"Економічна Правда" провела лексичний аналіз 100 промов президента України Віктора Ющенка.

Метою цього аналізу було визначити, як змінювалася структура мови Ющенка протягом періоду його президентства, і про що ці зміни можуть свідчити.

Методологія та загальна статистка

Для аналізу було взято тексти 100 промов Віктора Ющенка з офіційного сайту president.gov.ua.

Ці промови було розбито на три групи, кожна з яких відповідає певному періоду в український політиці. Перший період – умовно асоціюється з Юлією Тимошенко, коли та займала крісло прем'єра. Цей період у часі простягається від інаугураційної промови Ющенка і аж до дня призначення прем'єр-міністром Юрія Єханурова. Другий період – до дня призначення Віктора Януковича на його нинішню посаду, після чого починається третій період.

Загалом активний словник президента склав 17 тисяч слів.

На малюнку нижче зображена кількість слів (вертикальна вісь) у залежності від їх довжини (горизонтальна вісь), що трапляються у мові президента.

Для ілюстрації нижче наведено 3 таблиці, умовно названі "Тимошенко", "Єхануров" та "Янукович". В таблицях відображений частотний аналіз лексикону президента України в періоди, коли посаду прем’єр-міністра займали відповідні громадяни України.

Кожна таблиця містить перших 15 слів, які мають найвищі та найбільш достовірні рейтинги (сполучники та займенники без чіткого змісту було вилучено з аналізу). Всього ж для контент-аналізу використовувалися перші 100 слів з лексикону, оскільки низька частота та відносно невеликий обсяг текстового матеріалу не дозволяють оцінювати значення тенденцій, нижчих за вказаний поріг.

Коментар Дениса Полтавця, експерта-психоаналітика

З представлених таблиць можна виділити кілька тенденцій, які, на мій погляд, потребують уточнення: потрібен більш глибокий аналіз часових рядів.

Тенденція 1. "Я"-проблема.

Можна спостерігати, що відносна частота вживання займенника "я" в часі зростає при одночасному зростанні абсолютної частоти вживання.

У відносному рейтингу "я" президента переміщується з третього (таблиця "Тимошенко") на друге в таблиці "Єхануров" та на перше – в таблиці "Янукович". При цьому абсолютні частоти також зросли: з 0,7% ("Тимошенко") до 1,38% ("Янукович").

Такий характер зростання може свідчити, наприклад, про збільшення конфліктності у визначення власної ролі в соціальних взаємодіях, але також і про збільшення впевненості в своїх силах та обсязі повноважень.

Однак, зважаючи на падіння рейтингу займенника "ми" та на особливо помітне зменшення абсолютної частоти згадувань цього слова, йдеться скоріше про першу тенденцію.

Тенденція 2. Проблема "демократії"

Інша помітна тенденція – зникнення з лексикону президента будь-яких згадувань терміну "демократія" в таблицях "Єхануров" і "Янукович". Більше того, в останніх двох таблицях також не згадуються слова, похідні від кореня "прав", який і в таблиці "Тимошенко" представлений 1 словом, що знаходиться якраз на 100 місці.

Натомість похідні від "влада" стрімко зміщуються вгору рейтингу, вдвічі збільшуючи частоту.

0,08% (96 місце) "Тимошенко" - 0,17% (10 місце) "Єхануров" - 0,18% (12 місце) "Янукович".

В такому контексті вказана тенденція, яка підкріплюється ще й іншими аргументами, які задля економії місця не наводжу (наприклад, стрибок рейтингу "переконаний" від "Тимошенко" до "Єхануров" та стрімке падіння від "Єхануров" до "Янукович", та антитенденція слова "питання"), свідчить про збільшення стурбованості керованістю соціальних процесів.

Тенденція 3. Тенденція "Україна"

Похідні від кореня "україн-" займають стабільне місце в лексиконі президента, змінюючи своє відносне положення, але залишаючись серед найбільш вживаних коренів.

Вочевидь, йдеться про стійке ототожнення з долею української держави, про готовність прийняти відповідальність за державну політику (частота останнього словосполучення також має тенденцію до зростання).

Особливий випадок: "хотів"

Звертає на себе увагу поява слова "хотів" серед перших 15 слів тільки в одній таблиці – "Єхануров". В таблиці "Тимошенко" слово "хотів" зустрічається на 78 місці, в таблиці "Янукович" не зустрічається взагалі (точніше, воно має частоту 0,001% і тому виключене з аналізу). Звичайно, будь-які висновки тут видаються доволі сумнівними та потребують більш глибокого аналізу.