До запуску оптового сегменту ринку електроенергії, який заплановано на 1 липня, лишається близько 4 тижнів.

Незважаючи на те, що у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів про відкладення терміну запуску, основні стейкхолдери процесу докладають чимало зусиль, щоб інститути ринку були створені якнайшвидше.

"Зіграти" свій "дембельський акорд"  поспішає і Кабмін Володимира Гройсмана. Щоправда, чи буде у цьому користь для ринку і державних інтересів?

На віртуозні схеми у поки чинних урядовців часу вже не лишилося, тому суть задуманого – до примітивного проста.

Законом "Про ринок електричної енергії" (далі - закон) передбачено функціонування кількох сегментів ринку: ринку двосторонніх договорів,  ринку на добу наперед, внутрішньодобового ринку, балансуючого ринку.

Крім того функціонуватиме ринок допоміжних послуг. До 85% електроенергії буде продаватися на ринку двосторонніх договорів.

У законі сказано, що державні виробники повинні будуть здійснювати продаж електроенергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом міністрів.

Тобто всі нюанси  щодо порядку проведення аукціону і його організатора мали визначатися в документі Кабміну.

25 квітня Міненерговугілля оприлюднило проект постанови Кабміну "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку вибору організаторів аукціонів, уповноважених на організацію та проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами".

Майже через місяць, 22 травня, постанову було прийнято на засіданні уряду.

Загалом документ вийшов непоганий. Він передбачає дві форми проведення аукціонів, які відповідають сучасним вимогам до організованої торгівлі, а головне – містить досить жорсткі вимоги до організатора аукціону.

У Міненерговугілля передбачали проведення прозорого конкурсного відбору організаторів, які мали б відповідати необхідним критеріям і в подальшому знаходитися під моніторингом конкурсної комісії.

Організатором аукціонів може стати лише оператор, що здатен забезпечити належну роботу ринку і в майбутньому може стати централізованою платформою для всього ринку двосторонніх договорів, у т. ч. і для приватних продавців.

Малоймовірно, що організатором аукціону змогла б стати організація, що не має технологічних і організаційних можливостей для цього. Адже, без перебільшення, йдеться про енергетичну безпеку країни.

Та у Кабміну Володимира Гройсмана своя логіка і свої пріоритети.

Наявні дані свідчать, що уряд може створити нову мегамонополістичну структуру. Проведення аукціонів на ринку двосторонніх договорів планують віддати ДП "Оператор ринку", яке взагалі-то, відповідно до закону, мало б бути відповідальним лише за внутрішньодобовий ринок та ринок на добу наперед.

Для створення оператору ринку Кабмін має провести реорганізацію ДП "Енергоринок" шляхом виділення з його складу філії та на її базі створити "Оператора ринку".

Філія "Оператор ринку" була створена за наказом ДП "Енергоринок" 17 жовтня 2017 року. Але за даними youcontrol, єдиним доказом її існування є її реєстрація в ДФС.

Доказів її функціонування, схоже, немає зовсім. На базі філії протягом 24 місяців з дати набрання чинності закону повинен був бути створений оператор ринку. Відповідне рішення № 324 було прийняте Кабміном 17 квітня 2019 р.

Тож "Оператор ринку" нібито і є, але його ще немає. Він поки не володіє жодним активом. Для організації роботи ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку ДП "Енергоринок" було закуплено програмне забезпечення словацької компанії SFERA.

А от для ринку двосторонніх договорів і проведення аукціонів "Оператор ринку" не має навіть приблизної готовності.

І на цьому фоні з’являються бажаючі зробити це "недостворене" ДП величезною монополією. Але виникли проблеми.

Наприклад, стало очевидним, що перемогти в конкурсі з відбору організаторів аукціону "Оператору ринку" буде складно.

Відтак не дуже переймаючись чистотою процесу, Кабінет міністрів швидко ініціював ще одну, паралельну власній, постанову, де відповідальним за проведення аукціонів з продажу електроенергії державних виробників без всяких конкурсів пропонується призначити ДП "Оператор ринку".

Посадовці довго не розбиралися з деталями, невправно перекроївши попередній текст порядку проведення аукціонів. На деталі немає часу.

Схоже на те, що мета скандального рішення Гройсманівської команди – у передвиборчому гармидері спробувати скрізь розставити свої фігури.

Віце-прем'єр-міністр Володимир Кістіон на посаду директора "Оператора ринку" лобіює свого радника Володимира Євдокімова.  

Саме того Євдокімова, що за головування Дмитра Вовка був призначений членом НКРЕКП, та брав активну участь у запровадженні скандальної формули "Роттердам +".

Іншою сумнівною "заслугою" Володимира Євдокимова було "керування" координаційним центром з впровадження реформи електроенергетики нової моделі ринку.

Саме цей центр, як відомо, "завалив" роботу та власне  реформу, яка зараз "шкутильгає" на всі ноги.

Статут "Оператора ринку" було затверджено 22 травня. І досі відсутні дані щодо реєстрації підприємства як юридичної особи.

Фактично воно не працює, не має персоналу і жодного активу переданого ДП "Енергоринок". А про  матеріально-технічне забезпечення для проведення аукціонів взагалі ще не йшлося.

На введення торгового програмного  комплексу може знадобитися не менше року. Чи зважував Кабмін всі ризики такого рішення і на кого буде покладено відповідальність за його наслідки?

А наслідки прогнозувати нескладно. Державні виробники втратять можливість реалізовувати електроенергію за двосторонніми договорами, бо "Оператор ринку" не здатен буде їм це забезпечити.

У результаті електрична енергія для кінцевого споживача здорожчає на важкопрогнозовану величину (на кілька десятків відсотків), бюджет зазнає втрат, а державні виробники не зможуть планувати свою довгострокову господарську політику.

Відбудеться монополізація на базі одного оператора до 80% обсягу ринку електроенергії, що у випадку його неспроможності забезпечити роботу аукціонів ставить під загрозу функціонування всієї системи.

Також не виключені маніпуляції з цінами, що вигідні іншим "немонополістам" і зроблені руками монополістів нових.

Правильним рішенням у цій ситуації для Володимира Гройсмана було б підписати рішення щодо аукціонів на ринку двосторонніх договорів у тій формі, як воно було ухвалено минулої середи.

Сподіваємося, здоровий глузд і державні інтереси ще мають шанси перемогти нездорову меркантильність у команді Володимира Борисовича.