Експерти: ГМО безпечніше, ніж культури, отримані за допомогою сучасних методів селекції
Отримані за допомогою біотехнологічних методів культури безпечніші, ніж продукти, отримані більш традиційними способами, - за допомогою хімічного або радіаційного мутагенезу.
Про це заявили учасники семінару в НАН України "Питання безпеки харчових продуктів і кормів із змістом генно-модифікованих компонентів", пише тижневик "Дзеркало тижня".
"До питань біотехнології в нашому суспільстві підвищена увага. Не завжди оцінка базується на науковому знанні, тому виникає ряд цікавих колізій", - сказав академік НАН України Ярослав Блюм.
"Наприклад, у нашому парламенті на розгляді два законопроекти - один про заборону генно-модифікованих організмів (ГМО) в Україні, другий - про мораторій на них. Крім того, протягом останнього року триває бурхлива кампанія щодо повального маркірування харчових продуктів", - додав він.
Всьому провиною безпідставні суспільні страхи і погана інформованість про проблему, вважає директор Південного біотехнологічного центру в рослинництві Національної аграрної академії, академік НААУ Юрій Сиволап.
"Я часто виступаю на телебаченні і кажу про те, що коли ви споживаєте екзогенну ДНК, то вам нема чого боятися. Ви ж свинину їсте, але рохкати від цього не стали? Через що ці страхи? Або візьміть сорти пшениці, які отримують з допомогою хімічного або радіаційного мутагенезу. Це ж жахливі канцерогени! А при використанні біотехнологічних методів усе робиться чисто, "хірургічним" шляхом вставляється один ген. Якщо при традиційних (досить небезпечних методах) потрібно десять років, щоб передати один необхідний ген, то біотехнологія дозволяє передати його за один-два роки", - наголосив він.
"В нинішній ситуації замість того, щоб підтримувати дослідження в біотехнологіях, кошти витрачають на маркування, на утримання маркувальних лабораторій, тобто багато грошей викидається на вітер. Значно раціональніше порівняно з Європою вчинили в США. Якщо там установили, що продукти погані, то їх просто не випускають у продаж", - зазначив Сиволап.
У створенні маркування Україна може скористатися досвідом Білорусі, яка пішла найбільш дешевим і раціональним шляхом.
"У законодавстві Білорусі слово "безпека" у зв'язку з ГМО не зустрічається. Система санітарної служби країни гарантує надходження на ринок тільки безпечній продукції", - розповів доктор біологічних наук, зав. лабораторією Інституту генетики і цитології НАН Білорусі Олександр Ермішин.
"У нас тільки соя і кукурудза повинні перевірятися на ГМО. Кому потрібно аналізувати продукцію, в якій явно не може бути ГМО? Кому це вигідно? Тим більше що реактивів нема ні для рису, ні для картоплі, ні для томатів", - сказав він.
"Крім того, в Білорусі вважають: якщо якась трансгенна подія зареєстрована в США, ЄС чи Росії, то немає підстав сумніватися в безпеці такого продукту. Навіщо перевіряти ще раз у себе і проводити додаткову реєстрацію?", - наголосив Ермішин.