Хто краде гроші "Нафтогазу"?

Компанія "Нафтогаз України" за всіх часів зостається найпотужнішим джерелом доходу для чинної влади та водночас найкорумпованішою структурою серед державних компаній.

Якого б кольору політична сила не перемогла на чергових виборах, її лідер, чи-то Леонід Кучма, чи-то Віктор Ющенко, чи-то Віктор Янукович отримує у "користування" це майже невичерпне джерело великих грошей. Тому для "Нафтогазу" кожне нове "пришестя" на український владний олімп супроводжується глобальною перестановкою кадрів по всій вертикалі компанії.

Причому "Нафтогаз" завжди "належав" не тому, хто мав його контролювати за законом, а найсильнішому. Наприклад, за часів президентства Леоніда Кучми компанія формально підпорядковувалася уряду, проте її завжди очолювали люди президента: Бакай, Бойко. Після "помаранчевої" революції, коли влада перейшла до рук Президента Ющенка, на чолі НАКу став його найближчий друг Олексій Івченко.

Коли після останніх парламентських виборів до влади повернувся Віктор Янукович, "Нафтогаз" вже підпорядковувався не Кабміну, а Мінпаливенерго. Чинному міністру палива та енергетики Юрію Бойку вдалося знайти повне порозуміння з прем’єром, аби компанію міг очолювати його давній товариш по роботі на Лисичанському нафтопереробному заводі Євген Бакулін.

Ще одна цікава деталь. У "Нафтогазу" вже кілька років фактично не працює наглядова рада. За часів Кучми її якийсь час очолював Валерій Хорошковський. Проте, коли він пішов з посади міністра економіки і фактично виїхав до Росії, уряд так і не звільнив його з посади в НАКу, також не було легітимно перепризначено решту її членів.

Така ситуація зберігалася аж до призначення нинішнього голови наглядової ради Олексія Івченка, яке сталося після його звільнення з посади керівника "Нафтогазу". Проте, зрозуміло, що нинішній менеджмент "Нафтогазу" не має жодного наміру співпрацювати із своїм політичним опонентом.

Тож, орган, що мав би контролювати керівництво найбагатшого в Україні держхолдингу, вже багато років поспіль є паралізованим. Можна сказати, що це одна з причин, через яку можна майже безкарно "прокручувати" найрізноманітніші схеми по викачуванню грошей із державного підприємства.

Це і закупівля обладнання, всіляких робіт і товарів через десяток посередників за неймовірно високими цінами, на чому наживаються сотні наближених до влади торгових компаній; і позики, взяті холдингом у "потрібних" кредиторів під неймовірно високі відсотки; і безпричинне списання боргів деяким приватним боржникам… Перелік можна продовжувати нескінченно.

При цьому за всю історію "Нафтогазу" через всі ці зловживання не поніс відповідальності жоден з її керівників. Максимум, що могло їм загрожувати – втрата рейтингу через корупційний або політичний скандал, як це сталося з Олексієм Івченком, на долю якого припав конфлікт з Росією через нібито несанкціонований відбір газу Україною із газотранспортної системи, і звинувачення Генпрокуратури у замовленні на Новий рік неймовірно дорогих снігуроньок.

Компромат

"Спливання" на поверхню якихось компрометуючих документів щодо конкретних зловживань в "Нафтогазі" – досить велика рідкість.

Проте нещодавно до редакції "Економічної правди" потрапило кілька цікавих документів з "Укравтогазу" – це структурний підрозділ нафтогазівської "дочки" "Укртрансгаз". Матеріали свідчать не про якісь хитромудрі схеми за участі багатьох учасників, а про вимоги здійснювати... банальні крадіжки в інтересах керівництва.

Ласий шматок

Державна структура – управління "Укравтогаз" – продає через мережу автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (тобто автозаправок) стиснений природний газ (метан), що використовується в якості моторного палива для автомобілів. Всього таких газових автозаправок 89 і розташовані вони по всій Україні.

Торгівля метаном в якості палива є досить вигідним і перспективним бізнесом в Україні, адже він в два рази дешевшим ніж, наприклад, бензин. Клієнтами газових автозаправок є компанії, які заробляють на автоперевезеннях, тому попит на метан досить великий і безперервний.

І середньорічна виручка "Укравтогазу" від реалізації метану складає ні багато ні мало – 800 мільйонів гривень на рік. Цілком природно, що це підприємство з досить великим і стабільним доходом опинилося в центрі корупційного скандалу.

Кадри вирішують все

Після того, як Юрій Бойко домігся призначення головою "Нафтогазу" Євгена Бакуліна, той подбав, щоб в "Укртрансгазі" з'явилася його людина. Ним виявився давній знайомий Бакуліна Микола Парсєнтьєв, з яким він працював на вже згаданому вище Лисичанському НПЗ.

Парсєнтьєв обійняв посаду головного інженера цієї "дочки" НАКу. Як стверджують деякі джерела в самому "Нафтогазі", де-факто саме через нього проходили всі фінансові і життєво важливі для компанії рішення.

