Продовження мораторію на землю = фількина грамота?

Кожного разу наприкінці закінчення терміну дії мораторію на відчуження сільськогосподарських земель депутати активно розглядають питання про його продовження.

Так, введений ще у 2001 році мораторій як тимчасовий захід триває вже 18 років.

Кожен раз депутати замість того, щоб почати роботу над законопроектом про обіг земель, змагаються у своєму популізмі, бажаючи бути привабливими для своїх виборців.

Останнє таке "продовження" до 1 січня 2019 року відбулося наприкінці 2017, за яке голосувало 236 народних депутатів.

Я навмисно взяла слово "продовження" в лапки, бо це голосування не мало жодного сенсу.

Так, пунктами 14, 15 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу встановлено, що ця заборона знімається з 1 січня 2019 року, але не раніше набрання чинності закону "Про обіг земель сільськогосподарського призначення".

Тобто якою б не була вищезазначена дата, без прийняття відповідного закону про обіг земель мораторій продовжуватиме діяти. А парламент цього скликання, як і попередніх, очевидно, не поспішає розглядати законопроект, що б запровадив чистий та прозорий ринок земель.

І кожен, хто щораз пропонує просто змінити встановлену дату, я впевнена, не може не знати, що юридичного значення ця пропозиція не має.

Більш того, депутати намагаються піаритися на питанні "захисту" української землі, закриваючи очі на фактичне існування багатьох схем обходу існуючого мораторію.

Спробуйте загуглити слова "продам пай" і ви побачите сотні оголошень з різних кутків України з пропозиціями продати земельні паї різного розміру за різною ціною. Вибирай на будь-який смак.

Найпоширенішими схемами обходу встановленого мораторію на обіг сільськогосподарських земель є оренда ділянок строком до 50 років та емфітевзис (право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб).

Причому укладання договорів емфітевзису є найбільш привабливим, оскільки, по-перше, законодавство чітко встановлює можливість відчужити відповідне право на користування приватною земельною ділянкою та дозволяє передати його у спадок, а, по-друге, укладення договору емфітевзису можливе на необмежену кількість років.

Обійти мораторій можна також шляхом укладання договорів міни (бартеру), дарування, передачі земельної ділянки в заставу зі штучно створеним боргом тощо.

Саме тому всі ці виступи про захист прав селян та за збереження українських земель шляхом продовження законодавчо встановленої дати дії мораторію є фількиною грамотою.

Цього разу законопроект про "продовження" мораторію було подано 30 листопада 2018 року.

Серед чисельної кількості альтернативних проектів мою увагу привернули законопроекти, що пропонують приурочити дату дію мораторію до річниці Великої Жовтневої Революції або до дня народження Леніна.

А чому б ні, адже філософія законодавчого встановлення неможливості вільно розпоряджатися своєю власністю цілком відповідає духу тих часів.   

Розуміючи беззмістовність дискусії про продовження дати дії мораторію без прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, я все-таки вирішила надати й свої пропозиції, які, сподіваюсь, стануть корисними для народних депутатів.

Що я пропоную, так це продовжити мораторій до 1 січня року, який вираховуватиметься за такою формулою:

Позитивним ефектом від розгляду цього проекту стане можливість для депутатів потренувати свої математичні знання, що сприятиме зниженню ризику розвитку когнітивних розладів та деменції серед народних депутатів України.

Так, за даними організації Alzheimer Disease International, щорічно трапляється близько 10 мільйонів випадків діагностування деменції, тобто синдрому, при якому відбувається деградація пам’яті, мислення, поведінки й здатності виконувати щоденні дії.

Разом з тим, одним зі способів попередити розвиток вказаного синдрому є регулярна розумова діяльність та тренування мозку.

Сподіваюсь, що розглядаючи мої пропозиції, народні депутати не використовуватимуть калькулятор, а застосують свої шкільні математичні знання на практиці.

Здійснивши власні розрахунки, ви побачите, що ця пропозиція продовження мораторію має таке ж значення, як і пропозиції про продовження мораторію на 2, 5 або 10 років.

 Бо поки не буде прийнятий закон про обіг сільськогосподарських земель, мораторій діятиме. А над відповідним законом ні в парламенті, ні в уряді робота йде.

А раз немає різниці, яку дату припинення мораторію встановити в законі, нехай тоді краще буде встановлена формула, щоб час від часу тренувати свій мозок, здійснюючи розрахунки.