Україна стрімко несеться назустріч енергетичній кризі, перші подихи якої ми вже відчуваємо. І небезпечні наслідки якої можемо спостерігати на прикладі багатьох країн.

З усіх куточків світу надходять тривожні повідомлення.

Різке подорожчання газу у Європі змусило значно скоротити виробництво аміачних добрив норвезьким гігантом Yara International.

Американський CF Industries Holdings припинив роботу двох хімічних заводів у Британії.

В Україні зупинився Одеський припортовий завод через недоцільність роботи з від’ємною рентабельністю.

Фахівці вже прогнозують сплеск цін на аміачні добрива весною і, як наслідок, проблеми у рослинництві, нові дефіцити і зростання вартості продуктів харчування.

Енергокриза боляче б’є по таким здавалося б дисциплінованим суспільствам як Китай. Віялові відключення електроенергії у провінціях, де сукупно проживає близько 100 млн мешканців показали не повну підготовленість китайської влади до надзвичайних ситуацій.

Енергорозподільчі компанії Китаю обмежують мешканців у користуванні домашніми бойлерами і чайниками в окремі години. 

Торгівельно-розважальні центри не працюють у пікові вечірні години. Розголосу набула історія про те, як 23 робітники хімічного виробництва у місті Ляонин потрапили до лікарні через раптове вимкнення системи вентиляції від’єднаного від електропостачання підприємства. 

Зупиняються величезні фабрики, що виробляють комплектуючі для провідних виробників автомобілів, електроніки, побутових приладів. Дефіцит цих товарів відчув або невдовзі відчує на собі майже кожен у світі. 

Так само майже кожному доведеться згодом заплатити більше за ці товари на тлі їх дефіциту.

Чи готова Україна до енергетичної кризи? Чи готується до кризи влада і якими будуть її дії взимку? Чи готова вона згуртувати українців перед викликами в енергетиці, що за своїми масштабами, перевершують усі, що мали місце раніше?

Сигнали тривоги на ринку електроенергії

Станом на ранок 29 вересня поточного року на складах теплових електростанцій було накопичено 874 тис тонн вугілля, що у порівнянні з обсягом на таку ж дату минулого року складає лише 30,1%.

Рівень накопичення вугілля демонструє, наскільки країна готова до проходження осінньо-зимових піків споживання електричної енергії. Адже здебільшого саме блоки теплової генерації, які здатні кілька разів на добу змінювати навантаження, відповідають в енергосистемі за балансування тижневих і добових графіків виробництва/споживання електроенергії. 

Ані атомні електростанції, ані виробники з відновлювальних джерел енергії на це технічно неспроможні.

У разі відсутності вугілля на тепловій електростанції через недостатність його запасів відповідні енергоблоки не виконають команду диспетчера "Укренерго" і не зможуть запуститися. 

Відповідно частота у мережі буде падати і для уникнення масштабних аварій в системі за командою диспетчера будуть задіяні графіки аварійного відключення споживачів.

У кожному регіоні країни є такий графік, погоджений керівником місцевої державної адміністрації, у якому значні споживачі розділені на кілька черг, відповідно до яких їх будуть відключати за командою диспетчера.

Однак знайти такий графік, до прикладу, для міста Києва у мене не вийшло. Його немає ні на сайті компанії ДТЕК-КЕМ, яка здійснює розподіл електроенергії і яка, відповідно, вимикає споживачів, ні на сайті КМДА, яка цей графік погоджувала, і теоретично мала б перейматися долею бізнесу і пересічних киян, які потерпатимуть від таких відключень.

Постає питання: якщо існує якийсь документ, який безпосередньо впливає на долі тисяч людей, і він не таємний, чого б не ознайомити з ним цих людей? 

Більше того, чому б владі, знаючи про стан вугільних складів ТЕС, чесно не визнати наявність проблеми і не готувати людей і бізнес до гіршого, проте дуже вірогідного сценарію?

Логічним було б за кілька тижнів або місяців до потенційних віялових відключень розпочати консультації з потенційними постраждалими від них, надати допомогу у підготовці відповідних планів заходів на випадок такого розвитку подій, інструкцій персоналу, шляхів вирішення проблем споживачів товарів/послуг таких відключених суб’єктів. 

Врешті бізнесу потрібен час, щоб внести можливі зміни до робочих графіків, технологічних схем, провести закупівлі необхідного резервного генеруючого обладнання. Але, здається, про споживача знову ніхто не подумав.

У газовій галузі не краща ситуація

Через захмарні ціни на світових ринках Україна практично зупинила імпорт газу. Сховища практично не наповнюються газом для його використання протягом осінньо-зимового періоду. Наприклад, за 26 днів вересня було закачано лише 642 млн м куб газу, що втричі менше, ніж за цей же період минулого року.

У разі, якщо найближча зима буде не надто теплою, якщо ціна газу у світі збережеться на високому рівні, а наш неспокійний північний сусід чинитиме провокації на точках входу в українську газотранспортну систему, вже у лютому Україна зіштовхнеться з дефіцитом газу, який просто фізично неможливо буде покрити з жодного напряму. 

Це призведе до вимушених відключень споживачів. І, схоже, мова йтиме не лише про бізнес. Постраждають також виробники тепла у великих містах, перш за все, Півдня і Сходу України.

Тут наслідки можуть бути набагато небезпечніші, ніж наслідки віялових відключень електроенергії.

