Ціна помилки: чи потрібна вам бізнес-освіта?

Ціна помилки: чи потрібна вам бізнес-освіта?

Китайський мільярдер Джек Ма розкритикував МВА. З'ясовуємо, що не так із бізнес-освітою.
Вівторок, 12 листопада 2019, 13:32
проректорка Українського католицького університету, декан-засновниця Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS)

Засновник китайського інтернет-гіганта, мільярдер Джек Ма на Київському міжнародному економічному форумі розповів, чому йому не подобаються бізнес-школи, зокрема через те, що на програмах МВА вчать на історіях успіху, а не історія реальних помилок. Ця теза розворушила і менеджмент, випускників українських бізнес-шкіл.

Чому є багато критики до МВА-освіти? На мою думку, критикувати бізнес-школи будуть ще довго, хоча б за результати кризи 2008 року.

Бізнес-школи визнають, що своїми концепціями, теоріями, тим як вони навчали і розвивали людей у парадигмі "short term goals", усі приклалися до того, що криза відбулася.

Чому? Бо короткострокові цілі превілеювали над довготерміновим мисленням, а фокусування на результаті для акціонерів абсолютно переважало урахування інтересів усіх стейкхолдерів, які є навколо бізнесу.

Реклама:

За це бізнес-школи критикують і їх треба критикувати далі, бо для нас це важливий стимул для розвитку і переосмислення.

Коли ж говоримо про саме навчання, важливо пам’ятати, що є два види МВА-освіти, де вчаться на full time (більшість бізнес-шкіл у світі працює саме за схемою навчання на повний день) та формат Executive MBA (бізнес-адміністрування для управлінців з досвідом, такі програми не менш поширені у світі).

Основний метод викладання на МВА – це кейсовий метод навчання. Що це означає? Ти розглядаєш конкретну ситуацію, аналізуєш її, відсікаєш усе непотрібне і приймаєш гіпотетичне рішення.

У аудиторії підприємці навчаються за кейсами компаній, які бізнес-школи складають на основі інформації, яку отримують з інтерв'ю з компаніями або з відкритих джерел.

І так, це здебільшого історії успіху. Самі ж компанії, з яких списують кейси, не готові говорити про досвід своїх помилок та поразок. 

І тут я повністю погоджуюся з Джеком Ма – проблема кейсового навчання в тому, що ти не робиш сам помилки, з яких можеш зробити управлінські висновки, навчитися, відрефлексувати.

Ти її не відчуваєш, а лише помиляєшся в теорії. Так випускники МВА чудово роблять аналіз, але часто не можуть прийняти швидке рішення в реальних умовах.

А ті люди, які не мають МВА, але є підприємливими і працюють в бізнесі, відточили у себе цю навичку набагато краще. 

Не менш важливо розуміти, що український ринок бізнес-освіти дещо відрізняється від західного.

У нас у портфелі переважають модульні формати (не на повний день) програм рівня Executive MBA та Executive Education.

Що означає executive? Що у бізнес-школу приходить людина, яка вже має багато управлінського досвіду для того, щоб під час навчання його переосмислювати.

Якраз кращі українські бізнес-школи фокусують на роботі з тими людьми, що вже мали масу помилок, і їм потрібно допомогти відрефлексувати ці помилки, для них також важливо почути досвід людей з інших галузей, тому тут не менше значення має динаміка групи – хто сидить з тобою за партою в аудиторії.

У такому випадку навчання відбувається не так з теорії, як радше один від одного. При цьому українські бізнес-школи, зокрема Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS) працюють зараз над збільшенням кейсів про українські компанії, тому що приклади успіху також важливі і їх навпаки дещо бракує.

Це основна відмінність Executive Education від full time MBA. Звичайно на фултайм беруть також людей досвідом (зазвичай вимагають хоча б 2-3 роки роботи в бізнесі), але це не той рівень прийняття рішень і досвід як на програмах для управлінців.

Навчаючи по кейсах, у бізнес-школі ми хочемо, аби людина, яка є управлінцем, вийшла за межі свого бізнесу: оскільки вона та її колеги за партою вже мають величезний досвід помилок, наше завдання – допомогти відрефлексувати та показати кращі практики. 

Скажу більше, після закінчення Executive MBA, керівники зазвичай відправляють на навчання своїх підлеглих.

Бо у бізнес-школі підприємець вивчає глобальну бізнес-мову (навчити їх цієї мови – наше ключове завдання як бізнес-школи, щоб вони могли виходити на інші ринки), і  хоче, щоб підлеглі розуміли його.

Це суттєво спрощує життя та економить час: у компанії розвивається єдина спільна мова, а менеджмент користується схожими концепціями, читає схожі книжки, обговорює  схожі приклади. Це допомагає набагато швидше рухатися – обговорювати, рефлексувати, готувати і приймати рішення. 

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції «Економічної правди» та «Української правди» може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Реклама: