Кого годують надра України
Чергові перестановки в геологорозвідувальній галузі нічого гарного їй не обіцяють. І після чергових махінацій, Україна може знов повернутись до стану, в якому знаходилася наприкінці 90-тих. Тільки ресурси, що тоді вважались державними, раптом опиняться у
Відомо, що Україна є країною корисних копалин. Обіймаючи 0,4% суші, вона володіє 5% світових запасів корисних копалин. Здавалося б, маючи настільки великий потенціал, Україна може заробляти величезні кошти на своїх надрах, як це роблять інші країни. Не кажучи вже про зміцнення енергетичної незалежності та задоволення власних потреб в деяких видах сировини для промисловості за рахунок власного видобутку. До розпаду СРСР дійсно так і було – геологорозвідка вважалась одним з основних національних пріоритетів. На розвиток галузі виділялися величезні кошти, а працювати в геологорозвідці вважалося престижно.
Вбити Білла
Все докорінно змінилося після розпаду СРСР. Після набуття незалежності Україною в 1991 році, геологорозвідувальна галузь протягом декількох років ще якимсь чином трималася на плаву, після чого наступив тривалий період стагнації, що продовжується і донині. До 2000 року її фактично знищили загальний незадовільний стан економіки, а як наслідок зменшення відрахувань на розвиток галузі, скорочення державних замовлень, несвоєчасні відрахування нафто- і газовидобувних організацій на геологорозвідувальні роботи та й напускна байдужність чиновників до проблем геологорозвідки. Адже чим проблемніша галузь, тим більш можливостей для корупції. Таким чином, основні фонди більшості підприємств були зношені понад 70-80%.
Як гартувалася сталь
Під тиском фактів і гнівом громадськості, та й просто, аби не втратити ті крихти, що залишилися, уряд мав звернути увагу на надра України. І звернув. У звичний для себе спосіб. Скориставшись вже апробованою на підприємствах нафтогазової галузі схемою, вони за принципом і подобою "Нафтогазу України", створили Національну акціонерну компанію на базі підприємств геологорозвідки. При цьому, в офіційних заявах геологорозвідка зводилася в ранг національних інтересів, а новій компанії надавався статус ледь не панацеї від усіх проблем галузі, що нагромадилися за десятиліття.
Відтак "з метою покращення забезпеченості потреб України в корисних копалинах, збереження та нарощування потенціалу геологічних підприємств, згідно з Указом Президента України № 802 від 14 червня 2000 р. "Про заходи для підвищення ефективності керування підприємствами в галузі геології", була створена Національна Акціонерна Компанія (НАК) "Надра України". Рішенням Уряду України до складу Компанії передано 13 геологорозвідувальних та спеціалізованих підприємств. На сьогодні НАК "Надра України" є найбільш потужною, професійною та кваліфікованою компанією, що реалізує інтереси держави та здійснює інвестиційні проекти в геологорозвідувальній галузі на території України". Саме так описуються основні цілі і стан компанії на офіційному веб-сайтв НАК "Надра України".
Сувора реальність буття
Однак не все так робиться, як бажається. Створення НАКу, м'яко кажучи, себе не виправдало. Від початку свого існування компанія була збитковою (див. таблицю 1). Крім того, розбазарювання державних коштів отримало новий імпульс: деякі "дочки" компанії штучно були доведені до банкрутства, про спільну діяльність краще взагалі промовчати. Дивна така собі діяльність, коли пробурені за державний кошт (тобто, платників податків) шпари безкоштовно дістаються, так званим, інвесторам?
На усіх таких фактах неодноразово робило наголос Головне контрольно-ревізійне управління України, рекомендації передані в уряд, однак ефекту немає... За винятком того, що керівників "Надра України" міняли, як брудні рукавички, тасуючи ту саму адміністративну колоду.
Експерти вважають, що часта зміна голів правління підприємства також негативно відбивалася на його розвитку. Кожен керівник пропонував свій курс на видужання, однак суть зловживань у відомстві не мінялася.
Фінансові показники НАК "Надра України" (тис. грн.)
Нова мітла
Не виключенням став і поточний 2007 рік. Незважаючи на те, що компанії вдалося провести низку успішних конкурсів із залучення інвесторів для проведення геологічного вивчення надр і дослідницько-промислової розробки ряду майданчиків і родовищ дочірніх підприємств компанії, і, здавалося б, тим самим залучити кошти, її фінансовий стан тільки погіршився.
Так, чистий збиток "Надра України" за перше півріччя 2007 року за українськими стандартами бухгалтерського обліку склав 11 млн. 232,1 тис. грн., що майже втричі більше, ніж за аналогічний період 2006 року. Не варто забувати, що минулого року він був найбільшим за всю історію існування компанії. Однак, за підсумками роботи в першому кварталі компанії вдалося скоротити збиток на 5,6%, у порівнянні з першим кварталом 2006 року, до 7,036 млн. грн.
Відтак напрошується ряд питань: що сталося з компанією за три місяці, у чому причина? Однак офіційну позицію компанія так і не озвучила.
Може, річ в останніх планах Міністерства охорони природного навколишнього середовища, що завідує НАКом. Наприкінці червня поточного року, перший заступник міністра та голова наглядацької ради національної акціонерної компанії "Надра України" Сергій Глазунов проінформував про те, що відомство до вересня має намір надати план реструктуризації "Надра України".
У свою чергу, в одному зі своїх інтерв'ю, глава "Надра України" Едуард Ставецький повідомив, що керівництво компанії розглядає можливість приватизації частини дочірніх підприємств у рамках реструктуризації. За його словами, у компанії нараховується сім проблемних дочок, для яких краще знайти приватного інвестора. "Якісь, не виключаю цього, варто взагалі ліквідувати, якісь об'єднати", - сказав Ставицький.
Спостерігачі припускають, що Мінпприроди таки вдасться представити і затвердити план реструктуризації до проведення виборів. Як кажуть: краще синиця в руках, ніж журавель у небі. А погіршення фінансового стану лише на руку для виведення цікавих активів.
Таким чином, чергові перестановки в геологорозвідувальній галузі нічого гарного їй не обіцяють. І після чергових махінацій, Україна може знов повернутись до стану, в якому знаходилася наприкінці 90-тих. Тільки ресурси, що тоді вважались державними, раптом опиняться у якихось зовсім приватних руках.