Регіони пішли з шапкою по промисловому колу

Регіонали на півкроку випередили президента, який вчора зустрівся з представниками великого бізнесу, в роботі з госпактивом країни. За день до того великі промислові підприємства відвідав міністр охорони навколишнього середовища Василь Джарти (№22 в списку Партії регіонів на виборах-2006). Формальним приводом для робочої поїздки на "Криворіжсталь" і Південний гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК) стало проведення виїзної колегії Мінприроди.

Оскільки нічого особливого на виїзній колегії журналісти не почули, доводиться припустити, що виконання природоохоронних заходів на комбінатах цікавило Василя Георгійовича з огляду на можливість добровільних пожертв в передвиборну касу Партії регіонів.

Дійсно, еко-міністрові зручніше за інших аргументовано говорити на цю тему з топ-менеджментом підприємств гірничо-металургійного комплексу. Адже директорат чудово розуміє – будь-який ГЗК, меткомбінат або коксохімзавод можна закрити хоч завтра. На абсолютно законних підставах. Практично всі ці підприємства були зведені у 1930-1950 роках, коли людина була найдешевшим витратним матеріалом. І про шкідливий вплив виробництва на навколишнє середовище, а відтак - на здоров'я людей, при проектуванні думали менше всього. Мало що змінилося і в подальші роки радянської влади.

Незалежність позначилася епохою первинного накопичення капіталу та приватизацією промгігантів. Олігархи радісно вичавлювали з куплених випадково заводів ресурс, що залишився. Про інвестиції в нові технології із замкнутим водооборотним циклом, переходом на використання доменного газу замість природного, закриту систему шихтоподання і розливання сталі нові власники не хотіли навіть чути.

Тобто проблемами екології в ГМК досі ніхто реально не опікувався. Як результат – на тій самій "Криворіжсталі" викиди пороші вдвічі перевищують норму, а викиди азотних з'єднань – в два з половиною рази. Аналогічна картина на інших підприємствах галузі.

Звісно, у відносинах виконавчої влади і бізнесу регіонали Америки не відкрили. Початок практики передвиборчого доїння поклав попередній президент. Напередодні чергових перегонів Кучма особисто об'їжджав всі значущі підприємства – ту ж "Криворіжсталь", "Азовсталь", "Запоріжсталь", "Мотор-січ" тощо. І популярно пояснював директорам, де вони будуть, і що з їх підприємствами може трапитися, якщо вони, по-перше, не забезпечать потрібні результати голосування на своїх виборчих ділянках (вони організовуються на підприємствах з безперервним виробничим циклом, до яких відносяться всі без виключення металургійні і коксохімічні заводи). І по-друге, якщо не підкинуть грошенят на передвиборну кампанію.

Зрозуміло, що підприємства з офіційним доходом в сотні мільйонів гривень зробили адекватні висновки. Звісно ж, в офіційних звітних документах заводської бухгалтерії ці суми ніколи не проводилися. Їх точну величину знали тільки перші особи та головні бухгалтери. Інші могли лише приблизно здогадуватися про масштаби політспонсорства. Хоча про сам факт його існування заводчанам було добре відомо.

Вочевидь, багатий досвід екс-президента потрапив в надійні руки. Це підтверджується, наприклад, заявою Василя Джарти, зробленою під час прес-конференції за підсумками колегії в Кривому Розі. Міністр з серйозним виразом обличчя сказав, що йому сподобалося, як йде справа з природоохоронними заходами на Північному і Центральному ГЗК, що викликало гучний сміх серед місцевих журналістів та стримані посмішки спостерігачів.

Місцевим дуже добре відомо, що на вказаних гірничо-збагачувальних комбінатах проблеми рекультивації земель і утилізації відвалів стоять не менш гостро, аніж на Південному, Інгулецькому, Криворізькому ГЗК. Інша справа, що ЦГЗК та ПівдГЗК належать Рінату Ахметову. А значить, до них у нинішнього міністра претензій не може бути за визначенням.

Дійсно, який сенс тиснути на той самий маріупольський меткомбінат ім. Ілліча, якщо його власник Володимир Бойко досить жваво фінансує виборчу кампанію Соцпартії? Або на "Азовсталь", ще одне володіння Ріната Леонідовича?

Інша справа – підприємства, що належать бізнес-групам, які не мають яскравої політичної забарвленості. Це та ж "Криворіжсталь", контрольована "Арселорміттал Стіл" (ЄС-Індія), Інгулецький ГЗК, контрольований "Смарт-груп" (Росія), "Запоріжсталь", контрольована "Мідланд груп" (Канада), Запорізький алюмінієвий комбінат, контрольований об'єднаною компанією "Російський алюміній" і низка інших "нейтральних" заводів. Саме на них, на думку місцевих спостерігачів, найближчим часом буде зосереджено найпильнішу увагу Мінприроди, податкової адміністрації і інших центральних органів виконавчої влади, що знаходяться під крилом регіоналів.