По-перше, у сильні морози охолодження приміщень (більшість яких в Україні є неутепленими) відбувається надзвичайно швидко. Вже за 1-2 доби перебування людей в холодних приміщеннях буде небезпечно для здоров’я. 

І оскільки великі міста у нас здебільшого опалюються газовими котельнями, одночасно будуть охолоджені приміщення, де перебувають десятки, можливо, сотні тисяч родин. 

Врятувати одночасно таку велику кількість людей навіть зусиллями всієї країни без попередньої ґрунтовної підготовки буде неможливо.

По-друге, під час зупинки роботи централізованої системи опалення в морозну погоду існує вірогідність виходу її з ладу (за відомим катастрофічним сценарієм, що мав місце у свій час в Алчевську). 

Якщо ж зупинку роботи системи опалення вдасться організувати своєчасно і планово, для відновлення її роботи і підняття температури у приміщеннях потрібно буде щонайменше кілька додаткових днів, протягом яких мешканцям холодних міст потрібно буде організувати безпечні умови перебування.

По-третє, як ми знаємо, перше, що роблять українці, коли батареї холодні, а на вулицях мороз - вмикають опалювальні електроприлади і газові конфорки (які, на відміну від котелень, продовжать якийсь час працювати навіть після значного падіння тиску у системі).

Коли увімкнеться одразу багато опалювальних електроприладів, потужність яких, як ми знаємо, є досить значною, застарілі електромережі українських міст і електропідстанції не витримають і почнуть обвально виходити з ладу. 

Відновлення електромереж і підстанцій може стати набагато серйознішим викликом для енергетики України, ніж навіть відключення опалення, оскільки потребуватимуть значних часу і коштів.

У свою чергу "опалення" за допомогою газових плит є небезпечним з точки зору ризику отруєння людей продуктами згорання природного газу. На жаль, часто у помешканнях наших людей вентиляційні канали є несправними, зате стоять пластикові герметичні вікна. 

Якщо у морозну погоду у таких помешканнях хтось надовго залишить увімкненою конфорку і зачиненими вікна, ризик отруєння чадним газом гарантовано. Чи можемо ми бути впевненими, що про це в курсі всі наші знайомі і родичі?

А от в чому ми точно можемо бути впевнені, так це в тому, що влада нічого не робить, щоб розробити і довести до відома кожного конкретні інструкції на випадок надзвичайної ситуації в енергетиці.

Як мало б бути?

Керівники всіх рівнів у кожному облгазі, обленерго і підприємстві теплових мереж, кожен інженер і слюсар має чітко знати, що має робити у випадку того чи іншого розвитку подій. 

Керівник кожного підприємства або державної установи має бути готовий до найгіршого сценарію і вміти організувати роботу колективу у кризовій ситуації. 

Кожен громадянин, особливо у південних і східних областях, має знати, де будуть знаходитися пункти обігріву, що робити, якщо не працюють магазини, аптеки, лікарні і протягом кількох днів або тижнів відсутнє тепло-, газо- і електропостачання. 

Ну, а місцеві адміністрації разом з центральною владою повинні знати відповідь на питання, де і яким чином у випадку кризи вони візьмуть необхідну кількість резервних джерел енергопостачання і палива.

І ще багато-багато чого, про що ми забули або не знали, живучі у режимі, де ненавчальні тривоги відсутні.

Скажемо собі відверто, про такі неприємні і складні речі не хочеться думати. Це не відремонтовані дороги, про таке не хочеться говорити з телевізора. Цим навряд чи вдасться втримати увагу слухача або читача.

Але давайте згадаємо, як ми втратили Крим і ледь не втратили пів-України у 2014 році. Тоді багатьом теж здавалося, що "якось воно буде" і все само собою вирішиться, бо раніше про війну з Росією не хотілося думати і говорити.

Тоді нічого не вирішилося, а ситуацію вдалося тимчасово стабілізувати ціною десятків тисяч життів і втрачених територій.

Давайте не забувати — у нас триває війна. Вона може мати різні форми, вона відбувається у різних площинах, у тому числі економічній і енергетичній. 

Війна може призводити до жертв, і їх буде тим більше, чим гірше ми будемо готові відповісти на виклики, які провокує ворог.

Добре, якщо ми матимемо теплу зиму, китайці дивом перестануть роздмухувати попит на газ і ціна на енергоресурси повернеться з космосу на землю.

Бо якщо ні, то або цієї ,або наступної зими Україна не уникне катастрофічних сценаріїв в енергетиці. Запобігти їм, мінімізувати втрати, вистояти у енергетичній війні ми зможемо лише, якщо готові до цього.

Режим обложеної фортеці не такий комфортний, як режим теплої ванни. Але в наших умовах тепла ванна може бути теплою лише якщо фортеця добре підготовлена до облоги.

Чи розуміє це влада?

В опублікованому місяць тому рішенні РНБОУ з промовистою назвою "Про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері" багато слів про необхідність підвищення цін на електроенергію і нуль слів про необхідність розробки планів реагування на надзвичайні ситуації у енергетичній сфері і ліквідацію їхніх катастрофічних наслідків. 

До перших морозів цього осінньо-зимового періоду лишилося кілька тижнів. Ми все ще чекаємо, щоб відповідальні особи почали готувати країну, аби ближче до кінця зими її населення у статусі біженців масово не виїжджало за кордон. Відремонтованими дорогами.