Не дивно, що до всіх підрозділів компанії потрапили близькі до Парсентьєва люди. Зокрема, керівником самого Управління "Укравтогаз" став близький до Парсєнтьєва Андрій Пляцко. Останній в свою чергу постарався замінити керівництво всіх підрозділів "Укравтогазу", що безпосередньо керують газовими автозаправками.

Саме після цього, як заявляють працівники заправок, з боку нового керівництва почалися вимоги виплачувати їм готівку, створюючи тим самим корупційну вертикаль.

Втім, у самому ж НАКу, навпаки, стверджують, що такі порушення коїлися ще до приходу в "Укртрансгаз" керівництва, яке призначив Євген Бакулін. І тому, вважає "Нафтогаз", зараз скаржники намагаються звалити свою провину на когось іншого. Але вже після того, як статтю було підготовлено до друку, поінформоване джерело "Економічної правди" в "Нафтогазі" повідомило, що перевірок зловживань попередників нинішніх менеджерів насправді не проводилося.

Про злодійство

Люди, призначені до приходу Бакуліна, скаржаться, що нове начальство "Укравтогазу" не вигадало нічого кращого, як вимагати від працівників красти гроші безпосередньо із каси підприємства. Керівники підрозділів компанії просто проводили так звані "бесіди" із безпосередніми начальниками та матеріально відповідальним робітникам автозаправок.

Останнім пропонували щоденно віддавати керівництву 10-20% денної виручки заправки готівкою (!) у доларах США. У разі відмови від такої "пропозиції" робітникам погрожували, або починались трохи не щоденні перевірки, які нерідко проводилися з великими порушеннями.

Про це говориться в листах профспілок підрозділів “Київавтогаз” та “Львівавтогаз”, що були направлені до “Укртрансгазу”, а також в протоколі засідання комісії, що розслідувала викладені у листах факти зловживань.

Публікується зі скороченнями

Наприклад, відповідно до протоколу засідання, начальник автозаправки в Луцьку В.Довгаль стверджує, що після "пропозиції" начальства віддавати частину виручки готівкою, на його заправці почалися раптові інвентаризації та перевірки.

Начальник львівського підрозділу компанії "Львівавтогаз" Фелікс Яремчук особисто о шостій ранку приїздив перевіряти касову дисципліну на заправці. Проте, за словами Довгаля, Яремчук чомусь забув зробити записи в журналі перевірок щодо свого "рейду".

Публікується зі скороченнями

За словами заступника голови профкому "Львівавтогазу" В.Шинкарика, керівництво примушувало підлеглих красти гроші із каси підприємства і проводило чисельні перевірки з порушенням правил.

Це підтвердила більшість начальників заправок, про що і було зроблено запис в протоколі засідання комісії.

Публікується зі скороченнями

По суті, наведені документи виглядають як рідкісний у нафтогазовій сфері доказ зловживань.

(Оригінали листів профспілок РВУ “Київавтогаз” та РВУ “Львівавтогаз”, а також в протокол засідання комісії, що розслідувала викладені у листах факти зловживань.)

Про злодіїв

Аби дізнатися думку керівництва "Укртрансгазу", "Економічна правда" звернулася безпосередньо до Миколи Парсєнтьєва, який зараз обіймає посаду в.о. голови "Укртрансгазу". Він повідомив, що поки що не може прокоментувати звинувачень працівників, оскільки в компанії не ухвалено кінцевого рішення щодо цього питання. Судячи з легкого і невимушеного тону пана Парсєнтьєва, він не вбачає небезпек для себе у скаргах автозаправщиків.

"Зараз закінчується розслідування, яке має встановити, чи мали місце порушення з крадіжкою грошей, чи хтось просто хоче зробити собі передвиборчий "піар", - сказав Парсєнтьєв. - У вівторок відбудеться засідання спеціальної комісії, де і буде вирішено це питання, тобто чи є такий конфлікт на підприємствах, чи там просто якась буза".

Безпосередній керівник "Укравтогазу" Андрій Пляцко взагалі вважає, що насправді нічого не сталося, і все, про що йдеться в заявах – вигадка.

"Це організовані незрозуміло ким звернення трудового колективу, невідомо до кого, в них містяться абсолютно неправдиві заяви, - сказав Пляцко. - Це вимисел людей, що намагаються дестабілізувати ситуацію на підприємстві руками колективу".

Головна думка, що виказали обидва наші співрозмовники: те що сталося, вони не вважають навіть конфліктом.

Крім того, увагу привертає і те, що обидва листи зі скаргами (і від "Львівавтогазу", і від "Київавтогазу") написані нібито під копірку. І виглядає це як спроба централізовано створити протести на місцевому рівні.

Ці обставини наводять на думку про те, що в самому "Нафтогазі" йдуть звичні для нього потаємні ігри, за правилами яких переможцем стане той, в кого більше влади, а громадськість так і не дізнається, хто ж справжній злодій.

"Укравтогаз" – це один з багатьох прикладів, які зустрічаються в газовій галузі України трохи не на кожному кроці. "Економічна правда" сподівається продовжити свої розслідування і щиро сподівається на те, що викладені факти і документи зацікавлять правоохоронців.