Ліс-кругляк і мільярд дерев президента

Ліс-кругляк і мільярд дерев президента

Що робити з мораторієм на експорт лісу-кругляку до ЄС і чи готова Україна до прозорого ринку лісу?
Середа, 16 червня 2021, 08:17
народна депутатка, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку

Лісова та деревообробна галузь стоїть на порозі великих змін. Питання лише в тому, буде вона їх рушієм та архітектором чи пасивним спостерігачем.

Мета уряду та парламенту – забезпечити розвиток галузі, але не тільки це. Ми не хочемо, щоб про Україну говорили як про сировинний придаток.

Ми хочемо, щоб у нас розвивалося виробництво – меблева галузь, щоб додана вартість формувалася в країні, а це залежить від того, яким шляхом піде країна. Які є варіанти?

Найгірший варіант – скасування мораторію на експорт лісу-кругляку під тиском наших міжнародних партнерів.

Реклама:

У ситуації високих цін на деревину на зовнішніх ринках (у Нідерландах ціни на ліс-кругляк за останні місяці зросли більш ніж удвічі) результати скасування мораторію нескладно спрогнозувати: безконтрольне вивезення сировини та значне зростання внутрішніх цін на неї, що згубно вплине на галузь.

Авжеж, ми надійні партнери для Євросоюзу, і рано чи пізно мораторій буде модифікований. Однак нові умови торгівлі будуть відштовхуватися від потреб розвитку наших лісів, щоб зовнішній попит не спровокував надмірні вирубки в часи, коли ми маємо намір висадити мільярд дерев.

Нове покоління регулювання ринку деревини має бути зручним і вигідним передусім для національних виробників. Цього можна досягти, якщо обрати другий шлях: створення прозорих, конкурентних і зрозумілих правил гри в країні до перегляду мораторію. Це в інтересах усіх ключових гравців галузі.

Передусім – в інтересах деревообробної галузі, яка є потужним гравцем на українському ринку. Чому? Спілкування з деревообробниками дає чітке розуміння ключових проблем галузі, які стримують її розвиток:

– низька передбачуваність у забезпеченні ресурсом,

– надмірна залежність від волі окремих лісгоспів (постійних лісокористувачів державної форми власності),

– невиконання умов контрактів, передусім з боку лісгоспів,

– непрозоре ціноутворення, завищена собівартість деревини,

– низька якість сировини, продаж переробникам неходової деревини "в пакеті" з цінними породами,

– неконкурентні умови для забезпечення деревиною порівняно з лісгоспами, які можуть брати деревину для власного виробництва без будь-якої конкуренції.

Вирішення цих проблем дозволить говорити про масштабні інвестиції і стимули для розвитку. Майже всі ці проблеми вирішуються трьома простими кроками:

– прозорий, конкурентний ринок продажу деревини з можливістю укладення довгострокових контрактів на постачання деревини,

– забезпечення виконання лісгоспами та покупцями умов контрактів,

– відокремлення власної переробки лісгоспів від заготівлі деревини, виведення лісгоспів у ті ж конкурентні умови, у яких працюють приватні переробники.

Вигоду від створення прозорих правил також матимуть державні та комунальні лісгоспи. Вони постійно скаржаться на нестачу коштів для оновлення, вимагають від держави додаткових субсидій та податкових пільг.

Зокрема, таку заяву представники галузі надіслали уряду та президенту за результатами Першого всеукраїнського лісового форуму у вересні 2020 року.

Водночас, діяльність цих підприємств надзвичайно непрозора. Держава не може прогнозувати їх доходи, інформація про структуру доходів, ціни й обсяги продажу деревини, принципи ціноутворення за прямими контрактами не оприлюднюється, структура видатків украй непрозора.

У таких умовах надавати дотації, субсидії чи податкові пільги для галузі складно, адже держава не розуміє, наскільки така підтримка обґрунтована.

Запровадження прозорої системи продажу деревини та підвищення прозорості фінансової звітності лісгоспів допоможе державі зрозуміти ситуацію в галузі. Якщо вона справді критична, прозорість у цифрах і розрахунках буде потужним аргументом для лісгоспів у розмові про додаткову підтримку з боку держави.

Прозорість для лісгоспів – це також розширення ринків збуту та кількості покупців, а отже – збільшення доходів та можливостей для модернізації.

Найближчим часом парламент повинен вирішити два "лісові" питання: чи переглядати мораторій на експорт лісу-кругляку та як створити прозорий ринок лісу. Другого питання торкаються проєкти законів №4197 і №4197-1, які розглядатиме комітет економічного розвитку.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: