Що шукає прокуратура в компаніях з управління активами?

З початку серпня 2007 року більшість київських компаній з управління активами (КУА) отримали від районних органів прокуратури листи з вимогою надати копії практично всіх документів щодо діяльності КУА, інвестиційних фондів та їх інвесторів. У вересні цей процес поширився на компанії інших міст, зокрема Дніпропетровська, Львова, Харкова, Полтави, Одеси та Донецька.

На думку Української асоціації інвестиційного бізнесу, звернення прокуратури до компаній щодо "непередбаченого законодавством надання інформації є безпідставними". Асоціація висловила побоювання, що перебирання органами прокуратури функцій нагляду за інвестиційною діяльністю може призвести до "викривлення сприйняття у суспільстві цієї сфери, як злочинної".

Нагадаємо, що це вже третя хвиля перевірок прокуратурою КУА протягом останніх 12 місяців. І кожного разу у прокуратури знаходилися свої аргументи щодо початку масових перевірок. З іншого боку, попередні "атаки" прокуратури до бажаного ефекту не призвели – масових порушень виявлено не було. Можливо, не там шукали?

Ще у другій половині 2006 року Генпрокуратура ініціювала масову перевірку ДКЦПФР спільно з УАІБ діяльності венчурних фондів на предмет дотримання норм законодавства. Чиновники висловлювали занепокоєння, що деякі фонди демонструють 300% дохідність, та підозрювали їх у відмиванні коштів незаконним шляхом.

У січні 2007 року прокуратура продовжила перевірки. Компанії мали надати Держкомісії величезний перелік документів фінансової звітності. В прокуратурі наголошували, що основними цілями є перевірити кредитну історію КУА, оформлені векселі, операції з "брудними" акціями, а також фізичних і юридичних осіб (в тому числі нерезидентів), які співпрацюють з фондом. Однак, у ході перевірки були знайдені помилки лише у підрахунку доходності активів фонду.

Прикладів відмивання грошей так і не було знайдено. Виявилось, що рентабельність фондів, яка іноді складала і десятки тисяч відсотків, спричинена тим, що активи цих фондів починали зростати фактично з нуля. Тому в перші роки діяльності і виходила така висока рентабельність. За підсумками перевірки вдалося залучити до відповідальності декілька компаній за помилки у звітності, але ліцензії ніхто не втратив.

Стало зрозуміло, що використовувати для відмивання коштів венчурні фонди не вигідно. Оскільки податки в кінці-кінців сплатити доведеться, а контроль за фондами – більш жорсткий (його здійснюють ДКЦПФР та Держфінмоніторинг). Та й відстежувати грошові потоки фондів набагато простіше – вони всі користуються послугою безготівкових перерахунків.

Насправді, найбільш розповсюдженою схемою створення венчуру є фінансування будівництва за рахунок викупу облігацій попередньо вибраного інвестора. Популярність цього фінансового інструменту легко пояснюється прогалинами у законодавстві: венчурні фонди використовують для оптимізації оподаткування. Вони сплачують 25-тивідсотковий податок на прибуток тільки під час закриття, але при цьому створюватись вони можуть хоч на 100 років.

Незважаючи на безрезультатність і марність попередньої спроби, тепер прокуратура почала здійснювати нову перевірку. Метою чиновники ставлять перевірку, чи дотримуються компанії умов Закону "Про попередження та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом". Представники прокуратури наголошують, що ця перевірка є плановою та її результати будуть обов’язково оприлюднені, але тільки після виборів.

Тому сьогодні офіційні органи відмовляються коментувати хід перевірки, наголошуючи на тому, що вже було виявлено ряд порушень. Найбільш розповсюдженими з них є відсутність співробітників, відповідальних за фінансовий моніторинг, відсутність навчальних програм з підвищення кваліфікації персоналу та законодавча неосвіченість персоналу.

Цікаво, що насправді прокуратура сама не знає, що шукати, та діє за радянськими принципами. Без повідомлень про правопорушення правоохоронний орган не має права вимагати будь-які документи. Однак запропонувати надати їх у добровільному порядку безперечно має право. Логіка абсурдна: якщо КУА відмовляється надати документи, значить компанії є що ховати.

Незважаючи на те, що листи з проханням надати інформацію про роботу компанії надійшли майже в усі існуючі КУА, далеко не всі з них надали повну інформацію. Компанії пояснюють це банальним небажанням надавати конфіденційну інформацію органам, за якими законодавчо не закріплено право фінансового моніторингу. Внутрішня інформація компанії дуже дорого коштує, і її розголошення може негативно вплинути не тільки на окрему компанію, а й на ринок в цілому. Та і підготовка документації паралізує роботу компанії на декілька днів.

У будь-якому випадку жодна з опитаних "ЕП" компаній не наважилася публічно прокоментувати хід перевірок. Однак, деякі з них розповіли, що таки підготували правильно всі документи і прокуратура залишила їх у спокої. Керуюча компанія одного з фондів розповіла про свій досвід спілкування з Генпрокуратурою. "Так, ми також отримали запит з Генеральної прокуратури та підготували їм адекватну відповідь. Тобто ввічливо спитали – а навіщо вам це? На підставі чого прокуратура бере на себе функції податкової, Держфінмоніторингу та Комісії, - розповів директор однієї з Київських КУА, - Після такої відповіді, ми не отримали жодного нового листа від слідчих органів".

Ще в одній Дніпропетровській КУА розповіли, що після дзвінка з Генеральної прокуратури, перевірку документації здійснювали представники Регіонального відділу ДКЦПФР. "Основна вимога була надати реєстр власників цінних паперів", - додав представник компанії.

У будь-якому випадку, як і в кожній сфері діяльності, у роботі деяких венчурних фондів безперечно можуть існувати схеми відмивання коштів: від накручування цін фіктивних цінних паперів до інших правопорушень. "До нас теж зверталися представники прокуратури, ми, заради цікавості, надали їм документи, вони їх "перевірили" і зрозуміли, що результат відсутній. Для перевірок такого плану необхідно мати практику розкриття схем через ПІФи, а її в них немає", - прокоментував дії Генпрокуратури заступник директора однієї з київських КУА, яка керує венчурним фондом нерухомості.

Можливо, не маючи змоги виправити прогалини у законодавстві, Генеральна прокуратура намагається шляхом постійних перевірок запобігти масовому створенню венчурних фондів або просто таким чином відлякати інвесторів. Найбанальніша версія – чиновникам просто захотілося перевірити реальність високої рентабельності фондів з метою вкласти власні кошти і, можливо, на пільгових умовах, якщо прокуратура запропонує закрити очі на дрібні правопорушення.

Нагадаємо, що сьогодні в Україні діє більше 300 ліцензованих компаній з управління активами, які управляють майже 700 інвестиційними фондами. Та з них близько 600 фондів – венчурні. Враховуючи значні податкові пільги, впровадження будь-яких інноваційних програм вигідно здійснювати шляхом венчурних інвестицій. Єдиною перешкодою майбутньому розвитку закритих венчурних фондів можуть стати нові законодавчі обмеження. Фондовики прогнозують, що саме цим закінчаться масові перевірки інвестиційних компаній. Більш за все вони побоюються вимог щодо розкриття інформації про власників та вкладників фондів, що може суттєво відлякати інвесторів.