Чи домовиться промисловість із аграріями?

Міністерство аграрної політики України має намір продовжити на 2008 р. положення, що дозволяє аграріям використовувати бюджетні кошти для придбання імпортної сільгосптехніки. Глава відомства Юрій Мірошник стверджує, що зазначене рішення погоджене з Міністерством промислової політики, котре курирує підприємства вітчизняного сільгоспмашу, і являє собою компроміс між інтересами користувачів і виробників сільгосптехніки. Проте опитані "ЕП" представники виробників сільгосптехніки якраз компромісу в даному рішенні не бачать.

Нагадаємо, що 17 жовтня ц. р. Кабмін затвердив зміни до Порядку використання в 2007 р. бюджетних коштів на тридцятивідсоткове здешевлення придбання сільгосптехніки, дозволивши застосовувати Порядок до 30 найменувань закордонного виробництва (невітчизняної зборки). Раніше, відповідно до закону "Про стимулювання вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу", зазначений механізм стосувався винятково продукції вітчизняного агромашу. "Ми підтримуємо Мінпромполітики в його прагненні підняти вітчизняне сільгоспмашинобудування. Потрібно, щоб заводи дістали доступ до дешевих кредитів, закупили нове обладнання і випускали конкурентну продукцію. Але сільгоспвиробник не мусить чекати, поки це відбудеться", - заявив тоді глава аграрного відомства. І от тепер, як стало відомо, МінАП готується продовжити нововведення на 2008 р.

Ініціативу підтримує НАК "Украгролізінг", генеральний директор якого Сергій Смик заявляє, що, відповідно до закону "Про фінансовий лізинг", компанія не має права обмежувати своїх клієнтів продукцією вітчизняного сільгоспмашу - якщо в них є бажання купувати імпортну техніку.

Сільгоспвиробники також стверджують, що нововведення Мінагрополітики відповідає їхнім інтересам. Так, керівник фермерського господарства "Агрофортуна" (Дніпропетровська обл.) Віктор Шадурский відзначає, що через діючі законодавчі обмеження був змушений придбати трактор "ЮМЗ" і комбайн "Дон-1500" (української зборки), тоді як насправді волів би купити техніку всесвітньо відомих торговельних марок "Джон Дир" і "Клаас". Із ним згодний директор НП "ім. Зубковського" Володимир Таран. "Рік тому ми купили близько 30 одиниць вітчизняної техніки і зараз її продаємо, щоб купити імпортну. А все тому, що якість нашої техніки не відповідає європейським стандартам," - говорить він.

Заступник директора департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики Павло Гринько підкреслює, що аграрії дають ринку недвозначний сигнал, надаючи перевагу закордонній техніці. За його даними, за 9 місяців поточного року українські сільгоспвиробники купили закордонних машин і механізмів на 7,2 млрд грн, що становить 85% від загального обсягу продажів за зазначений період.

Директор торгового дому ВАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" Владислав Губін прогнозує, що нововведення як мінімум на 30% зменшить обсяг продажів вітчизняних підприємств агромашу в 2008 р. За його словами, банківський сектор надаватиме перевагу кредитуванню імпортної сільгосптехніки як дорожчої та ліквіднішої, оскільки це зменшує його власні ризики з неповернення позик. Пан Губін також сумнівається в коректності статистики щодо продажів, наведеної аграрним відомством. "Звичайно, якщо вважати закордонними трактори МТЗ, що випускають у Києві на заводі "Ленінська кузня", або комбайни "Дон", що випускають у Херсоні, тоді ці цифри відповідають дійсності. Якщо ж ми говоримо про власне імпортну техніку "Джон Дир", "Клаас" або "Хатценбіхлер", то обсяги її продажу в Україні займають незначну частину ринку", - сказав він.

Заступник директора з маркетингу ВАТ "Біоцерковмаз" Олександр Шевчук називає рішення Мінагрополітики "контрольним пострілом у голову українського сільгоспмашинобудування". "У такому випадку нашим підприємствам доведеться повністю зупинити своє виробництво і перейти на великовузлову зборку й передпродажну сервісну підготовку техніки провідних світових виробників, користуючись тим, що в нас у порівнянні з ними дешевша робоча сила", - сказав він. Це означає бюджетну підтримку з боку України економіки тих країн, у яких розташовані заводи світових лідерів із виробництва сільгосптехніки - США, Німеччини, Франції. "Там будуть створювати нові робочі місця, платити податки. А вітчизняну промисловість ми угробимо, хоча проблему забезпечення АПК якісною сільгосптехнікою на якийсь час вирішать", - говорить пан Олександр.

За словами заступника директора "Білоцерковмазу", вітчизняні зразки сьогодні справді програють західним аналогам. Тому єдиною конкурентною перевагою українського сільгоспмашу є нижча вартість готової продукції. Якщо комбайн "Джон Дир" коштує 1,0-1,5 млн грн, вітчизняний "Дон" можна придбати у два-три рази дешевше. Механізм здешевлення закордонної техніки зробить її доступнішою й бажанішою для аграріїв, попереджає пан Шевчук. Вихід із положення він бачить у підтримці сільгоспмашу з боку держави у вигляді пільгових кредитів на реконструкцію й модернізацію виробництва. "Продаж сільгосптехніки має яскраво виражений сезонний характер. Тим часом платити податки, платити зарплату людям треба цілий рік. Тому підприємству доводиться брати кредити. І коли платиш по них 16% річних, коштів на розвиток практично не залишається. Якби їх брати під 5-7% - це було би нормально", - вважає учасник ринку.

На думку експертів, дана ситуація типова для багатьох галузей – підтримаєш одного, у занепаді інший. Компроміс полягає не в кулуарних домовленостях керівників відомств, а у чіткій виваженій стратегії: якщо є економічна доцільність – держава вивільняє від оподаткування тощо не просто вітчизняні підприємства лише за те, що вони вітчизняні, але вкладає кошти у розвиток їхніх технологій та доведення продукції до світових стандартів. Якщо економічного ефекту в середньостроковій перспективі досягти неможливо – що ж поробиш, панове. Чи передував рішенню МінАП такий аналіз, сказати важко. Але якщо навіть і так,  Міністерству варто було би виявити мужність і пояснити свою точку зору машинобудівникам.