Чи повернемося ми до нормального життя після пандемії COVID-19? Коли і яким буде це "нормальне" життя? 

Адже питання "нормальності" набуває глобального змісту: ми звикли, що світ відкритий та взаємопов'язаний,  і те, що ми спостерігаємо тепер – чудовий приклад взаємозалежності (interdependence), про яку усі говорили останні 20 років.

Однак наша відкритість отримала зворотну дію, і ми побачили наскільки усі вразливі, крихкі, як нещодавно влучно зазначив Папа Франциск.

Тому країни починають закриватися (наприклад, Китай оголосив, що скасовує усі візи і навіть не пускатиме резидентів країни).

Ця тенденція вплине на взаємодію у світі. Тож ніхто не знає, до якого "нормально" стану ми повернемося після того, як епідемія коронавірусу піде на спад.  Як бізнесу працювати у нових умовах?

Будьте як пружина

Бізнес до пандемії COVID-19 фокусувався, перш за все, на тому, аби приносити більшу цінність для клієнта і робити це якомога ефективніше з точки зору використання ресурсів. Зараз ціль бізнесу – не просто бути ефективним, а бути стійким, адаптивним, пружним (resilient).

Механізм пружини дуже добра метафора – стиснутися і сфокусуватися, щоб пережити кризу, та водночас бути відкритим на нові можливості, як тільки вони з’являться.

Звісно, хто має достатній запас міцності, може скористатися перевагами кризи: дешевшатимуть активи, впаде вартість компаній, які можна купити тощо.

Новий антикризовий пакет: що зміниться для підприємців, лікарів, громадян та громад

Думаю, таких ресурсів більшість немає, тому стисніться і будьте готовими вистрілити у будь-який час. Саме на це сьогодні у бізнесі треба скерувати усі процеси.

Порахувати свій запас міцності і спробувати його максимально подовжити мають не тільки керівники, а й кожна родина.

А це означає купувати лише те, що є вкрай необхідним, не обов'язково вестися на великі знижки, які активно пропонують різні бренди, щоб стимулювати споживання.

Кожна сім’я чітко і відповідально має розуміти, на що вона може розраховувати у наступні кілька місяців.

Мислення першого дня

Ще одне правило на період рецесії – весь час бути таким підприємливим, як в перший день запуску свого проєкту: ресурси вкрай обмежені, виклики великі, клієнти не знають, чи вони з нами чи ні, а навіть, якщо нам вдалося їх втримати, то вони не готові витрачати як раніше.

Згадайте це відчуття першого дня, воно має бути з вами постійно. Ми всі мусимо стати підприємливими організаціями.

Змоделюйте кілька сценаріїв

Сценаріїв треба проробляти багато, бо ніхто не розуміє, коли це все завершиться.

Один із варіантів відштовхуватися від того, коли винайдуть вакцину: вчені говорять, що за рік-півтора.

Якщо ж епідемія закінчиться швидше, треба мати запасний сценарій. Також подумайте, як діяти у разі послаблення карантину через 2 місяці: якщо споживач до вас повернеться, що ви йому запропонуєте?

За такою самою схемою пропишіть ваші дії у разі послаблення карантину і через 4, 6, 10 і 12 місяців: чи матиме клієнт потребу у ваших товарах, сервісах?

Якщо ж на час карантину ви не втратили клієнта (з чим вас вітаю), подумайте, що на цей період можете йому запропонувати корисного, можливо, безкоштовного, щоб втримати лояльність, і щоб про вас не забули.

Використайте цей час для підвищення лояльності.

Не відкладайте на потім болючі рішення

Бізнесу доведеться приймати багато складних рішень, і чим довше їх відкладати, тим гірші наслідки для компаній у перспективі.

