Росія атакує за всіма енергетичними фронтами
Оскільки США та ряд європейських держав сприймають такі дії Росії мало не як "війну", то можна уявити деякі нещодавні події у вигляді чергового "зведення бойових дій" Росії на енергетичних фронтах. Звичайно, не все так добре у російському енергетичному се
"Суттєві економічні успіхи всередині країни і за кордоном зміцнюють позиції Росії, дозволяють збільшити військові витрати і досягати цілей, які не завжди відповідають інтересам Заходу", – відверто говорив директор національної розвідки США Джон Негропонте, виступаючи недавно на слуханнях у сенатському спецкомітеті з розвідки.
Він відмітив, що "Росія намагається використовувати у своїх інтересах високі ціни на енергоресурси", реалізуючи "тактику сильної руки стосовно сусідніх країн". І резюмував: посилення позицій Росії як енергетичної супердержави може бути проблемою для інтересів США та інших західних країн.
Про плани поновити колишній світовий вплив Росії шляхом нарощування могутності в енергетичних галузях недвозначно заявляв і президент РФ Владімір Путін.
Оскільки США та ряд європейських держав сприймають такі дії Росії мало не як "війну", то можна уявити деякі нещодавні події у вигляді чергового "зведення бойових дій" (стратегічного і тактичного значення) Росії на енергетичних фронтах.
Нафта
Стало відомо, що Росія будує новий нафтопровід в обхід Туреччини, тим самим вирішуючи проблему Босфору і Дарданелл. Це відповідь Анкарі, що вводила все нові обмеження на водотоннажність та графік руху суден з російською нафтою через протоки.
Нафтопровід пролягатиме через територію Болгарії та Греції. 285 км від болгарського Бургоса до грецького Александруполіса обіцяють пройти за три роки. На першому етапі через нафтопровід будуть прокачувати 15 млн. т нафти, потім – 35 млн. з перспективою розширення до 50 млн. т. У Росії в проекті контрольний пакет (51,7%), який порівну поділили "Транснєфть", "Роснєфть" та "Газпромнєфть".
Оскільки частина російської нафти сьогодні завантажується на танкери після її транспортування нафтопроводом "Одеса-Броди" (у реверсному режимі), то завершення будівництва труби через Болгарію та Грецію буде, вірогідно, мати певне значення і для України.
У квітні Росія почне будувати ще один нафтопровід – в обхід уже Білорусі. Проект постанови про будівництво нафтопроводу "Унеча-Приморськ", що огинає територію Білорусі, узгоджено з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами і передано на розгляд і затвердження в уряд РФ.
Новий нафтопровід дозволить суттєво знизити ризики у поставках нафти з РФ у дальнє зарубіжжя нафтопроводом "Дружба". Реалізація проекту, оператором якого виступає російська компанія "Транснєфть", з моменту підписання відповідної постанови займе близько 18 місяців.
Цим нафтопроводом на першому етапі планується експортувати 50 мільйонів тонн нафти з перспективою збільшення до 75 мільйонів тонн. Наразі через Білорусь транзитом по трубопроводу "Дружба" транспортується до 80 мільйонів тонн російської нафти.
Газ
Провідні газовидобуваючі країни досягли принципової домовленості про створення так званої "газової ОПЕК". Нарада країн-експортерів газу в Катарі 9 квітня дасть серйозний поштовх до створення газового картелю. Засновниками готові стати Росія, Іран, Катар, Венесуела та Алжир.
Нагадаємо, що президент РФ Владімір Путін на прес-конференції 1 лютого, відповідаючи на питання про перспективи створення газового картелю, сказав: "Газовий ОПЕК" – ідея цікава. Ми подумаємо".
У випадку створення "газової ОПЕК" ЄС виявиться у потенційно дуже небезпечному становищі. Тим паче, що Алжир, а також Тринідад і Тобаго (ця країна також виявила бажання приєднатися до картелю) розглядалися Європою як альтернативні постачальники газу. Відповідно, тепер виникає ризик суттєвого росту цін на газ – про що тільки і мріє "Газпром" (і Москва взагалі).
Порівняно з потужною атакою у вигляді "газової ОПЕК" пуск нового газопроводу Іран – Вірменія здається невеликим успіхом Росії – "битвою", так би мовити, місцевого масштабу.
Роль Росії у цій події полягає в тому, що загалом 70% акцій СП "ВірмРосгазпром", якому Єреван віддає право керування газопроводом, належить "Газпрому" та "Ітері".
"РБК daily" повідомляє, що газопровід, який пов'язує міста Мегрі та Каджаран – "лише перший крок" у створенні великої газової магістралі, наступним етапом стане будівництво лінії Каджаран – Сісіан – Джермук – Арарат довжиною 197,4 км". Угоду з газопроводу Мегрі – Каджаран підписано Іраном та Вірменією терміном на 20 років. Впродовж терміну дії угоди Іран зобов'язується поставити Вірменії 36 млрд. куб. м газу. Надалі угода може бути подовжена ще на п'ять років, а загальний обсяг поставок газу збільшиться до 47 млрд. куб. м.
Електроенергія
Російська компанія "Газпром" розпочинає у Німеччині торги контрактами на поставку електроенергії.
Водночас енергогігант розглядає можливість придбання частки в електростанціях Євросоюзу, включаючи Німеччину. Як повідомляють ділові кола лондонського Сіті, "Газпром" отримав доступ до контрактів на поставку електроенергії через своїх найбільших енергетичних партнерів, в тому числі в якості платні за поставлений їм газ.
Найближчими тижнями може бути підписана перша міжурядова угода про створення міжнародного центру зі збагачення урану в Ангарську – між Росією та Казахстаном. Угода готова і попередньо схвалена, а зараз завершується робота із її технічного вивіряння.
Надалі – як повідомив заступник голови "Росатому" Ніколай Спасський – до роботи міжнародного центру зможуть приєднатися й інші країни. "Серйозні консультації з цього приводу з рядом держав уже проведено", – запевнив він.
На зустрічі ж в Ангарську необхідно визначити форму участі у діяльності центру МАГАТЕ.
Звичайно, не все так добре у російському енергетичному секторі економіки, як може здатися зі "зведення". Ще минулого року експертами було висловлено думку, що у 2007 році газовий баланс країни зіткнеться, хай і з невеликим, але з дефіцитом. Який буде наростати з кожним роком. Зовсім недавно уже фінансові аналітики висловлювалися з приводу економічної безперспективності для Росії освоєння нових нафтогазових родовищ – у зв'язку з дуже великою трудомісткістю цих робіт. Нарешті, немає упевненості, що зниження цін на нафту, що недавно почалось, не продовжиться і далі. А з лагом у 6-8 місяців такий процес почнеться і з цінами на газ.