авт.). Усе це аналогічно можна скасувати, і штрафувати за змову. Не зрозуміло, чому в Антимонопольного комітету такий вибірковий підхід", - говорить Юрій Продан.

Тобто якщо після чергової зміни влади в державі штрафуватимуть інших "змовників" – дивуватися немає чого. Таке рішення АМК однозначно спричинить негативну реакцію з боку приватних компаній, адже від накладеного штрафу постраждало, в першу чергу, приватне обленерго, тоді як державні компанії-учасники процесу "змови" відбулися лише легким переляком.

P.S. Поки писалася стаття, стало відомо, що Міністерство палива та енергетики звинуватило ЗАТ "AES-Київобленерго" у недотриманні вимог нормативних документів, які регулюють діяльність обласних енергопостачальних компаній. Речник МПЕ Костянтин Бородін повідомив ЗМІ, що міністр Юрій Бойко доручив своєму заступнику Володимиру Лучнікову підготувати ноту послу США в Україні Вільяму Тейлору "у зв'язку із систематичним невиконанням "AES-Київобленерго" вимог законодавства та нормативних документів, котрі регулють діяльність обленерго". Як відомо, власником 89,12% акцій "AES-Київобленерго" є AES Washington Holdings B.V. (Нідерланди). Спостерігачі вбачають у цьому рішенні більше політики з боку МПЕ, ніж порушень із боку власників компанії. Детальніше з цього приводу в наступних публікаціях ЕП.