Це дуже болючі та неприємні рішення для керівників, яких, на жаль, більшості не уникнути: звільнення людей чи переведення їх на меншу оплату, зменшення кількості робочих годин, відпустка за власний рахунок, перехід цілої команди на мінімальну заробітну плату. Якщо ці рішення не прийняти зараз, то вже через кілька місяців доведеться позбавити засобів виживання набагато більше людей.

Якщо у кращі часи, можна закривати очі на тих, хто працює менш продуктивно, чи на виконання роботи, яку в принципі може робити одна людина, ви взяли двох, то зараз запитайте себе – хто є ті ключові люди, на кому бізнес тримається?

Хто ті творчі працівники, які можуть генерувати нестандартні ідеї і проактивно їх впроваджувати в життя?

 Як каже Адріан Сливоцький: "Криза – це постійний експеримент", тому сьогодні бізнесу вкрай важливі люди, які вміють дуже швидко вчитись, можуть творчо  підходити до проблем і пропонувати рішення та, які готові брати відповідальність . 

Водночас спробуйте знайти для тих, у кого "вивільнилися руки", нові можливості. Підрозділи в організаціях мають вийти зі своїх традиційних комірок і думати на перетинах. Моя порада для працівників: ваша проактивність сьогодні – це ключ до майбутнього ваших організацій і відповідно, вашого також. 

"Кредитні канікули" під час карантину: хто і як може їх отримати

Тримайте фокус

Часто у бізнесі є певні напрями, які добре мати з певних причин, але котрі не є ключовими. Зараз той момент, коли треба проаналізувати і переоцінити, що є головним, а що не допомагає створювати цінності для клієнта.

Це всі проекти, які нам у певний спосіб допомагали, але віддача від яких була опосередкована.

Можливо, вони свою місію уже виконали або на час рецесії вона не актуальна.

Нерідко у час кризи, перше, що компанії обрізають це маркетинговий бюджет. От з цим треба дуже обережно.

Зараз якраз навпаки слід шукати інші способи маркетингу, нові канали комунікації, щоб залишатися на зв’язку зі своїм клієнтом.

Бізнес завжди існує у певному середовищі, тому треба пам’ятати і про свою спільноту – усіх стейкхолдерів.

Бізнеси саме тому наскільки активно включилися допомагати державній медицині, яка виявилася зовсім неготовою до пандемії, бо стало зрозуміло – це питання виживання для всіх нас.

Після кризи

Багато організацій мусять себе перевинайти. Те, як вони працювали до того, скоріш за все, впродовж наступного року-двох, а можливо, в окремих галузях і ніколи, вже не буде працювати.

Окрім того, ми як громадяни, мешканці планети маємо переосмислити свою поведінку за останні кілька десятиліть, переглянути фундаментальні питання.

Чи ця криза економічна, чи криза демократій, чи етики? Багато проблем, які зараз перед нами, перш за все, лежать у етичній площині.

Але ці три виміри – економіка, демократія, етика – всі взаємопов’язані, і ми, люди, створили у світі великий балаган.

Питання номер один на порядку денному – вижити, і вижити не просто до літа, чи до закінчення карантину, а доки не знайдуть вакцину.

А далі питання – як знайти нові можливості, щоб зробити прорив, але прорив  не у хаотичному світі безвідповідальності, а у світі переосмисленому.

Згадаймо світ після Другої світової війни, коли цивілізовані країни прийняли для себе певні норми поведінки.

Зараз ця межа розмита, людство сказало – для нас є прийнятним будь-що, і тепер ми пожинаємо наслідки нашої колективної безвідповідальності.

Якщо перед бізнесом першочерговими є питання виживання та стійкості, то перед людством також стоїть виклик подивитися на ці всі події трохи глибше.

Шоу закінчилося, розваги на паузі, популісти та коміки виявилися безсилі, час відкласти свій попкорн і повернутися до реальності.

Чи ми готові до зміни свідомості, системи, чи розуміємо, що такого більше не можна допускати? Або який відсоток з нас до цього готовий?