Українське меблеве диво. Що змінить законопроєкт "Про ринок деревини"
Ринок деревообробки — це давній біль для нашої країни. Роками тут панували непрозорі правила, які призводили до жахливих наслідків.
Маючи величезне природне багатство, Україна не може ним правильно скористатись. Замість величезної частки ВВП, потужної індустрії, робочих місць та податків, ми отримали "чорну" вирубку лісів й тіньовий ринок.
Верховна Рада нарешті наводить лад на ринку деревини. У першому читанні був ухвалений законопроєкт №4197-д "Про ринок деревини". Він викликав чималу дискусію, що лише доводить важливість цього документу.
До другого читання ми подали низку важливих правок, які враховують практично всі побажання учасників ринку. Саме про ці правки я хочу розповісти.
Прозорі правила гри. Поки що вcі кроки Держлісагентства не дозволяють повністю позбутися головних проблем ринку — корупції і "договорняків". На це скаржаться як галузеві асоціації, так і самі переробники.
Серед іншого, переробники розповідають про штучний дефіцит сировини, про те, що договори не виконуються, гарантійні внески затримуються.
До того ж, на ринку з'явилося таке дивне явище як редукціони — закритий аукціон на зниження ціни для окремих покупців. І це в умовах дефіциту сировини!
Але більше жодних маніпуляцій: все продаємо на прозорих аукціонах, плюс чітко врегульовані договори оферти. На цих інструментах продажу я зупинюся детальніше.
Каскадний принцип аукціонів. Згідно з нашими правками до законопроєкту, Держлісагентство заздалегідь буде публікувати плани продажів деревини.
Далі вся деревина, яка не продається по оферті, повинна виставлятися на так звані квартальні аукціони — тобто в один період, в повному обсязі, щоб усі покупці бачили весь обсяг пропозиції.
При цьому на перші торги допускаються лише українські переробники. Залишок деревини, який не був проданий на першому аукціоні, йде далі по "каскаду", тобто виставляється на повторний аукціон.
А якщо і після й повторного аукціону буде залишок — його виставлятимуть на голландський аукціон з пониженням ціни.
"Нескінченний" англійський аукціон при продажу деревини. Всі "квартальні" торги проходитимуть на нескінченному англійському аукціоні, що враховує побажання переробників.
Голландські аукціони. Для розв'язання проблеми завищених стартових цін, ми вводимо ще й механізм голландського аукціону з пониженням ціни, на який виставлятиметься деревина, яка не була продана на "квартальних" та повторних торгах.
Чіткі та незмінні правила аукціонів. Ми прибрали право лісгоспів встановлювати додаткові вимоги до покупців на власний розсуд — це прибирає корупційну складову.
Правила аукціонів мають бути врегульовані лише на рівні закону та постановою КМУ. Це дозволить уникнути "творчості" на місцях та появи додаткових корупціогенних інструментів, таких як "попередній огляд" або закритий редукціон.
Прозорий механізм оферти. Словом "оферта" критики проєкту лякають тих, хто не дуже детально обізнаний у ситуації на ринку.
Так, оферта — це дійсно прямий договір між постачальником та покупцем. Але це не ті кулуарні домовленості, які панували на ринку десятиріччями. В нашій редакції законопроєкту оферта максимально прозора та має чіткі параметри.
По-перше, всі оферти будуть фіксуватись публічно, з даними про покупця, продавця, ціною продажу, обсягом постачання тощо. Ця інформація буде відкритою для всіх.
По-друге, постачальник, тобто лісгосп, має пропонувати договір оферти всім покупцям, які здійснювали закупівлю в попередньому році. Тобто "особливих" покупців не буде — всі матимуть однаковий шанс купити деревину за таким договором.
На умовах оферти покупець може отримати виключно ті сортименти лісоматеріалів та саме в тих обсягах, які були придбані ним протягом останніх 12 місяців.
Розрахунки щодо обсягів оферти, а також перелік покупців та постачальників деревини за останні 12 місяців, так само як і обсяги закупівель, розподіл по породах тощо Держлісагентство має публікувати в публічному доступі щороку, не пізніше 10 жовтня.
В таких умовах оферта для покупців — це інструмент гарантування поставок протягом року. Таке собі хеджування ризику.
При цьому не буде перекосу в бік великих виробників — кожен гарантує собі обсяг, пропорційний своїм потребам. А решту своїх потреб постачальник зможе докупити на прозорих аукціонах.
Ціни продажу у договорах оферти індексуються щоквартально, щоб зберігати ринковий баланс.
Такий механізм дозволить збалансувати ринок і створить основу для його сталого розвитку.
Декларування. У правках до другого читання ми уточнили норми щодо реєстру декларацій та загалом щодо декларування продажу необробленої деревини.
Санкції за порушення зобов'язань. Більшість схем і оборудок існують на ринку завдяки двом речам: закритості даних і відсутності чітких санкцій за порушення.
Перша проблема вирішується шляхом проведення прозорих аукціонів, всі дані про які будуть у відкритому доступі (як і, власне, всі дані за договорами оферти).
А от другу проблему ми вирішуємо шляхом введення штрафних санкцій за порушення договорів — як з боку продавця, так і з боку покупця. Це сприятиме покращенню дисципліни та усуне більшу частку маніпуляцій, які існують на ринку сьогодні.
Серед них – маніпуляції з обсягами заготовленої деревини, яка виставляється на відкритий продаж. Окремі лісгоспи виставляють на відкриті торги лише мізерну частину заготівлі, а решту притримують та реалізують через різні оборудки.
Це провокує штучний ажіотаж, перегріває ціни та створює умови для тіньової торгівлі деревиною. Чіткі правила та зобов'язання, які закладені в проєкті закону, унеможливлять подібні маніпуляції.
Продовження мораторію на експорт. Наші закордонні партнери давно звертаються з проханням зняти мораторій на експорт деревини.
Ми з повагою ставимось до цих прохань, проте на цьому етапі відкривати експорт поки зарано. Чому? Насамперед нам треба навести лад з внутрішнім продажем деревини.
Механізми та інструменти, які ми закладаємо в законопроєкт, мають працювати та забезпечити стабільність, а згодом і розвиток ринку. Адже сировина — це тільки перший етап.
Деревообробна і меблева промисловості в Україні мають величезний потенціал. За оцінкою галузевих об'єднань, Україна може стати найбільшим в Європі виробником меблів.
Саме виробником, а не постачальником сировини. Ця галузь може дати нам мільярди гривень ВВП, тисячі робочих місць, величезні податки для розвитку місцевих громад, а також потужний поштовх для розвитку суміжних галузей.
Меблевики називають це своє бачення розвитку "Великим меблевим дивом". Насправді звучить не так вже й амбітно, адже всі ресурси для цього в нас уже є. Бракує лише правильного регулювання, в основі якого лежить розвиток, а не чиїсь короткострокові інтереси.