"Прийшли міліціонери: "Добрий день, ми з обшуком...". Далі почалися розмови: "Віддайте нам таку частку, віддайте нам сяку частку", – так розповідає про спробу захоплення своєї компанії у 2012 році співвласник інтернет-магазину "Розетка" Владислав Чечоткін.

"Це окремий бізнес для нечистих на руку людей і державних органів. Коли я зіштовхнулася з рейдерством, то зрозуміла, що його в країні дуже багато", – пригадує власниця компанії "Еконія" Ірина Варагаш свою історію боротьби із спробами рейдерського захоплення. Остання така подія сталася в середині 2020 року.

Можна подумати, що це проблема "великих риб", але це не так. Ось один з недавніх кейсів Ради бізнес-омбудсмена.

Одеська транспортна компанія поскаржилася на рейдерську атаку з боку фінансової компанії, яка через "чорних реєстраторів" намагалася захопити її нерухомість. Реєстратори з інших областей вносили зміни до реєстрів щодо об'єктів, які не належали до їхньої області, порушуючи принцип територіальності.

Компанія намагалася самотужки відстояти свої інтереси в колегії Мін'юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, проте вона не поспішала з висновками.

"За результатами засідання скаржник не отримав ні копії висновку колегії, ні офіційної інформації, що мала бути розміщена на офіційному сайті Мін'юсту", – розповідають у бізнес-омбудсмена.

Підприємство телефонувало на гарячу лінію Мін'юсту – лише обіцянки. Пізніше з'ясувалося, що колегія Мін'юсту перенесла розгляд скарги цієї компанії.

Після звернення до Ради бізнес-омбудсмена Мін'юст частково задовольнив скаргу транспортної компанії і скасував протиправні рішення одного з реєстраторів.

Для уникнення таких ситуацій юристи радять компаніям заздалегідь визначати свої слабкі місця та їх усувати, але більшість власників такі поради ігнорують.

Кузьма Позичанюк, старший юрист фірми Sayenko Kharenko

"Підприємці думають, що це не про них, що в них усе під контролем, що вони самі зможуть впоратися з можливими проблемами.

Переважна більшість вітчизняного бізнесу недооцінює серйозність загрози і не здатна ні попередити її, ні ефективно їй протистояти", – каже старший юрист, адвокат юридичної фірми Sayenko Kharenko Кузьма Позичанюк.

За його словами, одні компанії не можуть ефективно підготуватися та протистояти рейдерству, бо не вважають його загрозою, інші вживають надто багато заходів.

"Завищена оцінка "рейдеропривабливості" бізнесу призведе до непотрібних витрат, управлінської деформації та надмірного контролю бізнес-процесів, що може загальмувати розвиток бізнесу", – переконаний юрист.

Мірило "рейдеропривабливості"

Щоб з'ясувати, чи зацікавляться злочинці компанією, юристи мають великий арсенал маркерів. Це і організаційно-правова форма та структура власності компанії, і система управління, і професійність менеджменту.

Ще важливо врахувати особливості системи корпоративної безпеки: чи достатньо захищена внутрішня інформація, хто і як моніторить дані про компанію та її активи, які в компанії є ліквідні активи, наскільки публічні бізнес та його власники.

Саме до цього і придивляються рейдери. Нерідко на ці питання керівники компаній відповідають суб'єктивно, тому важливо залучити третю сторону – незаангажованого фахівця.

Аудит "рейдеропривабливості" – це не опитувальник з відповідями "так" або "ні", це справжній краш-тест, каже Позичанюк.

"Всебічний краш-тест готовності бізнес-процесів та оцінка обставин, які впливають на привабливість компанії для рейдерів, проведені професійним спеціалістом в рамках комплексного антирейдерського аудиту, дозволяють найбільш об'єктивно визначити "рейдеропривабливість" бізнесу", – пояснює він.

Однак самого аудиту бізнесу та його активів мало. Це тільки сировина для аналізу, після якого бізнес повинен отримати чіткі відповіді на низку запитань.

Зокрема – як протидіяти рейдерству, що робити в кризовій ситуації, як імплементувати систему протидії та управління цим ризиком. У Sayenko Kharenko є рецепт – комплексний сервіс безпеки бізнесу "Фортеця".

"Цей сервіс ми розробили спільно з пов'язаною з нами компанією SK Security – лідером вітчизняного ринку корпоративної безпеки. Мета сервісу – створити безпечне середовище для ведення бізнесу та гарантувати комплексний його захист у кризовій ситуації", – розповідає Позичанюк.

Такі продукти дозволяють не відволікатися від стратегічного, операційного управління власним бізнесом.

Правила грамотної перевірки себе

В Україні захист бізнесу від рейдерства пропонує багато юридичних фірм. Це зайвий раз ілюструє, наскільки велика ця проблема.

Sayenko Kharenko має двадцять років такого досвіду. За цей час юристи бачили багато кейсів, у тому числі таких, де компанії проводили неефективні аудити. Тобто бізнес розумів важливість самоперевірки, але проводив її неграмотно і не вжив необхідних заходів.

Позичанюк наводить приклади помилок, яких припускаються під час аудиту: надмірна вага суб'єктивності з боку власника або топменеджменту, замалий або завеликий перелік питань.

Ще одна помилка – неповний або сегментарний аудит. Часто компанія проводить формальну самоперевірку, яка не має ніякого сенсу.

Інший варіант – компанія намагається з'ясувати ризики, але менеджмент не знає, що робити з результатами та як усунути виявлені проблеми. Сенсу від таких старань небагато.

Часто керівник бізнесу впливає на хід або результати перевірки, адже її проводять підпорядковані йому співробітники. Підсумки такої роботи теж непоказові і навряд чи допоможуть вирішити проблему.

Антирейдерський аудит нічим не відрізнязняється від будь-якої іншої юридичної перевірки, мета якої – отримати інформацію про внутрішні процеси компанії та визначити ризики для розробки рекомендацій, зауважують у Sayenko Kharenko.

Не треба перевіряти все і всіх. Навпаки – предмет та обсяг перевірки повинні відповідати потребам компанії і бути максимально конкретними.

"У рамках аудиту важливо досягти максимальної відкритості та широкого співробітництва власника, менеджменту та ключових суб'єктів клієнта. Результати аудиту повинні бути максимально зрозумілими, а рекомендації – прикладними", – зауважує юрист.

Щоб зрозуміти ситуацію з рейдерством в Україні, Офіс ефективного регулювання анонсував створення спеціального дослідження – індексу "Рейдбарометр".

"Там мова йде про "реєстраційне" рейдерство, а ситуації бувають різні, наприклад, крадіжки врожаю. У широкому розумінні "виміряти" рейдерство навряд чи можливо", – зауважує експерт з правових питань BRDO Максим Максимов.

З іншого боку, юристи фіксують збільшення запитів від компаній щодо захисту від рейдерських атак і пояснюють це політичною та фінансовою нестабільністю, що провокує соціальну напругу.

"Рейдерство мутує, набуває інших форм та пристосовується до сучасних тенденцій. У зв'язку з цим ми спостерігаємо значне зростання цього сегменту ринку та запитів клієнтів на послуги у сфері запобігання та протидії рейдерству", – коментує Позичанюк.