"Укравтодор": Нехай бажання співпадають з можливостями

Так сталося, що на урочистій церемонії "пуску" першої ділянки траси "Кіпті – Бачевськ", що на Чернігівщині, ЗМІ були відсутні. З невідомих причин захід перенесли на один день вперед. Більш того, навіть міністр транспорту та зв’язку Микола Рудьковський лише о другій дня дізнався, що о четвертій його очікують на урочистому відкритті траси.

Відтак майже ніхто (крім власне своїх) не почув сенсаційну заяву голови Української державної адміністрації автомобільних доріг Володимира Демішкана. Виступаючи на урочистому мітингу, він розповів зібранню про плани щодо залучення на перспективні проекти кредитів ЄБРР. Зокрема, про залучення кредиту у 460 млн. дол. на реконструкцію автотраси Київ-Чоп.

Нагадаємо, що кредитну угоду на 200 млн. дол. між Європейським інвестиційним банком (котрий буде фінансувати проект спільно з ЄБРР) та Кабінетом міністрів України було підписано 30 липня цього року. На зазначені кошти в 2008 році планується завершити будівництво ділянки траси від Бродів до Житомира.

Говорячи про наступні роботи, пан Демішкан заявив, що для освоєння цього кредиту будуть залучатися вітчизняні автодорожні підприємства – тобто райавтодори та облавтодори.

"Так, з перших проектів ЄБРР була така вимога для учасників – наявність міжнародного досвіду. Тому у нас працювали закордонні компанії. Проте зараз ми надаватимемо перевагу вітчизняним підприємствам", - відзначив голова Укравтодора.

Що тут цікавого? Річ в тім, що перемовини з ЄБРР про виділення 400 млн. євро для реконструкції української частини п’ятого панєвропейського транспортного коридору довжиною 842 км на ділянці Київ-Чоп були розпочаті ще у 2000 році. В 2002 році сторони перейшли до практичної фази реалізації першого етапу проекту. Протягом трьох років було зведено дільницю Чоп-Стрий довжиною 200 км. На ці роботи Європейський банк реконструкції та розвитку виділив 75 млн. євро. Ще 25 млн. євро профінансував Укравтодор.

Другий етап передбачає будівництво на дільниці Стрий-Броди. Його завершення планується у 2007 році. Обсяг кредитування з боку ЄБРР склав 100 млн. євро. Реалізацію обох етапів здійснювали турецька компанія "Онур" та македонська "Граніт-М", котрі виграли відповідний тендер.

Працювали на будівництві й українські компанії, але виключно в якості субпідрядників, котрих залучали згадані вище "Онур" та "Граніт-М".

Тепер щодо заяви голови Укравтодора. Оскільки вона виходила від особи офіційної та робилася публічно, можна було б так і писати: "Укравтодор" при будівництві доріг за рахунок міжнародних фінансових інституцій надаватиме перевагу українським компаніям". Добра новина була б. Якби "ЕП" її підтвердили в офісі ЄБРР.

Натомість, за словами керівника прес-служби представництва ЄБРР в Україні Антона Усова, банк не має наміру відмовлятися від пункту про наявність у майбутнього підрядника міжнародного досвіду при проведенні тендеру на реалізацію третього етапу реконструкції траси Київ-Чоп. "В ЄБРР існують жорсткі директиви щодо правил проведення закупівель на кошти банку", - пояснив пан Усов.

Відтак, українські райоблавтодори можуть зайве не турбуватися. Вести підрядні роботи за міжнародними кредитними проектами їм не доведеться. Втім, в нашій державі це, мабуть, і непогано. Тут можна згадати і сумний досвід траси Київ-Одеса, котра так і не стала автобаном. Підрядниками там виступали вітчизняні компанії. А один кілометр шосе обійшовся державі в шість разів дорожче, ніж кілометр цієї ж дороги, зведений раніше. Лише на ділянці Жашків - Червонознаменка вартість виконаних робіт майже вдвічі перевищила проектну.