Україна розробляє стратегію підтримки "зеленого" бізнесу для країн Чорноморського та Каспійського басейну.

Проект здійснюється у рамках міжнародної ініціативи Міністерства довкілля Німеччини щодо захисту клімату, передає Deutsche Welle.

Стратегія підтримки "зеленого" бізнесу покликана поінформувати приватний бізнес про можливості розвитку, особливості менеджменту та співпрацю в застосуванні сприятливих для клімату технології та ефективного використання ресурсів.

Україна і Азербайджан стали країнами, де розробляються пілотні версії стратегії для спілки організацій підприємців та роботодавців країн басейнів Чорного і Каспійського морів (UBCCE).

"З одного боку ці країни є постачальниками енергоресурсів для великої кількості країн. А з іншого боку Україна є одним із лідерів у Європі зі споживання електроенергії і ресурсозатратності", - сказав у коментарі DW радник Конфедерації роботодавців України, яка входить до міжнародної спілки UBCCE.

"Тому це є дуже важливим для нашої країни, для всіх підприємств, які використовують багато енергоресурсів і зацікавлені в оптимізації своїх витрат пов'язаних з використанням енергії", - наголосив він.

В Україні за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва (GTZ) досліджувався компонент стратегії "зеленого" бізнесу для металургійної та гірничої галузей.

Ці компоненти вибрані невипадково, адже в структурі експорту металургійна продукція займає понад 40%, але через застаріле обладнання і відсталі технології українські компанії значно втрачають у порівнянні з конкурентами з Китаю, Росії чи Індії, каже автор проекту української стратегії "зеленого" бізнесу, старший викладач кафедри екології Києво-Могилянської академії Олена Маслюківська.

Вона зауважила, що енергоємність українського ВВП у 2,5 разу більша, а ніж в середньому у світі.

"Зелений бізнес не просто відповідальний екологічно, але він може бути вигідним. У металургійній і гірничій галузі це довше, але теж реально. Це перша мотивація для бізнесу. Друга - це нова ніша для багатьох у бізнесі. Наприклад екологічний консалтинг, екологічні послуги. Тут є дуже багато нових можливостей. І наше завдання показати, які це можливості для бізнесу", - каже Маслюківська.

Аби "Зелений" бізнес запрацював в Україні, потрібне державне стимулювання процесу, а не навпаки як це відбувається в Україні, коли екологічно шкідливі галузі, такі як вуглевидобування ще й субсидуються з держбюджету, зазначає вона.

Тож компанії для початку "зеленого" бізнесу потребують дешевих кредитів і податкових пільг.

Окрім цього важливо підвищити екологічний податок, упевнена експерт.

За словами авторки української стратегії "зеленого" бізнесу, нині українським підприємцям заробляти на екології заважає відсутність відповідної нормативно-правової бази та стандартів, непрозора система ціно- та тарифоутворення енергоносіїв, неефективні втручання держави у ринок, а головне брак інформації про екологічні бізнес можливості.