Радіаційні війни: ЧАЕС проти Шуфрича
Міністру з надзвичайних ситуацій Нестору Шуфричу ніяк не вдається позбутися "непокірного" гендиректора Чорнобильської атомної електростанції Ігоря Грамоткіна. 12 листопада суд поновив Грамоткіна на посаді. Незважаючи на те, що МНС мало негайно виконати рі
Міністру з надзвичайних ситуацій Нестору Шуфричу ніяк не вдається позбутися "непокірного" гендиректора Чорнобильської атомної електростанції Ігоря Грамоткіна. 12 листопада суд поновив Грамоткіна на посаді. Незважаючи на те, що МНС мало негайно виконати рішення суду, наказу про поновлення Грамоткіна на посаді немає досі. Зараз станцією керують дві людини. Хто нестиме відповідальність за прийняті рішення і стан справ на ЧАЕС - невідомо.
Люди б'ються за метал
Цьогорічне несподіване звільнення Грамоткіна вже друге за останній рік. Якщо восени минулого року уряд відсторонив Грамоткіна за "зрив" підписання контракту з консорціумом Novarka, то цього разу аргументи, на перший погляд, менш скандальні - невиконання завдань, покладених міністерством на керівника станції, неефективне управління майном і коштами підприємства.
Втім, за інформацією ЕП, реальні причини протистояння між Грамоткіним і Шуфричем лежать не у площині показників роботи останнього, і навіть не у конфлікті особистостей. Справа у комерційних інтересах, які напряму загрожують здоров'ю українців.
Навесні 2007 року заступник міністра з надзвичайних ситуацій Андрій Скіб'як підписав наказ, який надавав можливість ДСП "Комплекс" (підприємство в зоні відчуження, яке займається дезактивацією та захороненням радіоактивного обладнання) продавати демонтовані з ЧАЕС устаткування та системи після проведення дезактивації.
Це стало ще однією причиною конфлікту між міністерством та керівництвом станції. ЧАЕС відмовилася передавати демонтоване обладнання "Комплексу".
"На жаль, підписаний наказ свідчить, що керівники, які його підписували (Андрій Скіб'як, котрий на той час тимчасово виконував обов'язки міністра та начальник Зони відчуження Сергій Вус), не дуже добре розуміли ситуацію із забрудненням металу на ЧАЕС. Таке рішення не можна було приймати. ДСП "ЧАЕС" займалося зняттям з експлуатації та демонтажем обладнання, відповідно до програми демонтажу. Це, до речі, досить складно зрозуміли у міністерстві і оцінили як невиконання наказу міністра й саботаж роботи", - сказав Грамоткін. За його словами, метал із АЕС має майже 100% забруднення і не підлягає реалізації.
За свідченнями поінформованих джерел, на станції відбувалися наради за участю Вуса та інших посадових осіб, які вимагали забезпечити щомісяця демонтаж 200 тонн систем та обладнання із нержавійки.
При цьому ДСП "Комплекс" продавало би його за 6 тис. гривень/тонну. У травні цього року брухт "нержавійки" коштував близько 18 тис. грн/тонну. Де б осідала різниця між відпускною ціною в 6 тис. і ринковою в 18 – можна лише здогадуватися. На таких оборудках додатково реально отримувати понад півмільйона доларів щомісяця.
Схема "відмивання" металу проста. Відповідно до наказу МНС, станція зобов’язана передавати устаткування та матеріали ДСП "Комплекс", яке має забезпечити їх належне зберігання та, за необхідності, дезактивацію. А також реалізацію "відповідно до законодавства". Рішення приймає підприємство.
У випадку змови адміністрації Зони та керівництва "Комплексу", проконтролювати переміщення металобрухту досить складно, адже його можна дезактивувати, а потім " виявити", що він "підлягає захороненню".
Ядерна загроза
Відповідно до законодавства, в разі прийняття "Комплексом" рішення про повернення партії металу у повторне використання, підприємство повинно звертатися у Держкомітет ядерного регулювання (ДКЯРУ) за отриманням дозволу на зняття цієї партії з регулювального контролю, фактично, дозвіл на реалізацію металу. За словами заступника голови ДКЯРУ Ольги Макаровської, у 2007 році підприємство за такими дозволами не зверталося.
За численні порушення, виявлені на "Комплексі", 14 листопада Держкомітет ядерного регулювання зупинив дію ліцензії на експлуатацію сховищ для захоронення радіоактивних відходів, що розташовані у Зоні відчуження. Рішення прийняте внаслідок ігнорування підприємством вимог ядерної та радіаційної безпеки і "за відсутності досить тривалий час адекватної реакції з боку органу управління у сфері поводження з РАВ - МНС щодо питань кадрової політики і фінансово-економічного забезпечення основної діяльності експлуатуючої сховищ для захоронення організації".
За словами Макаровської, чехарда зі зміною керівництва "Комплексу" сприяє тому, що на підприємстві немає чіткої організації. "Це шкідливий фактор для безпеки – часта зміна спеціалістів. Аж до того, що керівника підприємства не можна оштрафувати - старий директор звільняється разом з усіма своїми гріхами. Дуже невдала політика. Керівництво повинно бути стабільним", - вважає вона.
Довідка. Розплавлення одного джерела іонізуючого випромінювання на металургійному комбінаті в Іспанії у 1998 році призвело до утворення понад 1000 тонн радіоактивних відходів, забруднення частини території країни, перевищення вмісту цезію у повітрі країни, а також на півдні Франції та півночі Італії. Загальні витрати на подолання наслідків аварії перевищили 25 млн доларів, постраждали шість працівників.
За даними МНС, у лютому-вересні 2005 року із Зони відчуження вивезено близько 800 тис. тонн чорного металу та біля 500 тис. тонн нержавійки. Про походження цього металу і подальшу його долю МНС не повідомляє.
За даними Державного комітету ядерного регулювання, за 7 місяців цього року в Україні зафіксовано 11 випадків надходження радіаційно забрудненого металобрухту на меткомбінати. У двох випадках виявлено покинуті джерела іонізуючого випромінювання. Радіоактивного металобрухту "чорнобильського походження" не виявлено.
Вартість дезактивації 1 кг металу може становити від 0,1 гривні до 200 гривень і більше. Забруднений металобрухт (бурове обладнання), який не підлягає дезактивації, захоронюють на території Зони.