Фондові перегони: Хто наздожене індекс?

Український фондовий ринок стрімко зростає, з початку року підвищення індексу ПФТС склало більш ніж 100%. І незважаючи на затягнутий період стагнації, пов’язаний з кризою на світових ринках, потенціал для подальшого росту в українського фондового ринку є.

Тому пересічний громадянин цілком ймовірно може зацікавитись інвестиціями у цінні папери. Однак результати відкритих пайових інвестиційних фондів у кращому випадку півтори-два рази гірші за індекс. Тож розраховувати на надприбутки у короткостроковій перспективі приватному інвестору не доводиться.

І дійсно, як помітно з таблиці, основні відкриті фонди великих компаній суттєво відстають у дохідності від зростання індексу ПФТС, який наразі є одним із основних, що відображає зростання українського фондового ринку.

Дохідність інвестиційних фондів з початку року за підсумками серпня та протягом серпня

Диверсифікація ризиків

Аналітики пояснюють таку різницю між зростанням індексу та дохідністю портфелів тим, що відкриті фонди намагаються максимально диверсифікувати ризики з метою отримання гарантованого прибутку. Тому майже завжди у портфелях можна побачити високий відсоток державних облігацій та депозитів. Ще однією, можна сказати, головною причиною такої диверсифікації є дуже жорсткі законодавчі обмеження. Портфель відкритого пайового фонду має складатися не більше, ніж з 40% акцій. Щоправда, така диверсифікація портфелю дозволяє забезпечувати достатньо високі прибутки за рахунок росту акцій та гарантувати стабільний дохід за рахунок депозитів та муніципальних облігацій.

Втім, з початку 2007 року дуже популярним стають закриті та інтервальні фонди. І це незважаючи на те, що інвестор, вкладаючи у такий фонд, зможе отримати свої гроші або через рік (у інтервальному фонді), або під час закритті закритого фонду. Такі фонди можуть формувати свої портфелі виключно з акцій, тому під час зростання вітчизняного ринку, на якому більшість акцій є недооціненими, можуть демонструвати надприбутки у середньостроковій та довгостроковій перспективах.

Складові деяких інвестиційних фондів

Тому коли індекс зростає на 100% - дохідність відкритих фондів зростає істотно повільніше. Якщо індекс спадає, консервативна складова фонду дозволяє мінімізувати втрати.

У будь-якому випадку, якщо темпи зростання дохідності фонду нижче середніх, це може говорити або про занадто консервативний підхід до управління фонду, або про помилковий вибір кошику акцій керуючої компанії. При виборі фонду для інвестицій, окрім, вибору прийнятного рівня дохідності та ризиків, варто також враховувати так званий індекс Шарпа, який оцінює ефективність діяльності фондів, враховуючи волатильність його динаміки зростання. (Наскільки залежить дохідність фонди від криз на ринку).

Але, навіть у закритих чи інтервальних фондах з ризиковою стратегією, частка акцій у портфелі яких сягає 70-90%, не завжди спостерігається подібне до індексу зростання. Індекс ПФТС складається в основному з голубих фішок, для яких в Україні характерна низька ліквідність(відсутність пропозиції) в умовах зростаючої тенденції на ринку, тому, на думку заступника директора Торгівельного департаменту "Драгон Капітал" Деніса Мацуєва, навіть за великого бажання фонди не могли б формувати великі позиції у індексних паперах(паперах компаній що входять до індексної корзини ПФТС). Через це, місцеві компанії намагаються купувати папери компаній другого та третього ешелону. А тут існує ризик додаткової емісії. Власнику контрольного пакету акцій ніщо не завадить збільшити статутний фонд компанії, що призведе до суттєвого зниження ціни акцій. Роблячи це, він може керуватися будь-чим - від бажання стимулювати виробництво до наміру позбавитись дрібних співвласників. І статись це може будь-якої миті. Тому спрогнозувати, куди саме варто вкладати гроші, досить складно. Такий ризик в Україні існує майже у кожному випадку.

Та і "переграти" індекс на ефективних ринках, насправді, досить важко. За словами аналітика компанії "Тройка Діалог Україна" Максима Бугрія, ряд академічних досліджень доводять, що у довгостроковій перспективі дохідність фондів на ринках, що розвиваються, трохи нижча дохідності основного ринкового індексу.

