G20 не домовилася про глобальний податок на банки
Країни "групи двадцяти" поки не прийшли до єдиної думки щодо терміну і масштабу заходів щодо посилення вимог до капіталу та ліквідності банків, як і не домовилися про введення єдиного глобального податку на банки.
Про це ідеться в заяві за підсумками зустрічі міністрів фінансів і глав центральних банків G20 в південнокорейському Пусані, повідомляє агентство "Интерфакс".
Згідно з повідомленням, фінансовий сектор повинен компенсувати витрати держави на наведення, коли це потрібно, порядку в банківському секторі; в цій сфері мають бути вироблені спільні "принципи", але вони повинні враховувати специфіку окремих країн.
Міністр фінансів Канади Джим Флаерті сказав журналістам, що у питанні про введення податку згоди дійти не вдалося. За його словами, більшість країн ідею глобального податку не підтримують.
США і європейські країни, які під час кризи зазнали величезних витрат на порятунок окремих банків, висловлювалися на користь введення податку в тому чи іншому вигляді і навіть вже позначили конкретні плани в цій сфері.
Канада і країни, що розвиваються виступали проти цієї ідеї.
Пропозиції щодо податку вже виробив Міжнародний валютний фонд. У листопаді, згідно з рішенням "двадцятки", він представить остаточний доповідь з цього питання.
Країни "Групи двадцяти", згідно з комюніке, продовжують розглядати також набір заходів щодо підвищення вимог до капіталу банків, обмеження рівня ризиків, які беруть на себе фінансові інститути.
Ці заходи передбачається узгодити до листопада, коли відбудеться саміт G20 у Сеулі.
"Критично важливо, щоб наші банківські регулюючі органи виробили правила для капіталу і норм ліквідності, досить жорсткі для того, щоб наші фінансові компанії в майбутньому могли витримувати спади в глобальній фінансовій системі", - йдеться в комюніке.
У той же час щодо цих заходів у країн також багато розбіжностей.
За даними Financial Times, нові вимоги до банків, які отримували назву "Базель 3", раніше планувалася почати вводити в дію вже з кінця 2012 року, тепер же ідеться про 2014-2016 роки.
Дискусії стосуються конкретних механізмів, строків введення заходів.
За оцінками аналітиків UBS, обговорювані схеми можуть означати для банків необхідність збільшити капітал на 375 млрд. доларів.
Багато хто вважає, що це призведе до обмеження масштабів кредитування, погіршить ситуацію в економіці, а також негативно вплине на конкурентні позиції банків окремих країн.