Крим недоотримав з туристів 10 мільярдів

У літньому сезоні число приїжджих у Криму знизилося на 500-700 тисяч осіб.

Навесні місцеві чиновники прогнозували збільшення туристичного потоку з торішніх 5,7 мільйона до 6 мільйонів осіб, а деякі експерти навіть озвучували цифру у 6,5 мільйона осіб.

Попередні оцінки демонструють, що реальні показники не дотягнуть до 5 мільйонів, пише "Деловая столица", передає DT.UA.

Голова організації "Туристичний актив Криму" Іван Коваленко зазначає, що потік приїжджих скоротився як мінімум на 15-20%.

Директор компанії "Південна перлина" Наталія Розинська, оцінює спад попиту на відпочинок на півострові ще песимістичніше - у 20-30%.

Зниження активності зазначалося серед всіх груп туристів. Українців на вітчизняних чорноморських курортах було як мінімум на 10% менше.

Якщо 2010 року півострів відвідали близько 250 тисяч білорусів, то в 2011 році - 30 тисяч осіб. Замість очікуваних 1,2 мільйона росіян, до Криму приїхали менше 800 тисяч.

Ще більше, ніж негативна динаміка туристичного потоку, кримчан турбує кардинальна зміна його структури. Від відпочинку на півострові практично відмовилися приїжджі із середнім рівнем доходу.

Якщо торік тижневий бюджет середньостатистичного приїжджого становив 3 тисячі гривень, то в цьому він скоротився до 2 тисяч гривень, незважаючи на те, що практично всі складові відпочинку істотно подорожчали.

Якщо 2010 року у Криму відпочивало "дикунами" 3,95 мільйона осіб, то в 2011 цьому - майже 4,6 мільйона.

Проаналізувавши ситуацію, з Криму пішли навіть рекламодавці. Нинішнього літа на півострові пустувало до третини конструкцій.

Багато компаній, що оплатили щити на весь сезон, включаючи вересень, на початку серпня згорнули маркетингові програми і відмовилися від площин.

За оцінними даними, якщо за минуле літо готельєри, ресторатори, продавці екскурсій і товарів масового попиту заробили близько 20 мільярдів гривень, то за це - удвічі менше.

Кримчани звинувачують у всіх своїх бідах погоду і Податковий кодекс. Початок високого сезону у липні співпав з різким похолоданням, температура води не перевищувала 20 градусів.

Проте місцеві готельєри підвищили ціни на 15-20%, мотивуючи свої дії подорожчанням комунальних послуг, збільшенням податкового навантаження і загальною інфляцією у країні.

У місцевих компаніях нарікають, що з введенням Податкового кодексу зросло фіскальне навантаження на приватних підприємців - власників міні-готелів. Бюджетні надходження від санаторіїв та готелів зросли на 15 мільйонів гривень. Притому що сертифіковані готелі рівня три-п'ять зірок були звільнені від сплати податку на прибуток.

Тобто основне податкове навантаження лягло на плечі міні-готелів і приватного сектора, в яких зупиняється до 80% гостей.