Регулювання криптовалютного ринку: як не вбити індустрію

Україна перебуває на вістрі трансформації у сфері цифрових технологій. Криптовалютний ринок розвивається з величезною швидкістю, і для забезпечення його стабільності та прозорості необхідно впровадити ефективне регулювання. 

Наша мета — стати провідною країною у сфері регулювання віртуальних активів, чий досвід запозичуватимуть інші країни. Запровадження ефективного криптозаконодавства дозволить запобігти фінансовим втратам, залучити інвестиції та знизити ризики, користуючись ідеальним вікном можливостей. 

Через відсутність чітких крипторегуляцій Україна втрачає значні суми податкових надходжень та капіталу, зокрема іноземних інвестицій у блокчейн-компанії. 

Звіт Ukraine Economic Outlook, над яким я працював як один із співавторів, показує, що відсутність чіткого регулювання криптовалютного ринку в Україні призвела до втрат доходів населення та компаній у розмірі $48,8 млрд за період з 2016 по 2022 рік, а також до втрачених податкових надходжень у розмірі $4 млрд.

Якщо хтось каже про "створення" крипторинку в Україні завдяки законодавству, це формулювання неправильне. Ефективне законодавство лише допоможе легалізувати ринок, який вже існує, де дохід фізосіб та компаній становив у 2023 році $0.89 млрд, що більше, ніж у більшості країн світу.

Навіть таких як Японія, Сінгапур та Швейцарія, де сектори IT-технологій та фінансів дуже гарно розвинені, а криптовалюти вже легалізовано. Загальний обсяг всіх криптотранзакцій в Україні за період 2022-23 років становив понад $84 млрд. 

Такі світові успішні блокчейн-проєкти, як Solana, NEAR, Kuna, Trustee, мають українське коріння, а за 2023 рік загалом українські криптостартапи залучили понад $1 млрд інвестицій.

Тож стабільне і передбачуване правове середовище в Україні однозначно створить умови для притоку інвестицій.

Вплив регуляцій криптовалют на глобальну економіку

МВФ зазначає, що відсутність регулювання криптовалют може призвести до втрати грошового суверенітету та загроз фінансовій стабільності. Наприклад, широке нерегульоване використання криптовалют у країнах, що розвиваються, може підірвати ефективність монетарної політики та створити волатильність місцевої валюти.

У випадках, коли інвестори віддають перевагу стабільним криптовалютам, відбувається значний відтік капіталу з місцевих банків у резервні активи, керовані в розвинених країнах. Це може спричинити високу волатильність місцевої валюти та чинити тиск на макроекономічне зростання.

МВФ та інші міжнародні організації вказують на необхідність глобально скоординованих заходів щодо регулювання криптовалюти для запобігання економічним втратам та забезпечення фінансової стабільності. 

Неузгоджені національні підходи можуть призвести до перетікання капіталу в менш регульовані юрисдикції, що створює системні ризики для глобальної економіки.​ Отже, підходи до регулювання мають бути синхронізовані й має відбуватись обмін досвідом між державами, які їх впроваджують. 

Як показує приклад України з упровадженням сервісів Дія та проєкту "Держава у смартфоні", успішний досвід розробки та впровадження прогресивних практик ретельно вивчається та залюбки переймається іншими країнами.

Максимально жорстко не означає максимально правильно

Дослідження Уортонської школи бізнесу показують, що занадто суворі регуляції можуть, навпаки, призвести до відтоку капіталу, коли торговельна активність переміщується в менш регульовані юрисдикції. 

Наприклад, у 2021 році, після запровадження заборони на всі криптовалютні транзакції та майнінг, з Китаю було виведено криптовалют на суму близько $50 мільярдів. Цей значний відтік капіталу послабив фінансову систему і спричинив втрату економічної активності, пов'язаної з криптовалютами. 

Всесвітній економічний форум зазначає, що надмірні регуляції можуть відлякати нових інвесторів, створюючи невизначеність та збільшуючи операційні витрати для бізнесу. Це було продемонстровано в США, де суворі заходи Комісії з цінних паперів та бірж (SEC) призвели до зростання витрат на дотримання вимог та зниження інвестиційної привабливості.

Естонія, яка вважалась до 2018 року європейським "криптохабом", саме через лояльне законодавство почала впроваджувати жорстке регулювання із залученням Центрального депозитарію Естонії, що опікується регулюванням цінних паперів, і почала регулювати крипторинок за принципом ринку цінних паперів, що не є доречним для крипторинку. 

Це призвело до значного виходу компаній з Естонської юрисдикції і відтоку капіталу. Нараз сусідні Литва та Польща пропонують набагато більш лояльне законодавство, що заохочує компанії з усього світу, через спрощені процедури отримання ліцензій, помірні податки, прозоре юридичне поле.

MiCA

Минулого року Європарламент ухвалив регламент Markets in Crypto-Assets (MiCA) для 27 країн-членів Євросоюзу. Його мета — прописати єдиний стандарт регуляторних правил та убезпечити компанії від численних авторизацій. 

Стандарти MiCA застосовуватимуться до юридичних та фізичних осіб, а також до бізнесу, що займається емісією криптоактивів, допуском до торгівлі або наданням послуг, повʼязаних з криптоактивами в межах ЄС. 