Але, сьогодні реалії українського ринку такі, що якщо торгувати акціями недооцінених компаній другого і третього ешелонів, то можна отримувати набагато вищий, за ринковий індекс, результат – деякі з них зростають в ціні на 200-300% за рік. Однак, окрім ризиків додаткової емісії, за словами Бугрія, поки що достатньо важко активно ними торгувати ще і через малу кількість акцій компаній у вільному обігу, низькі об’єми торгів та високу різницю між цінами купівлі-продажу. Протягом дня ціни на акції компаній другого та третього ешелонів можуть змінюватись на 20-30% у будь-яку сторону.

Про що говорить індекс?

Гравці дуже часто жаліються, що індекс ПФТС не відображає реальну ситуацію на ринку. По-перше, індекс не розраховується у режимі реального часу, а тільки за результатами торгівельної сесії. По-друге, він достатньо вузький, його галузева структура зовсім не відповідає участі кожної галузі у сукупному виробництві. Наприклад, доля енергетичних компанії у виробництві складає 3,5%, тоді як в індексу їхня частка – 20%. І навпаки – у кошику індексу відсутні компанії харчової промисловості, на долю яких припадає 23% всього промислового виробництва.

Однак, якщо порівнювати середнє зростання акцій на усьому ринку та зростання індекс ПФТС, то, за словами директора Торгівельного департаменту Костянтина Лісничого, вони будуть не дуже різнитися між собою. Тим більш, на думку Бугрія, останнім часом ПФТС робить кроки задля того, щоб індекс більш реально відображав ситуацію на ринку. Влітку до індексного кошику біло включено акцій Азовсталі, Маріупольського меткомбінату та ВАТ "Мотор-Січ".

Низька ліквідність

Головною причиною не ідеальності роботи фондового ринку в Україні залишається його низька ліквідність. Сьогодні реально на ринку працюють 10-15 великих гравців, які формують ринок. За словами Мацуєва, тільки доля "Драгон Капітал" в обороті ПФТС за рік досягає 33%. Ліквідність страждає також через низький free-float (процент акцій на ринку). Середній відсоток акцій у вільному обороті сьогодні складає 7% - що є дуже низьким показником. Тоді як на фондових ринках розвинутих країн цей показник в рази більший.

Також, отримувати великі об’єми на купівлі  ряду найбільш ліквідних акцій не можливо через те, що спеціально "заморожуються" обсяги акцій, що торгуються. На думку Бугрія, це відбувається через те, що певна кількість інституціональних інвесторів не орієнтується на короткострокові вкладення.

З іншого боку, ліквідність ринку поступово зростає. Зараз середньоденні об’єми торгів складають 20-25 млн. грн. на день проти 15 млн. грн. за торгівельну сесію на початку року. За словами Бугрія, покращенню ліквідності будуть сприяти первинні та вторинні розміщення, активізація яких очікується у 2008-2009 роках.

Тож можна оптимістично дивитися у майбутнє. За наявності технічної системи Інтернет-трейдингу, приватні інвестори зможуть також самостійно торгувати на ринку. Сьогодні вони працюють тільки через брокера, частка фізичних осіб у грошах фондів складає, за оцінкою аналітиків компанії "Сократ", від 10 до 20% та продовжує збільшуватись.

Фондовики хоч і признають дуже низьку ліквідність ринку, але не погоджуються з тим, що інвестиційні фонди перешкоджають приватним інвесторам. "Не можна стверджувати, що фізичні особи не можуть отримувати високі прибутки. Як зараз, так і за впровадження Інтернет-трейдингу, фізичні особи зможуть отримувати великі об’єми, якщо будуть робити правильні інвестиції. Тим більш за допомогою Інтернет- трейдингу це можна буде робити набагато швидше та дешевше", - запевнив Мацуєв.

Якби фондовики не скаржилися на недосконалість ринку, також має право на існування думка, що дохідність в 2-3 рази нижчу за індекс пайові фонди демонструють просто тому, що не хочуть ділитися доходом. Тобто в найбільш привабливі папери на ринку фондові компанії намагаються вкладати тільки власні кошти. А для торгівлі менш привабливими паперами – залучати інвестора.