Визначаючи агросектор як національний економічний пріоритет, керівництво держави прирікає населення на зубожіння, а економіку на стагнацію.

Таку думку висловив  директор Інститут Олександра Поля Володимир Панченко.

"Кожна держава, що переживає кризу, створює інституції для різносторонньої підтримки окремих економічних секторів чи напрямів діяльності. Пріоритетна галузь визначається не з огляду конкурентних переваг у світовому поділі праці, а з позиції доданої вартості та попиту. Навіть якщо країна не виробляє таку продукцію, вона має спробувати створити умови саме для цього сектора економіки. Це шанс вирватися з бідності", - зазначає експерт.

За його словами, до настання кризи слово "пріоритет" в економічному контексті взагалі було лайливим.

"Виховані на механістичних теоріях ультраліберали стверджували, що ринок самостійно визначить пріоритети. Проте цього в жодній успішній країні світу не було", - переконаний експерт.

Сьогодні, на думку експерта, його вживають, але в хибному контексті. Свідченням тому аргументи Уряду щодо економічних переваг сільського господарства, на його думку, абсолютно примарні.

Визначаючи агросектор як пріоритет, керівництво держави прирікає населення на зубожіння, а економіку на стагнацію.

"Україна аграрна - шкідливий міф, власне, як і те, що ми можемо нагодувати увесь світ. Ми можемо годувати, але це не означає, що ми будемо багатіти. Ціна зерна чи руди коливається в відомому діапазоні, але вона ніколи не визначається виробником, як наприклад для високотехнологічної продукції", - зазначив він.

Думка про щасливе аграрне майбутнє нав’язується Міністерством економічного розвитку і торгівлі, яке проводить жорсткий курс на деіндустріалізацію країни, - зазначив Панченко.

На його думку, згортання промислового потенціалу  лише частково пов’язане з подіями на сході, бо в  Уряду відсутня стратегія  розвитку індустріального сектору.