Митний кодекс залишає "лазівки" для зловживань
Днями Верховна рада затвердила нову редакцію Митного кодексу з урахуванням раніше поданих пропозицій президента, проте, як і раніше залишається можливість тлумачення митного законодавства через підзаконні акти, що може нівелювати більшість позитивних нововведень Митного кодексу і сформувати практику помилкового застосування його норм митними органами.
Таку думку висловила юрист міжнародної юридичної групи AstapovLawyers Лілія Павлова.
"Згідно з кодексом, компанії, що давно працюють на ринку без боргів і порушень, зможуть отримати статус уповноваженого оператора економічної діяльності, що дозволить здійснювати митні процедури по спрощеній схемі. Однак, як і будь-які інші "плюшки", надання такого статусу може стати нішею для корупційних дій відносно компаній-претендентів", - сказала юрист.
За її словами, у документі з'явився принцип постаудиту - можливості перевірити задекларовану вартість товару після його ввезення на територію Україну.
"Ця новела не може бути сприйнята лише з позитивного боку, оскільки передбачає ризик появи додаткового виду контролю, який може бути проведений в будь-який час", - пояснила Павлова.
У новому Митному кодексі, зазначає юрист, також розширено перелік товарів, які при переміщенні по території України прохідним і внутрішнім транзитом вимагають забезпечення сплати митних платежів.
"Деякі проблемні для підприємців питання, на жаль, так і не отримали свого позитивного вирішення. Зокрема, перевізник, як і раніше, несе за вантаж відповідальність, обтяжену ризиком конфіскації транспортного засобу. При цьому, всім учасникам ЗЕД відомо, що перевізник практично не може відповідати за ті документи, які оформляє експедитор або брокер", - заявила Павлова.
За її словами, самий істотний плюс прийнятого документа полягає в тому, що об'єднані та узгоджені митні норми десятків законів і підзаконних актів, які раніше були розкидані і часто суперечили одна одній.
"Також кодексом скорочено кількість контролюючих органів, процедур та документів при митному оформленні вантажу. Час оформлення одного митної операції також переглянутий убік зменшення - за новою редакцією кодексу цей строк не може перевищувати 4 годин (проти 24 годин de jure і "нескінченності" de facto на сьогодні), якщо товар і документи на нього в порядку. Крім того, у разі неправомірної затримки в оформленні, співробітник митниці тепер буде особисто нести відповідальність, іншими словами - на нього можна подати в суд", - зазначила експерт.
"В цілому ж, нова редакція Митного кодексу хоча і зменшує кількість контролюючих органів та процедур при митному оформленні вантажу, акумулюючи владу в руках митних органів, проте випускає з уваги ряд істотних деталей, що обмежують обсяг повноважень і визначають порядок їх реалізації", - підсумувала Павлова.