Водночас MiCA — це доволі суворий регуляторний фреймворк, який має низку обмежень і вимог до криптобізнесів та активів, якими вони оперують. 

Це викликане не потребами ринку або доцільністю, а здебільшого наслідуванням традиційних практик регулювання цінних паперів, акцій та законодавчих практик, які існують в країнах ЄС не одне десятиліття, а подекуди і більше 100 років. 

Згідно з оцінкою впливу MiCA на учасників крипторинку в ЄС, проведеною у 2020 році Єврокомісією, одноразові витрати на дотримання регуляторних вимог (комплаєнсу) становитимуть від 2,8 до 16,5 євро млн, а витрати на дотримання щорічного комплаєнсу — від €2,2 до €24 млн залежно від типу криптопровайдера. 

Великі витрати на комплаєнс є значною перешкодою для менш розвинених компаній і доступні лише для великих, добре капіталізованих гравців. Тож цей регуляторний фреймворк може бути ефективним для зрілого ринку, однак ризикує обмежити розвиток стартапів, зменшуючи конкурентоспроможність та знижуючи притік інвестицій. 

Перш ніж впроваджувати MiCA в Україні, варто відстежити його реальний вплив на динаміку європейського крипторинку, що власне і планують робити європейські регулятори, з розрахунком доопрацювання.

Приклади країн з економікою, що розвивається

У країнах з економікою, що розвивається, особливо в кризові та волатильні періоди, криптовалюта стає важливим засобом збереження заощаджень для бізнесів, інвесторів та звичайних громадян. 

Наприклад, у 2022 році в Бразилії було прийнято закон, який вимагає ліцензування бірж і дотримання AML/KYC вимог, що підвищило довіру до криптовалют і сприяло їх використанню. 

В Аргентині через інфляцію та ослаблення песо криптовалюти стали популярним засобом збереження накопичень. У Туреччині економічна нестабільність і висока інфляція також призвели до зростання популярності криптовалют. 

В Індії введення податку на доходи від криптовалют у 2022 році допомогло легітимізувати цей ринок. Гармонійна легалізація криптовалют, як у наведених прикладах, допомагає уникнути їхньої "тінізації" та запобігти втратам податкових надходжень і знизити ризики злочинної діяльності із залученням криптовалют.

Приклади притоку коштів в економіки країн завдяки криптовалютам

Введення закону про платіжні послуги в 2020 році зробило Сінгапур своєрідним центром для криптовалютних компаній. У 2023 році інвестиції в блокчейн-компанії перевищили 2,2 млрд доларів США.

Швейцарський кантон Цуг, відомий як "Криптодолина", зареєстрував понад 900 блокчейн-компаній, створивши понад 4000 робочих місць. У цьому регіоні поширене повсякденне використання криптовалют — від платежів у громадському транспорті до проведення угод з купівлі/продажу майна.

Казахстан залучив 4,1 млрд доларів США прямих іноземних інвестицій у першій половині 2023 року, що на 86% більше порівняно з аналогічним періодом 2022 року, через поступове пом’якшення регулювання і створення Астана-центру, який стимулює розвиток стартапів.

Введення регулювання криптовалют в Бразилії у 2023 році призвело до зростання імпорту криптовалют на 45% за період з січня по серпень 2023 року.

З 2018 року Мальта привабила численні компанії, що працюють у сфері блокчейну та криптовалют. У період з 2018 по 2023 рік Мальта отримала значний приток інвестицій, через компанії, які обирали країну через комфортне законодавство. 

Вплив легалізації криптовалют на фондові ринки

Легалізація криптовалют може сприяти підвищенню фінансової інклюзії, надаючи доступ до фінансових послуг людям у регіонах з обмеженим доступом до традиційних банків. Це, у свою чергу, може збільшити загальний обсяг торгів та ліквідність на фондових ринках​.

Технології, такі як блокчейн, можуть покращити інфраструктуру фондових ринків, зробивши їх більш прозорими та ефективними. Це може залучити нових інвесторів і підвищити довіру до ринків.

Легалізація криптовалют може залучити значні обсяги капіталу у фондові ринки, особливо з боку інституційних інвесторів, які раніше уникали крипто інвестицій через правову невизначеність.

Легалізація криптовалют дозволяє створювати нові фінансові інструменти, такі як крипто-ETF (Біржові фонди), які можуть бути включені в портфелі традиційних інвесторів. 

Це створює нові можливості для диверсифікації та зниження ризиків на фондовому ринку​. Поява нових ринків та фінансових продуктів сприяє зростанню загального обсягу торгів та капіталізації фондового ринку.

Впровадження ефективного криптозаконодавства в Україні дозволить створити сприятливе середовище для розвитку криптовалютного ринку, залучення інвестицій та забезпечення економічного зростання. Регулювання криптовалют повинно бути збалансованим, щоб уникнути відтоку капіталу та забезпечити стабільність фінансової системи. 

З огляду на прогнозоване зростання глобального ринку криптовалют з приблизно з $2,2 трлн у 2023 до $5,5 трлн у 2032 року, Україна має всі шанси посісти одне з провідних місць у регулюванні цієї галузі й отримати значний притік інвестицій.